comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес тарифи Золотий кіловат: чому в Україні ростуть ціни на електрику
commentss Cтатті Всі новини

Золотий кіловат: чому в Україні ростуть ціни на електрику

Чи необхідно було чергове підвищення тарифів на електроенергію, в чому причина проблем в українському ПЕК, і чи є вихід з ситуації, що склалася - розбиралися «Коментарі»

8 липня 2021, 11:37 comments1109

Україна є великим енерговиробником, на її території розташована значна кількість електростанцій: гідро-, теплових, атомних (включаючи найбільшу в Європі — Запорізьку АЕС), також розвивається альтернативна енергетика ("зелена"), в першу чергу сонячна і вітрова.

Золотий кіловат: чому в Україні ростуть ціни на електрику

Чому в Україні ростуть ціни на електрику. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Проте, в країні спостерігається зростання тарифів на послуги ЖКГ, в тому числі електроенергію, а пільговий тариф (90 копійок перші 100 кВт г) був скасований чинним урядом. Чому ми можемо експортувати електроенергію за кордон, але при цьому наш паливно-енергетичний комплекс має такі серйозні проблеми, які влада до того ж перекладає в першу чергу на населення — розбиралися "Коментарі".

Як формується тариф на електроенергію

На сьогодні в Україні в умовах реформованого ринку постачальники зазвичай не пропонують фіксовані ціни на електроенергію. Замість цього вони укладають договори з прив'язкою роздрібної ціни до оптових цін на електроенергетичних біржах. Остання має три складові:

- ціна на біржі, сформована за ринковими правилами та виступає як собівартість електроенергії;

- надбавка за балансування — сума, яку заплатить споживач в разі відхилення фактичних обсягів від прогнозованих, узгоджених з постачальником;

- маржа постачальника, тобто премія, яку постачальник хоче отримати за свої послуги.

Що стосується теплової енергії, то тут ключову роль відіграє вартість вугілля. З травня 2016 року по червень 2019 року в Україні діяла методика "Роттердам плюс" — формула вартості вугілля для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ). Вона складалася з середніх індексів цін на енергетичне вугілля АРІ2 в портах Європи (включаючи голландське місто Роттердам, що дав назву формулою) за рік, що передували розрахунку ОРЦ, а також логістичних витрат на доставку вугілля на електростанції України. Як причину називали бойові дії на Донбасі, в результаті яких Україна втратила контроль над переважною більшістю шахт і була змушена імпортувати вугілля з інших країн.

Формула "Роттердам плюс" зазнала критики та стала предметом для судових позовів. До того ж з'ясувалося, що вугілля для ТЕС України продовжувала закуповувати в Росії й на окупованих територіях Донбасу, тому ціна його доставки була значно нижче, ніж з Роттердама.

За даними НАБУ України, впровадження формули "Роттердам плюс" завдало держбюджету і рядовим споживачам збитки на загальну суму близько 19 млрд грн — саме таку суму українці переплатили ТЕС за світло через те, що в її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.

31 березня 2017 року Вищий адміністративний суд визнав законною постанову НКРЕКП про затвердження "Роттердам". Однак в липні 2019 роки після реформи ринку електроенергії ця формула перестала діяти.

В цей момент в умовах нового ринку регулятор більше не втручається у встановлення вартості складових, що входять в розрахунок ціни на електроенергію (зокрема, вугілля або ядерного палива). Тепер її вартість на ринку встановлюється з розрахунку співвідношення попиту і пропозиції.

Варто відзначити, що на тариф в Україні впливають і інші фактори, зокрема запровадження "зеленої" енергії. Причому "зелені тарифи", нагадаємо, були введені в Україні ще у 2009 році. Отримання енергія сонця і вітру традиційно вважається більш екологічно чистим виробництвом, ніж ті ж ТЕС і АЕС, однак виявилося, що за чистоту теж потрібно платити. Особливістю "зелених" тарифів на енергію з відновлюваних джерел є те, що вони в кілька разів вище, ніж тарифи за теплову та атомну енергії, до того ж ще й зафіксовані в євро.

