Головна Статті Бізнес економіка «Українська енергетична біржа»: «темна конячка» українського енергоринку
commentss Cтатті Всі новини

«Українська енергетична біржа»: «темна конячка» українського енергоринку

Ринок енергоносіїв в Україні намагаються реформувати не перший рік. Основна мета - зробити його справедливим і прозорим. Наскільки успішно це виходить втілити в життя, розбиралися "Коментарі"

5 травня 2021, 21:06 comments1822
Поділіться публікацією:

Українцям раз у раз обіцяють прозорий і чесний ринок енергоносіїв, що має дозволити дізнатися реальну ціну не тільки комунальних послуг, а й інших товарів, важливою складовою яких є енергоресурси. Майже два роки діє продаж електроенергії і з 1 серпня 2020 року — продаж природного газу, через товарні біржі, однак всупереч обіцянкам, прозорості для пересічних українців більше не стало. Можливо, тому що вітчизняні біржі самі не є "прозорими" і не прагнуть до цього. Яка роль в цих процесах Української енергетичної біржі (УЕБ) і формально глави її біржового комітету, а насправді — власника, Олексія Дубівського, розбиралися "Коментарі".

«Українська енергетична біржа»: «темна конячка» українського енергоринку

Що відбувається на Українській енергетичній біржі

Українська енергетична біржа: за 2 роки до успіху

Згідно із записами у реєстраційних документах, історія УЕБ виглядає досить солідно: біржа була зареєстрована 15 березня 2010 року з метою організації та проведення біржових торгів енергоресурсами, з жовтня 2011 року на ній почали торгувати твердим біопаливом, а в 2012 році — вугільною продукцією.

До 2017 року досить непомітно для оточуючих біржа вийшла на серйозні обсяги торгівлі продукцією, чому значно сприяла перемога на конкурсі "Укргазвидобування" з вибору майданчика для торгівлі нафтопродуктами в 2016 році.

За словами заступника глави біржового комітету УЕБ Олексія Ластовця, на біржі продавали 20% від усього внутрішнього виробництва дизельного палива і бензинів, 12% всього ринку скрапленого газу в Україні, почали продаж природного газу. В цілому в УЕБ оцінили обсяги укладених через них у 2017 році угод з продажу різних товарів на загальну суму близько 30 млрд грн.

За підсумками 2018 року УЕБ відзвітувала про продаж знергоресурсов через свій майданчик на суму в 15 млрд грн., проте вже через 2 роки цей показник злетів відразу в 7 разів — до 105 млрд грн. за підсумками 2020 року.

Пояснення настільки запаморочливого успіху досить просте — у 2019 році УЕБ отримала першочергове право на організацію і проведення аукціонів з продажу електроенергії державними виробниками в рамках запущеного з 1 липня ринку електроенергії. Порядок проведення подібних аукціонів був прийнятий Кабміном 5 червня 2019 року, а перемогу в конкурсі, проведеному Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, УЕБ відсвяткувала у вересні. Таким чином, біржа отримала монопольне право на організацію продажу електроенергії на власному торговельному майданчику до тих пір, поки з нею не буде розірваний договір.

Перипетії конкурсу не обійшлися без скандалів — ще в червні голова біржового комітету УЕБ Олексій Дубовський відповів на критику першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, скривдженого тим, що саме біржа стала тимчасовим (на 3 місяці) організатором проведення аукціонів з продажу електроенергії. Дубовський тоді наполягав, що саме Українська енергетична біржа, а не дітище Нефедова Prozzoro.Продажі, готова до організації аукціонів "за зразками кращих європейських майданчиків".

Перші торги електроенергією на УЕБ пройшли 27 червня, коли компанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго" продали електроенергію ДП "Гарантований покупець".

Ставка на газ

З тих пір УЕБ знайшов "золоту жилу" й інтенсивно її розробляє. Одночасно з цим, у 2020 році, біржа стала активно розвивати торгівлю газом на власному торговельному майданчику.

Олексій Дубовський раз у раз у ЗМІ передрікає створення в Україні потужного газового хаба, який дозволить знизити ціну на природний газ завдяки зростаючому пропозицією і буде створений природно на базі УЕБ. Також він заявляє в інтерв'ю, що сама УЕБ намір продовжити розвивати газовий сектор торгів як найбільш перспективний. І це дійсно так, адже всього за рік через торговельну площадку Української енергетичної біржі пройшли 2,5 млрд куб. м газу, що в 6 разів більше, ніж в 2019 році.

