Тарифи на ЖКП в Україні: які платіжки і проблеми обіцяють нам місцеві вибори

Тарифи на житлово-комунальні послуги (ЖКП) завжди були контраверсійною темою в Україні. Опозиція постійно запевняє, що вони завищені, представники влади завжди знаходять привід погратися з ними "під вибори", а споживачі вічно незадоволені, як часто і постачальники. Цього року місцеві вибори практично збігаються з початком нового опалювального сезону. Що відбувається зараз у сфері ЖКП та чого можна очікувати — розбиралася видання "Коментарі".

Тарифний фронт: загальний розклад

Політичний експерт, директор Communication group Володимир Манько зазначає: "Чим ближче початок опалювального сезону, тим гостріше постає тема тарифів, або, як казав кандидат в президенти Володимир Зеленський у 2019-му році в одному із своїх "відосіків", того, що на "т" починається, і на повний капець закінчується".

З тарифами на комуналку у нас дійсно "повний капець". Не дивно, що 83% українців вважають ,що тарифи на ЖКП перевищують їх реальну вартість, а майже 90% респондентів категорично проти подальшого підвищення вартості послуг ЖКГ. Такі дані серпневого опитування Центру Разумкова. Але навряд чи влада до нього прислухається.

Але ж, згідно з даними Держстату, борги населення України за ЖКП на кінець липня становили 55,8 млрд грн. З них:

— 21,6 млрд грн — заборгованість по оплаті за постачання і розподіл природного газу;

— 17,3 млрд грн — за постачання теплової енергії та гарячої води;

— 5,6 млрд грн — за централізоване водопостачання та водовідведення;

— 5,3 млрд грн — за постачання і розподіл електроенергії;

— 5 млрд грн — за керування багатоквартирним будинком

— 1 млрд грн — за надання послуг з вивезення побутових відходів.

Влада багато говорить про важливість енергоефективності, економії, розумного підходу до формування тарифів. Але поки що ситуація більш-менш нормальна лише з енергоефективністю.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні житлові будинки на 81,3% оснащені лічильниками теплової енергії, 17% — лічильниками гарячої води, 74,6% — лічильниками питної води. Якщо лічильник не встановлений, то жителі оплачують послуги за встановленими розрахунковим нормам споживання. При цьому з 1 січня 2021-го року наберуть чинності нові тарифи на газ для побутових споживачів. Сім'ям, які встановили газові лічильники, збільшать норматив на споживання палива в три рази.

При цьому саме ціна на газ, яка тягне за собою і тепловий тариф, — найболючіший для українців момент.

"Головна проблема — це рівень доходів українців, — зазначає політичний і економічний експерт Валерій Клочок. — Тарифи на ЖКП у нас насправді не найвищі у світі або Європі. А ось співвідношення платоспроможності з сумою в платіжках є непосильним для мільйонів українців ".

Тарифний фронт: газові ігри

Зміна влади в Україні припала на різке падіння цін на газ на світових ринках. А ціна газу є основною складовою тарифів на ЖКГ, нагадує Володимир Манько.

"Цей фактор і феноменально тепла зима призвели до того, що минулий опалювальний сезон пройшов спокійно, — зазначає експерт. — Але зараз ціна на газ на європейських хабах пішла вгору. Оскільки з 1 серпня скасовано спецзобов"язання (ПСО) Нафтогазу поставляти газ для населення за ціною нижчою за ринкову, ми неминуче побачимо ринкові коливання цін у своїх платіжках ".

Газ для населення вже подорожчав, що є наслідком переходу на ринкове ціноутворення (його від України вимагали МВФ і Євросоюз). Середня вартість кубометра газу у вересні склала в Україні 5,49 грн, що на 1 грн більше, ніж у серпні. При цьому найменше будуть платити клієнти постачальника TAS Energy (4,39 грн за куб).

Монополіст НАК Нафтогаз встановив у вересні ціну в 4,7 гривні за куб, що на 45% дорожче, ніж в серпні. Виріс і річний тариф: з 4,73 до 5,24 гривні за куб. У Нафтогазі посилаються на зростання цін на європейських хабах, до яких прив'язані й українські ціни.

