Інвестбанкір Ігор Мазепа може бути потрібен Петру Порошенку на свободі

З початку року правоохоронні органи провели кілька затримань осіб, що можуть бути причетними до махінацій з державними коштами. Поки суспільство слідкувало за гучною справою Гринкевичів, які підозрюються у скандальних закупівлях для ЗСУ, ввечері 18 січня новинні стрічки зарясніли не менш гучними заголовками: "Силовики затримали на кордоні засновника Concorde Capital Ігоря Мазепу".

Ігор Мазепа та Петро Порошенко. Фото з відкритих джерел

У інвестиційній компанії відреагували та заявили, що силовики "без жодних судових ухвал" затримали Мазепу на переході "Шегині", й провели обшук в його автомобілі, а також "увірвалися з обшуками, вибивши двері підконтрольного бізнесмену бізнес-центру".

Крім Мазепи, були затримані у різних регіонах країни ще троє осіб, зокрема і його брат Юрій. Печерський районний суд Києва помістив директора Concorde Capital у слідчий ізолятор, визначивши для нього заставу у розмірі 349 млн грн, хоча прокуратура просила арешт з можливістю застави у розмірі 700 млн грн.

У справі, яка тягнеться 10 років, силовики виступили з офіційною заявою про можливу причетність злочинної організації, яка незаконно заволоділа землями та Київської гідроелектростанції та звела там елітні котеджні містечка, що є неприпустимим і напряму ставить під загрозу функціонування критичної інфраструктури Києва.

Арешт Мазепи спричинив неабиякий галас у бізнес-спільноті. Об’єднання підприємців із руху "Маніфесту 42", співорганізатором якого є Мазепа, оголосило "попереджувальну акцію протесту проти свавілля тилових силовиків на 1 лютого".

Аби зменшити суспільну напругу й відкинути усі звинувачення щодо політичного замовлення, влада організувала зустріч із бізнесом, за підсумками якої вже наступного дня з’явився указ президента Володимира Зеленського про введення в дію рішення РНБО щодо поступок вимогам бізнесу. Після цього Київський апеляційний суд зменшив заставу до 21 млн грн, а власник Concorde Capital без перешкод вийшов із СІЗО й одразу взявся дякувати Зеленському за "оперативну реакцію на запит бізнесу та прийняте на РНБО рішення".

Справою Мазепи очікувано скористався й п’ятий президент Петро Порошенко, якого із бізнесменом пов’язують давні партнерські відносини. Після втечі Януковича, у 2013 році, Мазепа долучився до команди Порошенка, де відповідав за угоди з купівлі державних активів. Одним з найбільших процесів переведення держактивів у приватну власність "Укрспирту". Журналісти "Схем" неодноразово фіксували нічні візити Мазепи до Адміністрації президента. Тоді в АП заявили, що бізнесмен є радником очільника Адміністрації Бориса Ложкіна. 

Лідер "Європейської Солідарності" став на захист бізнесмена й заявив, що "в країні немає такого інвестбізнесу, який не знаходився б під атакою силовиків". У прихильності Порошенка і його медіа до Мазепи може бути багато причин: привід покритикувати владу, спільні проєкти у минулому і спільні схеми. Адже структури Мазепи можуть бути пов’язані з переуступкою акцій "Кузні на Рибальському" самим Порошенком та олігархом, ексзаступником голови Партії регіонів Сергієм Тігіпком.

Шість років тому, за декілька місяців до президентських виборів, фонд "Прайм Ессетс Кепітал", який управляв активами пʼятого президента, й "Вік" — першого заступника голови фракції БПП у парламенті VIII скликання Ігоря Кононенка — продали "Кузню", усі її землі та майно групі TAC Сергія Тігіпка через кіпрську компанію Ewins Limite.

Сума купівлі "Кузні" тоді здавалася захмарною: "Прайм Ессетс Кепітал" Порошенка продав 73,9% акцій заводу за 235,8 млн доларів, а "Вік" Ігоря Кононенка — 20,1% акцій за 64,2 млн доларів.

ТАС тоді заявляв, що не планує змінювати профіль та основні напрями розвитку заводу — тоді "Кузня на Рибальському" активно освоювала державні оборонні замовлення, виробляючи броньовані катери, кулемети та гранатомети. Однак, Тігіпко мав плани на земельну ділянку, розташовану в прицентральному районі Києва: на території "Кузні" мав зʼявитися Lipki Island City Resort — житловий комплекс із 36 будинків, а також офіси та торговий центр.