Свого часу офіційний Київ не без участі енергетичних лобістів дав довгострокові гарантії закупівлі енергії з ВДЕ по порівняно високою ціною — Закон України і підписані міжнародні договори гарантують збереження "зеленого" тарифу на незмінному рівні до 2030 року.

За даними ЗМІ, після зупинки деяких блоків українських АЕС і викупу дорожчий "зеленої" енергії відбулося зростання тарифу на електроенергію на ринку на "добу вперед" на 13%.

Ми спостерігаємо всі ці роки, як в країні змінюється влада: одні йдуть, інші приходять. І хоча кольори в політиків, які керують країною, були різні (синьо-білі, помаранчеві і т.д.), але об'єднує їх одне: вони постійно говорять про те, що тарифи в Україні нижчі за ринкові. Населення, своєю чергою, недовірливо дивиться на аргументи, і це можна зрозуміти.

Однією з головних проблем в цій сфері є те, що реальну собівартість одного кіловата енергії розрахувати не так просто. І це не тільки тому, що "атомний" кіловат має одну ціну, "зелений" — іншу, а енергія, що видобувається на ТЕЦ з вугілля — третю.

Якщо ви спробуєте зробити запит в пошуковій системі "собівартість електроенергії в Україні", то отримаєте багато посилань, відсоток інформативності яких буде досить низьким. І якщо ми навіть візьмемо середні показники собівартості, то, за різними даними, вони будуть коливатися в межах від 0,5 до 4 грн за кВт * год. Перевірити ці цифри не так просто, оскільки ланцюжка видобутку енергії довгі і різні.

Зокрема, можна зустріти інформацію, що середня собівартість теплової генерації становить 1,7 гривні. Зокрема, виробництво електроенергії на ТЕС "Центренерго", за даними компанії — близько 1,6 грн за кВт-год при роботі на вугіллі. Водночас електрику, яке виробляється компанією "Енергоатом" — 57 копійок за кіловат.

Заведено вважати, що атомна енергія найдешевша. Водночас останні наукові дослідження спростовують цей стереотип. Кіловат електроенергії, вироблений на АЕС, може бути дорожче не тільки отриманого на геотермальних станціях і ГЕС, а й на інших об'єктах, включаючи вітропарки і теплові станції.

Сам ця різнобіжність в собівартості та складна схема формування ціни створюють вельми родючий ґрунт для маніпуляцій. А якщо ми згадаємо, що у нас в країні діють компанії-монополісти в тандемі з так званими "фірмами-прокладками", перепродують енергію один одному, то отримуємо рівняння відразу з декількома невідомими. Люди, які отримують платіжки і виходить на протести, розуміють, що десь їх обманюють, але хто саме це робить (держава чи приватники), і на яку суму, спробуйте ще порахувати.

Виступає, наприклад, депутат, чиновник або керівник якогось підприємства-постачальника і каже: собівартість електроенергії — 3,9 грн за кВт * год, а  тариф, що діє  — 1,68 грн. Отже, населення має сплачувати більше. Тут же наводиться порівняння цін з європейськими, то кажуть, що у нас в Україні електроенергія нібито "занадто дешева", і необхідно зрівнювати її вартість з країнами Європи.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ зазначає, що нам необхідно відмовитися від ілюзій з приводу того, що все повинно бути "як у Європі". Річ у тому, що енергетичний комплекс України, на відміну від більшості європейських країн, формувався за народні гроші, а не на кошти, виділені приватним бізнесом.

"При будівництві ГЕС, ТЕС, АЕС використовувалася праця робітників і гроші з бюджету, який наповнювався спільними зусиллями. А вже потім змінилася система, з'явилися бізнесмени, які, будемо говорити прямо, придбали стратегічні об'єкти за ціну, набагато нижчу від їх реальної вартості. Що зробили приватники? В основному це "зелена" енергія, решта по праву належить народу. Тому в Україні ті ж принципи, що і в Європі, піднімати тарифи до європейських, неприпустимо, у нас абсолютно інша ситуація", — зазначає експерт.