І хоча в підземних сховищах у нас знаходяться рекордні обсяги (понад 25 млрд кубів на кінець серпня — 139% проти відповідного періоду минулого року), закуплені ще за низькими літніми цінами, і, крім того, є газ внутрішнього видобутку — Нафтогаз диктує свої умови.

Член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначає, що Нафтогаз повністю контролює держкомпанію "Укргазвидобування" і газ власного видобутку, отож міг би пропонувати нижчу ціну. Але не пропонує, вважаючи за краще заробляти на українцях додаткову маржу.

Юрій Корольчук прогнозує, що тарифи на газ для населення взимку будуть удвічі більші, ніж влітку. А саме: замість 3 грн за кубометр доведеться заплатити 6 грн.

Не виключено, що з урахуванням абонплати (яка з жовтня також буде рости), підсумковий тариф може вилитися і зовсім у 8-8,5 гривень за куб. Тобто, опалення будинку в 100 "квадратів" влетить в 4-5 тисяч грн на місяць.

Жителям багатоповерхових будинків — легше. Для теплокомуненерго до кінця наступного опалювального сезону продовжує діяти ціна ПСО (в серпні становила 2,9 грн за куб). Не виключено, що її до виборів заморозять. А після — самі розумієте ...

Юрій Корольчук не виключає, що через ігри Нафтогазу вже у квітні 2021-го, коли завершиться опалювальний сезон, борг буде на рівні 90 млрд грн. Він також зазначає, що зростання ціни на газ, очікування зростання тарифів, боргова яма комунальної сфери — це фактори, які прискорюють процес відтоку людей від партії влади.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль не приховує, що підвищення цін на газ для населення продовжиться. Правда, він запевняє, що в Україні зараз найнижча ціна за останні п'ять років.

Тим часом Нафтогаз, який діє як держава в державі, 4 вересня опублікував список з більш аніж 60-ти міст, в яких через борги погрожує взимку відключити теплоподачу у низці будинків.

При цьому підкреслюється, що на 1 вересня заборгованість контрагентів Нафтогазу в рамках роботи щодо положень ПСО склала 67,4 млрд грн.

"Схоже, незабаром українці платитимуть за газ і за деякі ЖКП як європейці, — зазначає Володимир Манько. — Перемога? Сумнівно, оскільки зарплати і пенсії в Європі європейські, а у нас — українські. А ціна на газ вирівнюється. За деякими оцінками скоро вона виросте до 6-7 грн за куб з ПДВ, плюс доставка. В результаті зростання складе близько 80% ".

Тарифний фронт: електро-шок

Ринок електроенергії — ще одне наше "поле чудес". Хоча монополісти і вирощують тут цілі гаї дерев з золотими монетами, але постійно знаходять привід для невдоволення "урожаєм". А влада, в залежності від того, який з олігархів їй на цей момент більш милий, може підігравати або Ахметову з його ДТЕК, або — Коломойському, Фірташу, Пінчуку і іже з ними, для яких високі тарифи на електроенергію — болючий удар по їх підприємствам.

Політолог Микола Давидюк, коментуючи серпневе зростання на 8,5% гуртової ціни на електроенергію, зазначив, що це робиться на догоду приватній монополії. І назвав те, що відбувається цілком зрозумілим, враховуючи попередню роботу прем'єра Дениса Шмигаль в ДТЕК.

Ну а побутовий споживач у нас традиційно знаходиться між молотом і ковадлом.

Просто факт: ціна електроенергії на ринку України в першому кварталі 2020 го була найвищою в Європі. Про це повідомлялося у квартальному огляді ринків електроенергії, який підготували експерти Єврокомісії. Відзначився т.зв. "Бурштинський енергоострів" — кілька електростанцій на території Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Там загнули ціну понад 1700 грн за мегават електроенергії. Тоді як для інших регіонів України ця ціна становила не більше 1500 гривень (що теж немало, це третій показник у Європі).