Щоправда, за даними ЗМІ, фонди Порошенка й Кононенка не отримали усієї заявленої суми. "Вік" компанія Тігіпка сплатила лише початковий платіж у розмірі 2,14 млн доларів, "Прайм Ессетс Кепітал" дісталося більше — 7,86 млн доларів. Основні суми від покупця мали надійти до листопада 2025 року. Новий менеджмент не захотів міняти керівництво "Кузні", що може свідчити про домовленість. Головою компанії залишився Валерій Шандра, якого називали довіреною особою Порошенка

Щодо "можливого ухилення від сплати податків та подальшої легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, під час продажу акцій "Кузні" проти Порошенка й Тігіпка у травні 2019-го навіть було порушено кримінальну справу. Її ініціатором став скандальний ексзаступник голови Адміністрації Януковича Андрій Портнов.

У матеріалах справи тоді вказувалося, що "на думку заявника, вищезазначена угода може бути формальною та фактично зміна власника не відбулася, а правочин з відчуження корпоративних прав був спрямований на приховування справжнього власника, що підтверджується тим, що сума правочину з продажу є дуже суттєвою — близько 300 млн доларів, якими відповідно до відкритих джерел Особа_5 (Сергій Тігіпко, — ред.) не міг володіти". Вже у вересні 2019 року нерухоме майно та корпоративні права заводу було арештовано.

Експерти оцінювали інвестиційний потенціал території "Кузні" у 28 млрд грн. Саме таку суму коштів міг виручити забудовник у разі продажу всіх квартир. Однак далі планів Тігіпко не рушив — будівництво так і не почали.

У розпал повномасштабної війни завод несподівано отримав нового власника. 2 грудня 2022 року пресслужба Concorde Capital повідомила, що група компаній Ігоря Мазепи придбала в Agimant Limited Тігіпка 100% акцій Ewins Limited, яка володіє 94% акцій "Кузні". Суму угоди піарники Concorde назвали "розумною" й додали, що вбачають в ній "інвестиційний потенціал". Сам Мазепа заявив про наміри групи здійснити перепродаж набутих акцій стратегічному інвестору.

Окрім ціни, не менш "розумними" були й подальші дії колишніх власників заводу. Одразу після оприлюднення заяви про придбання компанією Мазепи "Кузні на Рибальському" до Господарського суду столиці надійшла заява від кіпрської "Прокторемо Інвестментс Лімітед", яку пов’язували із Порошенком, та "Укрспецекспорт" про визнання заводу банкрутом. 

Одразу за цим пішли заяви від кредиторів заводу, серед яких значна кількість держструктур. Йдеться про ДП "Науково-дослідний інститут "Квант-Радіолокація" на 101 млн грн, "Укрспецекспорт" на 80 млн грн, ДП "Науково-дослідний інститут "Квант" на 77 млн грн, Міністерство оборони України на 45 млн грн та інші. За даними ЗМІ, загальна сума вимог державних структур становила понад 375 млн грн. Вона давала можливість сформувати комітетом кредиторів "Кузні".

Далі у гру вступили Порошенко й Кононенко. У січні 2023-го "Прайм Ессетс Кепітал" та "Вік" заявили вимоги на 8,334 млрд грн та 2,269 млрд грн відповідно як борг за угодами купівлі акцій "Кузні" Ewins Тігіпка.

Видання "Телеграф" припускає, що завод уклав договір поруки з фондами Порошенка та Кононенка, що зробило його поручителем Ewins за зобов’язаннями перед фондами. Журналісти вказують, що аналогічні договори були заключені наприкінці листопада 2022 року "Ленд Девелопмент ЛТД Плюс" та "Буд-Реновація", що дозволило "Прайм Ессетс Кепітал" очолити комітети їх кредиторів та домогтися визнання їх банкрутами. Та оскільки компанія Тігіпка не виконала свої 300-мільйонні зобов’язання перед фондами Порошенка й Кононенка, вони пішли до суду. 

На сьогодні Порошенко перебуває не у найкращому фінансовому стані, зокрема його активи та контрольна доля у фонді "Прайм Ессетс Кепітал", арештовані судом, а сам він ще до повномасштабного вторгнення набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні, порушеному ДБР. Таким чином, можна зробити припущення, що Порошенко або Кононенко не будуть викуповувати активи заводу, однак це можуть зробити структури Concorde Capital, засновником якої є Ігор Мазепа.