«Слуга двох панів»: що не так з програмою Шмигаля, двічі не прийнятою Радою

Уряд Дениса Шмигаля якщо і запам'ятається українцям, то в першу чергу, тим, що його програма не була прийнята депутатами двічі. Перший варіант економісти зі сміхом називали "курсовою роботою студента-першокурсника" і "рефератом без єдиної цифри". Друга, "допрацьована версія, знову нікого не вразила: у Раді її назвали "шкільним твором" і "туфтою".

Нова програма Шмигаля: допрацьовували, але недопрацювали

У четвер, 18 червня, Верховна Рада не підтримала доопрацьовану програму діяльності уряду. Прем'єр намагається робити хорошу міну при поганій грі, старанно переконуючи всіх навколо, що "нічого такого" не сталося.

Зокрема, після того, як нардепи вдруге не підтримали програму уряду, Шмигаль заявив, що Кабмін продовжить виконувати намічені завдання і працювати... за прийнятою програмою.

"Парламент не підтримав програму діяльності уряду, – написав глава Кабміну у своєму телеграм-каналі. – Але для нас це нічого не змінює. Ми продовжимо виконувати намічені завдання. Це і підтримка українського виробника, підтримка малого і середнього бізнесу, це підтримка енергетиків, фермерів і багато інших кроків, на які чекає суспільство. Я неодноразово говорив, що наш уряд не цікавить імунітет – нас цікавить добробут держави".

Нова програма Шмигаля: тепер без імунітету

Про імунітет Денис Шмигаль згадав не просто так: політологи буквально в один голос говорять про те, що саме небажання давати цьому уряду рік безпроблемного існування і стало основною причиною неприйняття програми.

З політологами солідарні і економісти.

"Програма не могла бути підтримана, щоб уряд не отримав імунітет, – відзначив в бесіді з "Коментарями" економіст Владислав Банков. – Це спосіб утримати команду Ахметова" у  вузді. Що стосується змісту програми, то він не має ніякого значення: це політичне питання".

"Сьогодні йде поступова підготовка до формування нового Кабміну", – додав глава ради Національного економічного розвитку Олексій Дорошенко.

А економіст Андрій Мартинюк каже, що відмова Верховної Ради давати, м'яко кажучи, не надто професійному уряду річну індульгенцію, виглядає цілком логічно. Особливо враховуючи, що країна увійшла в кризу і надій на те, що цей уряд зможе нас з нього вивести, немає.

Ще глибше розвинув "лінію імунітету" експерт інституту Growford Олексій Кущ.

"Попередній уряд було сформовано зовнішніми силами управління, він був більш "стандартизованим" і "слухняним": президент сказав написати заяву про відставку – Гончарук написав, – пояснює експерт. – Уряд Шмигаля створено олігархічним консенсусом і з ним так просто розібратися не вийде. Образно кажучи, якщо зовнішнє управління проводить семінари та тренінги, то внутрішнє може і в око дати. Словом, щодо цього уряду немає впевненості, що вони встануть і підуть, скільки б президент до цього не закликав. Тому, дійсно, щоб не було сюрпризів, імунітет цьому уряду краще не давати".

Аналітик TeleTrade Сергій Родлер вважає, що провал програми свідчить про поступову втрату президентом контролю над своєю фракцією: надто вже мало голосів було від представників партії "Слуга народу". При цьому експерт не виключає і хитрий хід Зеленського, який планує без перешкод відправити уряд Шмигаля у відставку, заздалегідь звинувативши у всіх проблемах країни. Адже по мірі розвитку кризи і посилення проблем в економіці, до діючого уряду неминуче виникне чимало запитань.

"Як показало голосування, далеко не всі депутати готові взяти на себе відповідальність за дії уряду і надати йому імунітет, – резюмував Сергій Родлер. – Не думаю, що цей провал пов'язаний зі змістом самої програми, хоча, звичайно, не варто забувати і про опозиціонерів, які дійсно не згодні зі стратегією. У будь-якому випадку чогось надприродного не сталося. Просто тепер групам, налаштованим проти, буде легше тиснути на уряд, а він, у свою чергу, зможе продовжити працювати за своїм планом".

Нова програма Шмигаля: всупереч меморандуму МВФ

Втім, справедливості заради треба відзначити, що крім політичної, у цьому своєрідному демарш Верховної Ради є і економічна складова. Профільні експерти кажуть, що справа навіть не стільки в тому, що економічна частина слабенька, скільки в тому, що вона по цілому ряду пунктів суперечить меморандуму МВФ.

Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін належить до тих небагатьох економістів, які вважають, що другий варіант програми уряду виявився більш виваженим. І питання тут піднімалися правильні: економічний патріотизм, податкова та регуляторна гільйотина, регулювання держзакупівель тощо.

"Все це дуже правильні наміри, але тут свою роль зіграла політична нестабільність навколо прем'єра Шмигаля, – говорить експерт. – А подразником, що сприяв неприйняттю програми, стало підписання меморандуму з МВФ".

Олег Пендзін пояснює: урядова програма йде в розріз з підписаним меморандумом. Наприклад, у той час як програмою передбачена "податкова гільйотина" і створення технологічних парків з пільговими умовами для стартапів і скороченою системою оподаткування, меморандум передбачає розширення податкової бази, тобто, кажучи простою мовою, збільшення податкового навантаження.

Ще приклад: програма уряду обіцяє індексувати пенсії і підвищувати добробут українців, а в меморандумі українська влада взяла на себе зобов'язання піднімати ціну на газ для населення.

Або, наприклад, згідно з меморандумом, система держзакупівель змінюватися не буде, а в програмі дій уряду обіцяють всіма силами підтримувати вітчизняного виробника.

"Оскільки меморандум і програма уряду суперечать один одному по багатьом пунктам, виникає цілком резонне питання: так що уряд планує виконувати: умови меморандуму або пункти власної програми? – продовжує Пендзин. – І, на мій погляд, відповідь очевидна. Судячи з того, що українці звикли швидко забувати обіцянки влади, а МВФ, навпаки, жорстко контролює виконання країнами взятих на себе зобов'язань, програму, швидше за все, виконувати і не збиралися".

Олексій Кущ вважає, що насправді ситуація ще сумніша, і уряд не планував виконувати ні те, ні інше. Експерт каже, що нинішній уряд йому нагадує "слугу двох панів", оскільки намагається, принаймні, на словах, догодити і народу, і кредитору. Але на ділі цього не станеться: як ми добре пам'ятаємо з класики, заповзятливий герой комедії Карло Гольдоні обманював обох господарів.