26 серпня Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) затвердила так званий RAB-тариф (регульована база інвестиційного капіталу — поширений метод тарифоутворення, який дозволяє розвивати і модернізувати інфраструктуру). Він буде діяти для всіх операторів системи розподілу електроенергії (обленерго) країни, починаючи з 2021-го року. Суть в тому, що прибутковість обленерго прив'язали не тільки до тарифу, а й до вартості активів. Все це закладуть в платіжку. Так що платити за електроенергію будемо однозначно більше.

Зараз населення платить за електроенергію за спеціальною формулою: перші 100 кВт на місяць коштують 90 копійок (з ПДВ), а наступні — 1,68 грн за кВт. Але з 2021-го року "пільгові" сто кіловатів можуть скасувати, а введення RAB-тарифу автоматично підвищить тариф приблизно на 14-15%.

Тим часом оператор національних АЕС — "Енергоатом" — запевняє, що з початку року втратив 20 млрд грн через низьку ціну продажу електроенергії для населення. За його даними, за 8 місяців гарантованого покупця було реалізовано 33,8 млрд МВт / год електроенергії за встановленими ВСО (покладання спецзобов"язань для забезпечення суспільних інтересів в процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електроенергії") цінами на загальну суму в 18,4 млрд грн (без ПДВ). Тоді як за приблизними підрахунками середня ринкова вартість цієї електроенергії перевищує 38 млрд грн.

Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко не виключає, що відбудеться зрівняння тарифів на електроенергію для промисловості і населення. Тобто побутовим споживачам доведеться платити значно більше, аніж зараз.

Тарифний фронт: якісний аспект

Окреме питання — якість ЖКП. Споживачі часто скаржаться на те, що вона не відповідає високим тарифам. При цьому всі втрати (тепла, води і т.д.) постачальники перекладають на плечі споживачів.

"Сьогодні у світі технологій збільшується кількість експертів, які пропонують споживачам свої послуги в частині визначення якості житлово-комунальних послуг, — говорить доктор права, адвокат Іван Ліберман. — Є фахівці, які мають пересувні міні-лабораторії. Вони діляться інформацією в інтернеті про надання подібної послуги. Так що будь-хто охочий може її замовити ".

За словами Івана Лібермана, фахівець з такою міні-лабораторією, яка поміщається у невеличкій валізці, приїжджає додому до замовника. Там у присутності начальника ЖЕКу, ОСББ або житлового кооперативу, а також господаря квартири, двох понятих (які потім можуть стати і свідками) здійснюються всі необхідні виміри. І дається чітка інформація про якість, наприклад, води.

"Нерідко це відбувається в присутності адвоката, який, своєю чергою, все фіксує на фото або відео, — продовжує доктор права. — Складаються протоколи огляду. Пізніше, на підставі відповідних документів, з'являються приводи і підстави для того, щоб все це було належним доказом в суді. Тоді вже, з позиції справедливості і юридичної сили, можна говорити про зміну тарифікації, анулювання платіжок в аспекті нарахувань тих чи інших сум за певну послугу і так далі ".

Іван Ліберман підкреслює, що йдеться про так званий принцип "велосипедної зірочки".

"Якщо одна людина в одній квартирі у багатоквартирному будинку замовляє таке дослідження якості ЖКП, і якщо вона, вигравши судовий процес, поверне гроші за неякісну послугу, то, автоматично, всі люди, що проживають у цьому багатоквартирному будинку, стають потенційно виграшними особами. Вони зможуть подавати аналогічні заяви, спираючись на позитивний результат цієї однієї квартири, — пояснює адвокат. — Тобто, ця маленька зірочка на велосипеді може розкрутити велике колесо. За наявності грамотного, мудрого підходу можна застосувати такий принцип "велосипедної зірочки" і він буде потенційно виграшним ".

Тарифний фронт: субсидіанти

Субсидії — ще одне болюче питання, пов'язане з комунальними розкладами в Україні. Одні вважають їх паличкою-виручалочкою для малозабезпечених верств населення, інші — корупційною схемою і мотиватором для ухилення від повноцінної оплати ЖКП.

