logo_ukra

Coinspot 19.01.2021

BTC/USD

37155.11

ETH/USD

1409.68

LTC/USD

161.82

НБУ 19.01.2021

USD/UAH

28.35

EUR/UAH

34.37

RUB/UAH

0.40

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес податки Податок на Google: приборкання іноземних онлайн-сервісів або ще один збір для українців
commentss Cтатті Всі новини

Податок на Google: приборкання іноземних онлайн-сервісів або ще один збір для українців

Питання оподаткування для України є болючим вже багато років. «Коментарі» вирішили розібратися, чи повинні платити податки в нашій країні транснаціональні корпорації і якою має бути сума

25 листопада 2020, 19:27

Уряди багатьох країн світу зараз задаються питанням, кому повинні платити податки транснаціональні онлайн-сервіси. Деякі вже знайшли відповідь, ввівши так званий "податок на Google". Як вирішили вчинити з цим в Україні і до чого це може привести, розбиралися "Коментарі".

Податок на Google: приборкання іноземних онлайн-сервісів або ще один збір для українців

У пошуках способів поповнення держбюджету

Коронакрізіс і 300-мільярдна "дірка" в держбюджеті штовхають "Слуг народу" до пошуків нових способів поповнення скарбниці за рахунок податків. В цьому плані викликав масові протести підприємців законопроект про відстрочення введення касових апаратів для ФОП, який виявився не єдиним дітищем профільного комітету з питань податкової та митної політики. Крім місцевих підприємців в оборот вирішили взяти ще й транснаціональні онлайн-сервіси, а також комп'ютерні та програмні компанії, які продають свої цифрові продукти і послуги на території України, але не мають тут офіційного представництва (нерезиденти).

Податкове законодавство нашої країни не встигає наздогнати розвитком IT-послуг, тому дотепер такі компанії як Netflix, Facebook, Viber, Apple, YouTube, Steam і т.д. безперешкодно виводили з України весь отриманий тут прибуток завдяки відсутності чіткого механізму оподаткування. Саме цю ситуацію вирішив виправити податковий комітет ВРУ під керівництвом "слуги народу" Данила Гетманцева, який запропонував ввести ПДВ (20%-й податок) для компаній-нерезидентів, які заробили в Україні протягом року суму, еквівалентну 1 мільйону гривень. За словами Гетманцева, частина іноземних організацій, з якими він контактував, готові вже зараз добровільно стати на облік і сплачувати податок, а саме нововведення принесе в державну скарбницю не менше 3 млрд. Грн. Звідки саме взялася ця цифра чиновник уточнити так і не спромігся, проте зазначав, що ініціатива не тільки поповнить бюджет, а й поставить вітчизняні IT-компанії в рівні умови з іноземними.

Спроба №2

Хоча відповідний законопроект №4184 з правками податкового кодексу і був включений до парламентського порядку денного зовсім недавно, "дозрівати" йому довелося близько року. Перша його редакція під номером 2634 і за авторством все того ж Гетманцева з'явилася в середині грудня минулого року і благополучно лягла "на полицю" з незадовільною оцінкою бюджетної комісії ВРУ з причини повної відсутності фінансово-економічного обґрунтування. Документ вже тоді передбачав 20% ПДВ і обов'язкову реєстрацію за спрощеною схемою для компаній-нерезидентів. Крім того, ухилення від реєстрації загрожувало символічним штрафом в розмірі 8500 грн. або ж автори законопроекту хотіли налякати таким розміром стягнення таких гігантів як Facebook або Google. Мова, швидше за все, йшла про міжнародний імідж і ту тінь, яка може впасти на компанію в разі ухилення від сплати податку.

Лише через декілька місяців Гетманцев, заручившись підтримкою ще п'ятьох "слуг народу" і одного народного депутата від ОПЗЖ, видав нинішній законопроект, який успадкував від колишнього пояснювальну записку та порівняльну таблицю. Правда, на відміну від "пілотної версії" розміри штрафів доведені до 100% від вартості наданих електронних послуг, а для українських компаній, навпаки, вводяться послаблення у вигляді скасування податку на іноземну рекламу. Тобто при замовленні рекламних послуг на тому ж Facebook або Google вітчизняні юридичні та фізичні особи звільняються від сплати 20% податку.

У документі складено докладний список електронних послуг, надання яких повинно обкладатися податком. Перелік стосується практично всіх випадків, коли компанія-нерезидент отримує від української фіз- або юрособи гроші (B2C і B2B), включаючи надання рекламних послуг, платного доступу до хмарних сервісів, ігор та програмного забезпечення, медіаконтенту. Виняток зроблено для випадків, коли через Інтернет здійснюється тільки замовлення послуги, а її надання відбувається в офлайн-режимі (наприклад, глобальні торговельні майданчики AliExpress або Amazon цілком підходять під цю категорію). Від сплати ПДВ звільняються нерезиденти, передають права на використання програмного забезпечення, ігор і баз даних на матеріальних носіях, а також компанії, які надають консультаційні послуги електронною поштою або надають доступ до "всесвітньої павутини".