Аналітик TeleTrade Сергій Родлер в свою чергу звертає увагу на те, що питання електроенергії є суто політичним, а не економічним. Імпорт електроенергії з Росії обходиться приблизно в три-чотири рази дешевше, ніж з ЄС. Фактично імпортувати російську електроенергію перестали в 2015 році, проте в пікові моменти вона все-таки надходить в Україну, хоч і не перевищує 20% від загального обсягу.

"Варто згадати і про те, що з ЄС розрахунки ведуться в євро, а значить будь-які коливання курсу гривні відразу ж приводять до зміни цінника. Ясна річ, головними постраждалими від подібного підходу є саме споживачі ", — говорить Сергій Родлер.

Лобізм, корупція та інші причини дорожчої електроенергії

З 2000 по 2005 рр. ціна на електроенергію в нашій країні становила 15,6 копійки за кіловат. Далі вона виросла до 24,4 копійки за кіловат і зберігалася ще п'ять років.

З 2011 року тарифи на електрику стали підвищуватися все частіше. До 2013 року кіловат коштував 36,5 копійок, у 2014 році — 42 коп., у 2015 році — 79 коп., У 2016-му — до 1 грн 29 коп.

З 2017 року Україна встановлено тариф на електроенергію — 1,68 гривні за кіловат. При цьому перші 100 кВт продавалися за пільговою ціною — 90 коп.

У грудні минулого року Кабмін України скасував пільговий тариф на електроенергію для населення, і з 1 січня 2021 року став діяти єдиний тариф — 1,68 грн за 1 кВт • год.

Крім того,  підняли ціни й на інші види комунальних послуг, що породило цілу хвилю протестів в Україні, названу "тарифним майданом". Головна проблема взаємовідносин населення і влади в тому, що люди вже давно не довіряють керівництву своєї країни. І одна з головних причин в тому, що право купувати і продавати електроенергію, як і інші види комунальних послуг, зосереджено в руках дуже обмеженого кола осіб і фірм, просто кажучи, монополістів.

"Важлива роль як політичної складової, так і корупційної: меморандум з великими містами про компенсацію вартості енергоносіїв зараз по суті не виконується, тоді як уряду набагато простіше не боротися з монополістами, які контролюють ринок, а перекладати проблеми на споживачів", — підкреслює аналітик TeleTrade Сергій Родлер.

На думку експерта, дана ситуація є серйозною загрозою для енергетичної безпеки країни. Через бездіяльність уряду зростання вартості комунальних послуг суттєво випереджає динаміку реальних доходів.

Як зазначає Родлер, Міненерго планує зупинити блоки державних атомних станцій, щоб дати можливість заробляти гроші виробникам дорожчий енергії:

"Близько 25% сонячної і 70% теплової електроенергії контролює Рінат Ахметов, чий холдинг ДТЕК активно виступав з ініціативою, яку підтримало Міністерство енергетики. У підсумку замість зниження цін через традиційне для літа профіциту виробництва ми матимемо відсутність конкуренції і наділення "приватників" можливістю впливати на ціни. Поки Національна комісія не дала відповіді на запит міністерства, але ДТЕК явно продовжить тиснути через міністерства і парламент, щоб домогтися свого".

Як вважає український фінансовий аналітик Олексій Кущ, в Україні відбувається справжнісінька шокова терапія, а 144 реформи можна порівняти з світлошумовими гранатами, які розриваються навколо нас і дезорієнтують.

За його словами, сенс слова "реформа" у нас спотворений до невпізнання, адже реформи — це система дій, після яких громадянам стає краще. В Україні ж після них стає тільки гірше, це не створення нового соціального блага, а процес десоциализации країни, в результаті якого все більше громадян їдуть за кордон.

"Наше міністерство енергетики цілком може претендувати на Шнобелівську премію, оскільки підвищенням тарифів і скасуванням пільгової ціни на перші 100 кіловат вдарило по найменш соціально незахищеним верствам населення. По пенсіонерам, які на своїх люстрах викручують 3 з 4х лампочок, щоб менше витрачалося електрику. При цьому ніхто не додумався підняти тариф для тих, хто споживає багато електроенергії — наприклад для тих, хто опалює в своїх особняках під Києвом сауни, басейни, соляні печери", — підкреслює Кущ.