"Субсидування різних видів діяльності громадян, бізнесу або окремих секторів економіки — досить поширена практика у світі. Вона має свої недоліки і переваги, — зазначає політичний і економічний експерт Валерій Клочок. — Ринкова модель економіки через субсидування збиткових підприємств або нерентабельних секторів відчуває істотне гальмування у своєму розвитку. Але такий підхід корисний для забезпечення зайнятості населення. Субсидування ж малозабезпечених громадян грає ключову роль в реалізації соціальної функції держави — підтримки тих, хто по ряду об'єктивних причин не має достатніх доходів для оплати комунальних послуг ".

Тому, підкреслює експерт, однозначної оцінки користі чи шкоди від субсидій бути не може.

"У різних країнах субсидії на оплату житлово-комунальних послуг реалізуються по-різному, — продовжує Валерій Клочок. — У Франції, Німеччині такого виду допомоги для малозабезпечених немає. Але є допомога тим, хто не має власного житла і знімає його. У Бельгії питання соціальної допомоги — в пріоритеті. У Польщі для оплати ЖКП також є державна субсидія. У Латвії та Естонії надають субсидії на ЖКП в грошовій формі після їх сплати, якщо залишок ваших коштів менше, ніж встановлений державою гарантований дохід на одного громадянина. Підходи різні, але соціальна функція залишається невід'ємною частиною державної політики в розвинених і країнах, що розвиваються ".

В Україні субсидії, які ще недавно були рятівним колом для мільйонів громадян, в прийдешньому опалювальному сезоні стануть для багатьох недоступними. Та й виплачувати їх збираються не в тих розмірах, що раніше. Не кажучи вже про те, що якщо у 2017-му субсидію отримували майже сім мільйонів домогосподарств, то в цьому році показник зменшився майже до трьох мільйонів. І далі буде ...

Валерій Клочок нагадує, що ще в 1995-му році було прийнято постанову Кабміну "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива". З того часу ця постанова зазнавала змін 57 разів. Це було викликано зміною порядку, умов надання субсидій, розміру суми та виду (готівкова або безготівкова).

"Втім, суть залишається єдиною — це допомога на оплату ЖКП, — зазначає експерт. — Наприклад, в липні 2020-го субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримали 2,9 мільйона громадян України. Середній розмір субсидії склав 256,73 грн, що на 4% менше, ніж місяцем раніше. У січні 2020-го року субсидію отримували понад 3,1 мільйона домогосподарств, а її середній розмір становив 1256 гривень ".

У держбюджеті на поточний рік спочатку було передбачено 48 млрд грн на субсидії. Але у квітні під час секвестру бюджету і при формуванні COVID-фонду виплати пільг і субсидій громадянам зменшили на 8,2 млрд грн. А у вересні, в перший тиждень нової сесії, нардепи підтримали в першому читанні законопроект, що вносить чергові зміни до держбюджету. Серед них — скорочення витрат (на 2,16 млрд грн) Мінсоцполітики за статтею фінансування субсидій на оплату комуналки.

Директор Communication group Володимир Манько підкреслює, що система субсидій була більш-менш ефективною за часів економіки, що зростала. А сьогодні ми маємо падіння ВВП і накопичення зовнішніх боргових зобов'язань. Гроші на підтримку малозабезпечених українців у колишніх масштабах брати  вже немає звідки.

"Опалювальний сезон стартує близько до виборів, але платіжки за жовтень люди отримають вже після виборів, в листопаді, — говорить експерт. — Влада, безумовно, буде запевняти українців у своїй беззастережній відданості пріоритету соціального захисту, але "невидима рука ринку" (по Адаму Сміту) поки є всемогутньою. Люди сходять на вибори, і будуть багатіти думкою про те, що їм наобіцяла влада. А отримавши платіжки, візьмуться за голови. Вийде як завжди — "повний капець" ".

Раніше "Коментарі" прогнозували, чого українцям очікувати від нового "сезону" Верховної Ради.