Зарубіжний досвід

У пояснювальній записці до законопроекту Данило Гетманцев посилається на досвід європейських країн та Росії, вже давно стурбованих проблемою оподаткування транснаціональних онлайн-сервісів на зразок так званої "Банди Чотирьох" або GAFA (абревіатура за першими літерами назв чотирьох американських Техногігантів — Google, Amazon, Facebook, Apple), які вважають за краще платити податки не за місцем реального отримання доходу, а там де їм це вигідно. Наприклад, в Ірландії, де податкова ставка на прибуток становить 12,5% і де зареєстровані Google, Facebook і Microsoft.

Боротьба з подібним податковим неподобством почалася досить давно — угоди про уникнення подвійного оподаткування, які підписувалися між країнами 60-70 років тому з розвитком нових технологій безнадійно застаріли, що дозволяє транснаціональним компаніям ефективно ухилятися від сплати зборів, використовуючи право на податкові відрахування або займаючись купівлею податкових пільг. Так, в 2019 році Google примудрився заробити в Великобританії 1,6 млрд фунтів стерлінгів, заплативши при цьому податків на суму всього в 44 млн.

У 2013 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на засіданні G20 був презентований план створення глобального електронного податку. Документ, названий "поворотним моментом в історії міжнародного співробітництва" і передбачав введення обов'язкової сплати податків з прибутку, посилення вимог до нерезидентів і офшорних зон був в цілому схвалений урядами більш ніж 60 країн (за станом на минулий рік їх кількість збільшилася вдвічі), проте втілити його в життя до сих пір так і не вдалося. Напружений діалог між США, Великобританією, Францією, Італією та Іспанією тривав аж до червня поточного року, поки адміністрація Дональда Трампа не "перевернула дошку" і покинула переговори, пригрозивши заходами в разі, якщо країни Євросоюзу спробують самостійно збільшити збори з американських технологічних гігантів.

Втім, переговори зайшли в глухий кут задовго до цього, тому підвищувати податки їх європейські учасники почали ще з початку року. З 1 січня на 3% були збільшені збори для транснаціональних компаній з доходом не менше 832 млн дол. В Італії, у березні до неї приєдналася Туреччина, котра збільшила податок на 7,5%, а у квітні ще і Великобританія (2%). До цієї трійці з самого початку хотіла долучитися Франція (3%), однак після заяви Дональда Трампа про можливе збільшення мит на імпорт французьких вин в США (а це щорічний оборот в 13,2 млрд євро) Париж передумав і переніс початок дії нового закону на 2021 рік. Що стосується самих міжнародних корпорацій, то деякі з них вже дали зрозуміти, що терпіти збитки не мають наміру і розсудливо переклали податковий тягар на користувачів. Так, Apple симетрично збільшила комісію всім чотирьом перерахованим вище країнам, знизивши при цьому на 3% таксу для Німеччини, що не брала участь в "податковому демарші". До слова, Берлін у 2013 році теж трохи "притиснув" нерезидентів. Прийнятий Бундестагом у 2013 році закон зобов'язує новинні інтернет-агрегатори (як Google News) платити за передруковані і компільовані новинні замітки їх справжнім авторам.

На пострадянському просторі першовідкривачем "податку на Google" стала Росія, яка у 2017 році ввела збір в 16,67% (зараз 20%). Аналогічний податок з 2018 діє на території Білорусі (20%), а з початку нинішнього року ще й Узбекистану (15%) і Молдови (20%). На черзі — Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.

Що принесе податок на Google Україна

Не можна не відзначити, що прийняття подібного законопроекту може поповнити збіднілу українську скарбницю (правда, для початку доведеться ще й вирішити проблему з технічною реалізацією ініціативи — адже на створення спеціального сервісу знадобляться грошові вливання і час).

У сусідніх Росії та Білорусі нововведений збір щорічно приносить понад 150 млн дол. та 6 млн дол. відповідно. З іншого боку, гарантій того, що іноземні компанії не вкладуть додатковий податок у вартість своїх послуг, немає ніяких. Наприклад, у наших "північних сусідів" відразу ж після введення "податку на Google" за використання хмарної платформи Amazon Web Services росіян (фізосіб) зобов'язали платити додаткові 18% і приблизно на стільки ж зросла для них вартість послуг Google Диск.

Засновник проекту Terminal 42 Сергій Петренко впевнений, що рівно так само вчинить і більшість зарубіжних сервісів в Україні. З урахуванням того, що конкурентів Google і Facebook в нашій країні просто немає, в більш вигідних умовах виявляться власники вітчизняних стрімінгових відеосервісів, на зразок Megogo або Divan TV, які не забаряться скористатися подорожчанням послуг і не без того недешевого за місцевими мірками Netflix і так само підвищать ціни. Більш песимістичні у своїх поглядах CEO Netpeak Group Артем Бородатюк і генеральний директор ТОВ "Е. С. Консалтінг" Олександра Томашевська, які вважають, що ініціатива може остаточно виштовхнути з українського ринку дрібні компанії-нерезиденти.

"Катастрофічними для економіки України" називає наслідки введення податку президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Він вважає, що ТехноГігант будуть просто змушені монетизувати нині безкоштовні в нашій країні продукти. "Таке відчуття, що людина просто не розуміє, що таке економіка України і яке місце тут займає Google і Facebook", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, раніше "Коментарі" писали про найбільші позови проти компанії Google.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments.ua

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!