Крім розмов про "європейські ціни", політики і чиновники, в руках яких зосереджена влада, постійно скаржаться на те, що постачальники електроенергії зазнають колосальних збитків, в тому числі і через "дотування" населення. Але якщо розібратися детально, то прості споживачі винні у збитках далеко не завжди. Наведемо як приклад ДП "Енергоатом", оператора всіх діючих українських АЕС.

На думку, Агії Загребельської, засновниці "Ліги антитрасту", держуповноваженої АМКУ у 2015-2019 рр., керівництво компанії також винно в тому, що зазнало фінансових збитків.

"Частково зростання збитків сприяло поведінку і політика самої компанії, яка продає електроенергію на аукціонах тільки великими лотами, що обмежує кількість покупців і знижує вартість електроенергії. В результаті компанія не отримує кошти, на які реально могла б розраховувати ", — вважає експерт.

Згідно з інформацією, опублікованою відразу декількома ЗМІ, "Енергоатом" продавав електроенергію компаніям "Д. Трейдинг "Ріната Ахметова і" Юнайтед енерджі "Ігоря Коломойського приблизно на 35% дешевше цін на ринку "на добу вперед". І тут, на думку експерта, в наявності ознаки політичної домовленості про те, що саме великі гравці, пов'язані з зазначеними власниками, забирають практично всю електроенергію держкомпанії.

Водночас у липні 2020 року "Енергоатом" виходив на ринок "на добу вперед" із завищеною на той період ціною, через що весь обсяг електроенергії не купувався і надходив на балансуючий ринок, де за ціною, майже в два рази нижче її викуповували ті ж згадані юридичні особи.

"Електроенергію можуть викупити тільки окремі споживачі. Це істотно впливає на формування ціни на електроенергію ", — заявив в інтерв'ю ЗМІ директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник.

Як оптимізувати ціну на електроенергію

Коли розмова заходить про оптимізацію тарифів, в першу чергу хочеться зажадати від керівництва країни ліквідації "фірм-прокладок" і усунення монополій. На це потрібна політична воля і здатність цим монополістам протистояти.

"Нам потрібен соціальний енерготариф, який був би нижчим за собівартість. І просто необхідна національна промислова політика, чітко розроблена система, що дозволяє захищати інтереси споживачів. Якщо приватний бізнес хоче продавати електроенергію за собівартістю або вище, нехай тоді побудує енергоблоки, станції та інші об'єкти паливно-енергетичного комплексу. На мій погляд, нам потрібно ввести мораторій на підвищення комунальних тарифів ", — вважає Олексій Кущ.

Експерти підкреслюють, що чинна влада демонструє повне небажання створювати здорову конкуренцію на паливно-енергетичному ринку.

"В країні присутня неймовірна централізація. Якщо Ахметов є основним постачальником, то Коломойський і Пінчук — це головні споживачі. В таких умовах народжуються монополії, які не збираються якось розкривати механізми своєї роботи і чинять опір яким би то не було прозорості і реформам. Ситуація на ринку електроенергії в Україні є відображенням проблем в масштабі цілої країни: відсутність реального бажання боротися з монополіями і створення конкуренції. У відсутності прогресу по тій лінії поліпшення ситуації в кращу сторону не відбудеться ", — підкреслює аналітик TeleTrade Сергій Родлер.

Раніше "Коментарі" писали, як відіб'ється на Україні відмова від електроенергії з РФ і Білорусі.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: comments.ua
comments

Обговорення

Ігор Клименко

10 липня 2021, 07:12

Це нефахова стаття від Ахметова, брехня. Любий інженер спростує марення Волкова щодо рентабельності енергетики в Україні. Виведіть атомні реактори на 80% потужності, ліквідуйте Ротердам , і розкрийте всі афери з реальною ціною вугілля. Виявили собівартість, накинули маржу 6% і все. МАЛО АХМЕТОВУ. Або хоче розвалити підприємтсва Пінчука і Коломойського. І бідній Україні "зелена" електрика за такою ціною не потрібна. До речі правильно висловився економіст А.Кущ. В Україні повинна бути своя ціна на електрику, не прив'язана до цін в різних країнах Європи. На виході - нагле обкрадання українців і придушення економіки України.

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!