Також через біржу можна купити дозвіл на користування надрами, як наприклад це зробила "Укргазвидобування", купивши за 120 млн грн. право на видобуток на газоконденсатному родовищі Юліївському в Харківській області, або нафтогазовий майданчик за 650 млн грн.

Підтримує УЕБ в її прагненні створити газовий хаб на власній базі і держава. Так, в лютому 2021 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) і Українська енергетична біржа підписали Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво. Сторони домовилися об'єднати зусилля з питань сприяння ефективному розвитку і прозорості ринків електричної енергії та природного газу в інтересах учасників ринку щодо побудови цілісного та прозорого енергетичного ринку в Україні.

УЕБ: непрозорі умови торгів

Українська енергетична біржа вельми педантично ставиться до власної репутації, проте скандалів уникати компанії не вдається.

Зокрема 14 серпня 2019 року УЕБ повідомила про змову з метою штучно завищення ціни на газ на 34,8% з боку ТОВ "ТД СОКАР УКРАЇНА" і ТОВ "Центральна газопостачальна компанія". На біржі заявили про відсторонення на 60 діб компаній від торгів і накладення на них штрафу. Втім, вже в лютому 2020 року ТОВ "ТД СОКАР УКРАЇНА" через Господарський суд Києва домігся скасування цього рішення.

У січні 2021 року УЕБ виступила зі спростуванням інформації так і неназваних ЗМІ, про непрозорість аукціонів з продажу електроенергії та про невідповідність біржовим стандартам ЄС.

Хто стоїть за УЕБ

Мабуть, найбільш "темною" плямою в історії УЕБ, яка так ратує за прозорість на енергоринку, є звичайна для України непрозорість власності самої біржі.

Вперше питання структури власності Української енергетичної біржі спливло у ЗМІ в 2018 році. Тоді сайт "Наші гроші" повідомив, що АТ "Укргазвидобування" у квітні уклало договір з УЕБ за послуги останньої по допуску на рік до участі в аукціонах Державної служби геології та надр України по продажу спецдозволів на користування надрами. За надання даної послуги біржа повинна була отримати 100 млн грн. Всього у той рік УЕБ заробила на державних тендерах 109,675 млн грн.

Крім суми, увагу ЗМІ привернув той факт, що у власників УЕБ значилися 3 фірми, одна з яких була зареєстрована в офшорній зоні Кіпру "ENEXSOL LTD". Варто зазначити, що створена вона була у квітні того ж 2018 року.

Очевидно, скандал 3-річної давнини вдарив по власниках УЕБ і в нинішній момент ніяких офшорів в структурі власності біржі немає, а згідно з даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl вона належить:

— 70% — ТОВ "Такт-біз", зареєстрованому за однією адресою з УЕБ і на 100% належить главі біржового комітету УЕБ Олексію Дубівському;
- 20% — житомирському ТОВ "Бізнес-альянс", що належить полтавцю Степану Мотляку;
- 10% — зареєстрованому в Києві ТОВ "Укрбізнескапітал", що належить ще одній уродженці Полтави Олені Кокоуліній.

Нескладно помітити, що найбільша енергетична біржа України належить трьом бізнесменам з Полтави — регіону, який ніколи не міг похвалитися особливими зв'язками або дуже багатими людьми. Про самого власника УЕБ Олексія Дубовського до недавнього часу практично нічого не було відомо, крім того, що його не назвеш новачком в бізнесі і, за даними баз даних, він має або мав відношення до 24 фірм і громадських організацій, в числі яких ПП "Укрбізнесконсалтинг", яке володіє ТОВ "Бізнес-альянс", нагадаємо, власник 20% УЕБ, тобто дана фірма на ділі також може належати йому.

Проте саме полтавці змогли не просто створити біржу зі статутним фондом в 51 млн грн., але ще й домогтися від "Укргазвидобування" 100-мільйонного контракту і права організовувати торгівлю електроенергією, що за 2 роки збільшило обсяг торгів на майданчику, а значить і комісійні тільки на енергоресурсах, в 7 разів.

