Золотий кіловат: чому в Україні ростуть ціни на електрику

Україна є великим енерговиробником, на її території розташована значна кількість електростанцій: гідро-, теплових, атомних (включаючи найбільшу в Європі — Запорізьку АЕС), також розвивається альтернативна енергетика ("зелена"), в першу чергу сонячна і вітрова.

Чому в Україні ростуть ціни на електрику. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Проте, в країні спостерігається зростання тарифів на послуги ЖКГ, в тому числі електроенергію, а пільговий тариф (90 копійок перші 100 кВт г) був скасований чинним урядом. Чому ми можемо експортувати електроенергію за кордон, але при цьому наш паливно-енергетичний комплекс має такі серйозні проблеми, які влада до того ж перекладає в першу чергу на населення — розбиралися "Коментарі".

Як формується тариф на електроенергію

На сьогодні в Україні в умовах реформованого ринку постачальники зазвичай не пропонують фіксовані ціни на електроенергію. Замість цього вони укладають договори з прив'язкою роздрібної ціни до оптових цін на електроенергетичних біржах. Остання має три складові:

- ціна на біржі, сформована за ринковими правилами та виступає як собівартість електроенергії;

- надбавка за балансування — сума, яку заплатить споживач в разі відхилення фактичних обсягів від прогнозованих, узгоджених з постачальником;

- маржа постачальника, тобто премія, яку постачальник хоче отримати за свої послуги.

Що стосується теплової енергії, то тут ключову роль відіграє вартість вугілля. З травня 2016 року по червень 2019 року в Україні діяла методика "Роттердам плюс" — формула вартості вугілля для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ). Вона складалася з середніх індексів цін на енергетичне вугілля АРІ2 в портах Європи (включаючи голландське місто Роттердам, що дав назву формулою) за рік, що передували розрахунку ОРЦ, а також логістичних витрат на доставку вугілля на електростанції України. Як причину називали бойові дії на Донбасі, в результаті яких Україна втратила контроль над переважною більшістю шахт і була змушена імпортувати вугілля з інших країн.

Формула "Роттердам плюс" зазнала критики та стала предметом для судових позовів. До того ж з'ясувалося, що вугілля для ТЕС України продовжувала закуповувати в Росії й на окупованих територіях Донбасу, тому ціна його доставки була значно нижче, ніж з Роттердама.

За даними НАБУ України, впровадження формули "Роттердам плюс" завдало держбюджету і рядовим споживачам збитки на загальну суму близько 19 млрд грн — саме таку суму українці переплатили ТЕС за світло через те, що в її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.

31 березня 2017 року Вищий адміністративний суд визнав законною постанову НКРЕКП про затвердження "Роттердам". Однак в липні 2019 роки після реформи ринку електроенергії ця формула перестала діяти.

В цей момент в умовах нового ринку регулятор більше не втручається у встановлення вартості складових, що входять в розрахунок ціни на електроенергію (зокрема, вугілля або ядерного палива). Тепер її вартість на ринку встановлюється з розрахунку співвідношення попиту і пропозиції.

Варто відзначити, що на тариф в Україні впливають і інші фактори, зокрема запровадження "зеленої" енергії. Причому "зелені тарифи", нагадаємо, були введені в Україні ще у 2009 році. Отримання енергія сонця і вітру традиційно вважається більш екологічно чистим виробництвом, ніж ті ж ТЕС і АЕС, однак виявилося, що за чистоту теж потрібно платити. Особливістю "зелених" тарифів на енергію з відновлюваних джерел є те, що вони в кілька разів вище, ніж тарифи за теплову та атомну енергії, до того ж ще й зафіксовані в євро.

Свого часу офіційний Київ не без участі енергетичних лобістів дав довгострокові гарантії закупівлі енергії з ВДЕ по порівняно високою ціною — Закон України і підписані міжнародні договори гарантують збереження "зеленого" тарифу на незмінному рівні до 2030 року.

За даними ЗМІ, після зупинки деяких блоків українських АЕС і викупу дорожчий "зеленої" енергії відбулося зростання тарифу на електроенергію на ринку на "добу вперед" на 13%.

Ми спостерігаємо всі ці роки, як в країні змінюється влада: одні йдуть, інші приходять. І хоча кольори в політиків, які керують країною, були різні (синьо-білі, помаранчеві і т.д.), але об'єднує їх одне: вони постійно говорять про те, що тарифи в Україні нижчі за ринкові. Населення, своєю чергою, недовірливо дивиться на аргументи, і це можна зрозуміти.

Однією з головних проблем в цій сфері є те, що реальну собівартість одного кіловата енергії розрахувати не так просто. І це не тільки тому, що "атомний" кіловат має одну ціну, "зелений" — іншу, а енергія, що видобувається на ТЕЦ з вугілля — третю.

Якщо ви спробуєте зробити запит в пошуковій системі "собівартість електроенергії в Україні", то отримаєте багато посилань, відсоток інформативності яких буде досить низьким. І якщо ми навіть візьмемо середні показники собівартості, то, за різними даними, вони будуть коливатися в межах від 0,5 до 4 грн за кВт * год. Перевірити ці цифри не так просто, оскільки ланцюжка видобутку енергії довгі і різні.

Зокрема, можна зустріти інформацію, що середня собівартість теплової генерації становить 1,7 гривні. Зокрема, виробництво електроенергії на ТЕС "Центренерго", за даними компанії — близько 1,6 грн за кВт-год при роботі на вугіллі. Водночас електрику, яке виробляється компанією "Енергоатом" — 57 копійок за кіловат.

Заведено вважати, що атомна енергія найдешевша. Водночас останні наукові дослідження спростовують цей стереотип. Кіловат електроенергії, вироблений на АЕС, може бути дорожче не тільки отриманого на геотермальних станціях і ГЕС, а й на інших об'єктах, включаючи вітропарки і теплові станції.

Сам ця різнобіжність в собівартості та складна схема формування ціни створюють вельми родючий ґрунт для маніпуляцій. А якщо ми згадаємо, що у нас в країні діють компанії-монополісти в тандемі з так званими "фірмами-прокладками", перепродують енергію один одному, то отримуємо рівняння відразу з декількома невідомими. Люди, які отримують платіжки і виходить на протести, розуміють, що десь їх обманюють, але хто саме це робить (держава чи приватники), і на яку суму, спробуйте ще порахувати.

Виступає, наприклад, депутат, чиновник або керівник якогось підприємства-постачальника і каже: собівартість електроенергії — 3,9 грн за кВт * год, а  тариф, що діє  — 1,68 грн. Отже, населення має сплачувати більше. Тут же наводиться порівняння цін з європейськими, то кажуть, що у нас в Україні електроенергія нібито "занадто дешева", і необхідно зрівнювати її вартість з країнами Європи.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ зазначає, що нам необхідно відмовитися від ілюзій з приводу того, що все повинно бути "як у Європі". Річ у тому, що енергетичний комплекс України, на відміну від більшості європейських країн, формувався за народні гроші, а не на кошти, виділені приватним бізнесом.

Аналітик TeleTrade Сергій Родлер в свою чергу звертає увагу на те, що питання електроенергії є суто політичним, а не економічним. Імпорт електроенергії з Росії обходиться приблизно в три-чотири рази дешевше, ніж з ЄС. Фактично імпортувати російську електроенергію перестали в 2015 році, проте в пікові моменти вона все-таки надходить в Україну, хоч і не перевищує 20% від загального обсягу.

Лобізм, корупція та інші причини дорожчої електроенергії

З 2000 по 2005 рр. ціна на електроенергію в нашій країні становила 15,6 копійки за кіловат. Далі вона виросла до 24,4 копійки за кіловат і зберігалася ще п'ять років.

З 2011 року тарифи на електрику стали підвищуватися все частіше. До 2013 року кіловат коштував 36,5 копійок, у 2014 році — 42 коп., у 2015 році — 79 коп., У 2016-му — до 1 грн 29 коп.

З 2017 року Україна встановлено тариф на електроенергію — 1,68 гривні за кіловат. При цьому перші 100 кВт продавалися за пільговою ціною — 90 коп.

У грудні минулого року Кабмін України скасував пільговий тариф на електроенергію для населення, і з 1 січня 2021 року став діяти єдиний тариф — 1,68 грн за 1 кВт • год.

Крім того,  підняли ціни й на інші види комунальних послуг, що породило цілу хвилю протестів в Україні, названу "тарифним майданом". Головна проблема взаємовідносин населення і влади в тому, що люди вже давно не довіряють керівництву своєї країни. І одна з головних причин в тому, що право купувати і продавати електроенергію, як і інші види комунальних послуг, зосереджено в руках дуже обмеженого кола осіб і фірм, просто кажучи, монополістів.

На думку експерта, дана ситуація є серйозною загрозою для енергетичної безпеки країни. Через бездіяльність уряду зростання вартості комунальних послуг суттєво випереджає динаміку реальних доходів.

Як зазначає Родлер, Міненерго планує зупинити блоки державних атомних станцій, щоб дати можливість заробляти гроші виробникам дорожчий енергії:

Як вважає український фінансовий аналітик Олексій Кущ, в Україні відбувається справжнісінька шокова терапія, а 144 реформи можна порівняти з світлошумовими гранатами, які розриваються навколо нас і дезорієнтують.

За його словами, сенс слова "реформа" у нас спотворений до невпізнання, адже реформи — це система дій, після яких громадянам стає краще. В Україні ж після них стає тільки гірше, це не створення нового соціального блага, а процес десоциализации країни, в результаті якого все більше громадян їдуть за кордон.

Крім розмов про "європейські ціни", політики і чиновники, в руках яких зосереджена влада, постійно скаржаться на те, що постачальники електроенергії зазнають колосальних збитків, в тому числі і через "дотування" населення. Але якщо розібратися детально, то прості споживачі винні у збитках далеко не завжди. Наведемо як приклад ДП "Енергоатом", оператора всіх діючих українських АЕС.

На думку, Агії Загребельської, засновниці "Ліги антитрасту", держуповноваженої АМКУ у 2015-2019 рр., керівництво компанії також винно в тому, що зазнало фінансових збитків.

Згідно з інформацією, опублікованою відразу декількома ЗМІ, "Енергоатом" продавав електроенергію компаніям "Д. Трейдинг "Ріната Ахметова і" Юнайтед енерджі "Ігоря Коломойського приблизно на 35% дешевше цін на ринку "на добу вперед". І тут, на думку експерта, в наявності ознаки політичної домовленості про те, що саме великі гравці, пов'язані з зазначеними власниками, забирають практично всю електроенергію держкомпанії.

Водночас у липні 2020 року "Енергоатом" виходив на ринок "на добу вперед" із завищеною на той період ціною, через що весь обсяг електроенергії не купувався і надходив на балансуючий ринок, де за ціною, майже в два рази нижче її викуповували ті ж згадані юридичні особи.

Як оптимізувати ціну на електроенергію

Коли розмова заходить про оптимізацію тарифів, в першу чергу хочеться зажадати від керівництва країни ліквідації "фірм-прокладок" і усунення монополій. На це потрібна політична воля і здатність цим монополістам протистояти.

Експерти підкреслюють, що чинна влада демонструє повне небажання створювати здорову конкуренцію на паливно-енергетичному ринку.

Раніше "Коментарі" писали, як відіб'ється на Україні відмова від електроенергії з РФ і Білорусі.