Українська економіка у 2019-2021 роках: щось знову пішло не так (Інфографіка)

Два роки тому країна була сповнена надій: президентом країни нарешті став кандидат, якого підтримали три чверті українців. А коли в серпні 2019-го Володимира Гройсмана на прем'єрській посаді змінив Олексій Гончарук, фактично відбулася "повне перезавантаження" влади.

Економіка України. Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк

Чи пішов Україні цей час на користь? Як з літа 2019-го змінилися макроекономічні показники? Чому за минулі два роки українці не стали жити краще і чи можна звинувачувати у всьому виключно коронавірус? Про це — в сьогоднішньому матеріалі "Коментарів".

Економіка падає, борги ростуть

Серед позитивних моментів в економіці країни за останні два роки старший аналітик компанії Esperio Ян Кароль відзначає стабільність монетарної політики країни, а також торговельне співробітництво з Китаєм, за рахунок чого ВВП у 2019-му впевнено зростав, а в 2020 — не просів катастрофічно. Крім того, країні вдалося зберегти позитивну динаміку збільшення золотовалютних резервів попри відсутність кредитування МВФ і коронавірус.

Номінальний ВВП України, млрд доларів

2018 — 130,83

2019 — 153,78

2020 року — 155,58

Динаміка зовнішнього державного та гарантованого державою боргу України, млн доларів

на 31.12.2018 — 50 462,5

на 30.06.2019 — 50 038,8

на 31.12.2019 — 48 940,8

на 30.06.2020 — 51 115,3

на 31.12.2020 — 53 720,8

на 30.06.202 — 54 337,5

Наскільки можна списати ці провали на коронавірус? Тут думки експертів розділилися. За словами Яна Кароля, ситуація в Україні і в усьому світі дійсно була критичною. Розбираючи фактичні дані, можна побачити, що у 2020-му реальний ВВП України скоротився на 4%, постраждали основні сфери економіки: сільське господарство, торгівля, обробна промисловість. Якщо подивитися, наскільки впали сфера тимчасового розміщення, організації харчування (-28,5%), сфера транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності (-16,4%), можна дійти висновку, що до негативних економічних результатів призводять, швидше за все, форс-мажорні обставини, а не управлінські помилки.

У той же час економіст Владислав Банків дотримується протилежної точки зору.

До того ж, говорячи про коронавірус, експерти ніяк не можуть забути досить своєрідну "боротьбу з пандемією" в Україні, коли гроші з коронавірусного фонду направлялися то на будівництво доріг, то на патріотичні серіали.

Гривня: стабільна, але в цьому не тільки плюси

Влітку гривня традиційно зміцнюється, і нинішній рік винятком не став. Більш того: останні два роки національна валюта гривня взагалі зберігає завидну стабільність — курс в порівнянні з червнем 2019 року взагалі не змінився.

Офіційний курс долара за останні 2 роки (на 1-ше число кожного місяця)

01.05.2019 — 26,4927

01.06.2019 — 26,8726

01.07.2019 — 26,1779

01.08.2019 — 25,0208

01.09.2019 — 25,2323

01.10.2019 — 24,1975

01.11.2019 — 24,8191

01.12.2019 — 24,0356

01.01.2020 — 23,6862

01.02.2020 — 24,9196

01.03.2020 — 24,5610

01.04.2020 — 27,6289

01.05.2020 — 26,9714

01.06.2020 — 26,8685

01.07.2020 — 26,6676

01.08.2020 — 27,6913

01.09.2020 — 27,5618

01.10.2020 — 28,3105

01.11.2020 — 28,4383

01.12.2020 — 28,4962

01.01.2021 — 28.2746

01.02.2021 — 28,1324

01.03.2021 — 27,9456

01.04.2021 — 27,8226

01.05.2021 -27,7500

01.06.2021 — 27,4674

01.07.2021 — 27,2275

01.08.2021 — 26,8867

На думку Яна Кароля, стабільність національної валюти позитивно впливає на інфляційну динаміку. Якби долар зростав, пальне, нерухомість, продукти та інші товари і послуги дорожчали б ще стрімкіше.

Не будемо сперечатися: для простих громадян зміцнення валюти — безперечне благо. А ось експортерам зміцнення національної валюти невигідне: наші товари стають неконкурентними на світових ринках, що в кінцевому підсумку призводить до падіння темпів зростання економіки.

Тарифи: обіцяли знизити, але вони ростуть

У своїй передвиборчій програмі Зеленський обіцяв знизити тарифи. Пам'ятаєте? "Бабуся отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку".

У грудні 2019 року президент Зеленський перейшов до конкретних цифр і пообіцяв через рік (тобто до грудня 2020 року) знизити комунальні тарифи на 50%. Але вони продовжили зростати.

Динаміка тарифів на водопостачання та водовідведення в Києві у 2019-2021 роках, грн за куб.

з 01.02.2019 — 20,376

з 28.11.2019 — 20,820

з 05.02.2020 — 22,992

з 01.07.2021 — 25,380

З електроенергією відбувається і зовсім якийсь сюр. З 2018 року тариф на електроенергію розділили: ті, хто використовував менше 100 кВт електроенергії на місяць, платили по 90 коп. за кіловат, інші — по 1,68 грн. Такий розподіл діяло три роки, але з 1 січня 2021 року пільговий тариф скасували і всі споживачі змушені платити по 1,68 грн за кВт/год.

Днями в ЗМІ почала обговорюватися інформація, що вартість електроенергії для побутових споживачів може подешевшати на 24 коп. з нинішніх 1,68 грн до 1,44 грн за кВт*год. Експерти впевнені: президент Зеленський продовжує політику колишньої влади, підвищуючи тарифи і посилено вдаючи, що бореться за їх зниження.

На думку Скубченка, це виглядає як справжнісіньке шулерство, враховуючи, що сьогодні тарифи ЖКГ — найвищі за 30 років незалежності.

Тож не дивно, що при такій тарифній політиці заборгованість населення за комуналку зростає випереджаючими темпами (з 51,1 млрд грн на 1 січня 2019-го до 68,9 млрд грн у травні 2021 року), а українці стабільно називають астрономічні тарифи в топ-п'ятірці основних проблем громадян і країни загалом.

Доходи: статистична зарплата зростає, але грошей більше не стає

За два роки середня зарплата в Україні зросла з 10 239 грн (травень 2019-го) до 14: 313 грн (червень 2021-го), що в еквіваленті становить понад 520 доларів. Для вітчизняної зарплати це своєрідний рекорд — ніколи ще вона не досягала такої суми ані в доларах, ані в гривнях. Максимально наблизитися до цієї цифри вона зуміла лише в грудні 2019 року, але грудневі показники не цілком "справжні". Вкінці року статистична зарплата завжди досягає пікових значень за рахунок бонусів, які виплачуються вкінці року, а вже у січні все повертається на круги своя.

Динаміка середніх зарплат в Україні за два роки

травень 2019 — 10 239 грн, 387 дол.

червень 2019 — 10 783 грн, 401 дол.

липень 2019 — 10 971 грн, 419 дол.

серпень 2019 — 10 537 грн, 421 дол.

вересень 2019 — 10 687 грн, 424 дол.

жовтень 2019 — 10 727 грн, 443 дол.

листопад 2019 — 10 679 грн, 430 дол.

грудень 2019 — 12 264 гривні, 510 дол.

січень 2020 — 10 727 грн, 453 дол.

лютий 2020 року — 10 847 грн, 435 дол.

березень 2020 року — 11 446 грн, 466 дол.

квітень 2020 — 10 430 грн, 377 дол.

травень 2020 — 10 542 грн, 391 дол.

червень 2020 року — 11 579 грн, 431 дол.

липень 2020 року — 11 804 грн, 443 дол.

серпень 2020 року — 11 446 грн, 413 дол.

вересень 2020 року — 11 998 грн, 435 дол.

жовтень 2020 — 12 174 грн, 430 дол.

листопад 2020 року — 11 987 грн, 421 дол.

грудень 2020 року — 14 179 грн, 497 дол.

січень 2021 — 12 337 грн, 436 дол.

лютий 2021 — 12 549 грн, 446 дол.

березень 2021 — 13 612 грн, 487 дол.

квітень 2021 — 13 543 грн, 487 дол.

травень 2021 — 13 499 грн, 486 дол.

червень 2021 — 14 313 грн, 520 дол.

Українська економіка у 2019-2021 роках (інфографіка)

Втім, навіть доларові рекорди не означають, що грошей в українських гаманцях стало більше. Як показав всеукраїнське опитування КМІС, проведене з 24 липня по 1 серпня 2021 року, 14,1% респондентів відносять себе до найбіднішої категорії населення, стверджуючи, що їм не вистачає грошей навіть на їжу. А 43,1% зазначають, що тільки на їжу їм і бракує.

Крім того, дослідження КМІС показало, що за останні два роки українці почали частіше економити на відпочинку і відпустці (51% проти 47%), на дозвіллі і розвагах (41% проти 36%), а також на предметах розкоші (23% проти 18 %).

Як же так виходить, що, судячи зі статистики, ми живемо добре, а судячи з опитувань, — набагато гірше? Експерти називають кілька основних причин.

По-перше, статистичне зростання українських зарплат насправді є не зростанням, а "вибілювання": через зростання мінімалки (з 4173 грн у 2019-му до 6000 зараз) офіційна частина просто змушена рости, але при цьому "конвертна" частина зменшується.

По-друге, кажуть економісти, знецінюється не тільки гривня, а й долар. За словами Владислава Банкова, на 500 доларів сьогодні можна купити в півтора-два рази менше, тобто фактично 500 доларів сьогодні — це 250-350 доларів рік тому.

По-третє, середня зарплата зростає через скорочення робочих місць із мінімальною зарплатою внаслідок того, що бізнеси закриваються, а люди їдуть на заробітки.

І, нарешті, зарплати в різних сферах, а також у Києві й регіонах різняться в рази. Об'єктивну картину могла б дати медіанна зарплата із розбивкою по секторах економіки і регіонах, яка покаже не "середню температуру по лікарні", а рівень доходу, навколо якого концентрується велика частина найманих працівників. До речі, медіанна зарплата, як правило, виявляється на 30-40% нижчою за середню.

30-річні підсумки

Якщо підбити підсумки за 30 років незалежності, стає очевидно: Україна не змогла розпорядитися самостійністю на свою користь. Тридцять років тому нам обіцяли, що скоро ми станемо "другою Францією", але нині нам не вдалося стати навіть "другою Польщею". Країні не вдалося реалізувати величезний економічний потенціал, який у нас був на зорі незалежності, а економіка так і не досягла власних показників 1990 року: якщо в 1990-му номінальний ВВП становив 293,24 млрд доларів, то у 2020-му — 155,58 млрд доларів.

Що стосується національної валюти, то з часу свого "народження" у 1996 році вона девальвувала більш ніж у 15 разів: на момент введення в обіг курс становив 1,76 грн за долар.

Через 30 років незалежності наша економіка залишається сировинною і страждає від криз, українські зарплати є найнижчими у Європі, всі спроби скопіювати реформи сусідів не приносять ніяких результатів, українці мільйонами їдуть за кордон в пошуках кращого життя, при цьому країна безсистемно нарощує боргове навантаження.

Основною причиною провалу української економічної політики експерти вважають відсутність довгострокових планів. За минулі 30 років жодна влада навіть не намагалася діяти з точки зору довгострокових національних інтересів, вважаючи за краще піаритися на "сьогохвилинних" рішеннях й отримувати вигоду тут і зараз.