В реаліях українського бізнесу такий успіх дозволяє запідозрити наявність у УЕБ вельми серйозних покровителів в державних структурах, які сприяли перемозі в конкурсі Міненерго у вересні 2019 року.

Якихось видимих свідчень наявності таких покровителів немає, крім інформації видання "Весті.юа" з липня 2019 року, згідно з якою справжніми, хоч і "тіньовими" власниками УЕБ є екс-міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин і екс-глава НКРКЕУ Дмитро Вовк.

"Крім класичної існує і так звана пасивна корупція. Зараз почали працювати за новою моделлю — через Українську енергетичну біржу (УЕБ) нібито для того, щоб уникнути корупційної складової. Однак один із власників цієї біржі через пов'язаних осіб — це Демчишин, член наглядової ради НАК. Ще одним закулісних власником біржі є Вовк. За певних зусиль зовсім нескладно влаштувати продаж газу "своєї" компанії за "правильною" ціною, так само, як це вже випробувано через ProZorro", — приводили "Вести" слова анонімного джерела в НАК "Нафтогаз".

Правда, як визнавали в ЗМІ, документальних підтверджень цьому знайти не вдалося, відзначаючи той факт, що обидва працювали у структурах екс-глави НБУ Валерія Гонтаревої, а значить, були близькі до екс-президенту Петру Порошенко.

Втім, до моменту перемоги УЕБ в конкурсі у вересні 2019 року Україна вже мала нового міністра енергетики, тепер уже колишнього — Олексія Оржеля. Цікаво що вже взимку він просив АМКУ розібратися в можливій змові між продавцями газу на торговому майданчику УЕБ, правда, претензій до посередника в особі біржі схоже не мав.

Зате претензії були до одного з званих "Вести" покровителям УЕБ — екс-главі НКРКЕУ Дмитру Вовку, який у квітні 2019 року залишив межі України і був оголошений влітку в міжнародний розшук за запитом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) в рамках розслідуваної справи "Роттердам". Скандальна формула була затверджена саме під час перебування Вовка головою НКРКЕУ, що ставиться йому в провину наслідком. Правда, в листопаді того ж року захист Вовка спростувала міжнародний розшук свого клієнта, але оскільки Вищий антикорупційний суд заочно заарештував Вовка сам він в Україну повертатися не поспішає, даючи про себе знати в соцмережах критикою як слідства, так і енергетичної політики нинішньої влади.

Володимир Демчишин, будучи міністром енергетики у грудні 2014 — квітні 2016 року, був призначений членом наглядової ради НАК "Нафтогаз України", звідки був звільнений у вересні 2019 року. З тих пір про колишнього міністра нічого особливо не чутно, хіба що в березні "Цензор.нет" опублікував документи про постачання російської електроенергії в окупований Крим в 2014 році, коли прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вимагав провести службове розслідування діяльності Міненерго і Володимира Демчишина запідозривши того чи не в державній зраді.

Не виключено, що після відставки і появи проблем у колишніх покровителів у владі в УЕБ з'явилися нові доброзичливо налаштовані до біржі люди. Правда останнім часом енергетичний блок вітчизняного уряду явно лихоманить — двічі не була підтримана на посаду міністра енергетики кандидатура Юрія Вітренка, так і не позбувшись приставки "в. о." (28 квітня 2021 року призначений головою НАК "Нафтогаз"). А тим часом на його місце готують віце-президента концерну "Енергоатом" Германа Галущенко.

Чому може піти УЕБ

Цікаво, що ще 22 грудня, якраз на тлі кризи з призначенням нового міністра енергетики, Українська енергетична біржа заявила про власну ліквідацію для перетворення.

До 22 лютого 2021 року кредитори могли пред'явити свої вимоги, проте 12 лютого УЕБ різко припинила процедуру власної ліквідації, а 11 березня знову заявила про відновлення процесу, причому в цей раз до складу комісії увійшов власник біржі Олексій Дубовський. Претензії від кредиторів до свого перетворення в компанії чекають до 10 травня і чи будуть ці вимоги прийняті у зв'язку з ліквідацією або ж УЕБ знову "передумає" — поки залишається загадкою.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини