Скасування авансових платежів податків для АЗС: чому “паливна ідея” нардепа Разумкова нездійсненна

Скасувати авансові платежі податку на прибуток мереж АЗС пропонує група депутатів на чолі із Дмитром Разумковим. Портал “Коментарі” з'ясував у експертів, хто з гравців ринку може бути зацікавленим в ухваленні проєкту закону.

Ринок палива. Фото портал "Коментарі"

Зміни на ринку палива

Законопроєкт зареєстровано 9 лютого. ЗМІ та експерти дізналися про нього 17 лютого. Автори законодавчої ініціативи вважають, що допоможуть зменшити тиск на невеликі мережі та вдарять по тіньовому ринку.

Платежі прибутку наперед введені з грудня 2024 року. Власники мають сплачувати їх до 20 числа за кожну АЗС. У тому числі продавці нафтопродуктів перераховують 60 тис. грн. Якщо заправка заробляє мінімум половину на скрапленому газі, тоді ставка падає до 45 тис. грн. Газові АЗС мають віддавати 30 тис. грн.

Разумков та однодумці переконані, що на час війни та протягом ще року після неї треба прибрати цей тягар з бізнесу. 

На перший погляд, політика має підтримати вся галузь. Але чомусь реакція власників АЗС була скромною. 

Хто може бути зацікавленим у законопроєкті

Свою позицію проактивно висловив лише колишній керівник департаменту нафти та газу Мінтопенерго, близький до невеличких брендів SunOil та "Свої", Леонід Косянчук. На його думку, авансові платежі — це дискримінаційна норма, мета якої — знищення дрібних мереж. Адже економічно може потягнути цей тягар бензоколонка, що продає від 3,8 кубометрів пального на добу. Це преміальний сегмент. 

У той час, як у "народних" заправок та АЗС у прифронтових і депресивних районах показники вдвічі менші, зазначає експерт. 

Отже, SunOil та "Свої" прямо зацікавлені у законопроєкті. Але експерти, сумніваються, що бізнес такого рівня міг би домовитися із Разумковим. Якби це навіть сталося, то навряд чи законопроєкт відразу почав би вихваляти саме Косянчук. 

Рівень Дмитра Олександровича — це VIP-бізнесмени. Приміром, потенціальним інвестором в його політичний проєкт ЗМІ називали Ріната Ахметова, хоча сам власник СКМ це спростовував. Але чутки — річ складна.

Соціальна відповідальність чи вигода для окремих гравців ринку

У сузір'ї бізнесів Ріната Леонідовича була зірка, що так й не засяяла — мережа АЗС Parallel. Через низьку маржинальність він її продав понад п'ять років тому земляку Олександру Дубініну, для гравців нафтового ринку це стало неприємним сюрпризом. Адже хороший актив не змогли придбати найбільші мережі, аби ще більше посилити свою ринкову владу. Прикро для батьків нафторинку було й те, що угоду з ніким невідомим тоді підприємцем профінансував банк ПУМБ Ахметова. 

Декілька аналітиків нафторинку досі припускають, що колишній олігарх має якийсь зв'язок з Parallel. Хоча вибір нового власника мережі може пояснюватися просто: найбільша бізнес-група хотіла посилити конкуренцію на ринку нафтопродуктів для стримування цін, тому й зробила ставку на перспективного гравця. 

Не можна сказати, що для Parallel авансові платежі стали якимось тягарем. Видається, компанія завершила перехідний етап. Капіталовкладення в оновлення мережі, напевно, дали результат.

У 2025 році дохід нафтотрейдера зросте порівняно з 2024 роком майже на 40% та досягне приблизно 12 млрд грн, за даними Opendatabot. 

Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн підрахував, що податок на прибуток Parallel зросте у 2025 році майже в 10 разів. 

Сама компанія заявила, що розглядає передоплату прибутку, як допомогу державі під час війни. Своєрідна соціальна відповідальність. 

Він додав, що норми законопроєкту Разумкова про чіткіші правила податкових перевірок, безумовно, полегшать роботу для бізнесу. 

І цю мережу навряд чи можна вважати лобістом депутатської ініціативи. Проте ряд експертів бачать вигоду у законопроєкті й для окремих великих гравців.

Ухвалення законопроєкту: перспективи та ризики

За рівнем впливу, зв'язків та політичної перспективи такий проєкт під силу очільнику НАК "Нафтогаз України" Сергію Корецькому. 

За його словами, мережа АЗС компанії "Укрнафта" швидко відстає від інших учасників преміального сегмента, до яких вона себе відносить. 

З ним погоджується директор науково-технічного центру "Псіхея" Сергій Сапєгін.

За його словами, за ціною стели компанія позиціює себе, як преміальний бренд, та має можливості для відстоювання власних інтересів на рівні парламенту. 

У "Нафтогазі" цю версію коментувати не стали. 

Сапєгін переконаний, що такого ґатунку закони треба аналізувати з погляду загального впливу на всі сфери економічного життя. 

Такого глибоко аналізу в проєкті закону немає. Не виключено, що розробники розуміють невеликі шанси його ухвалення, тому не витрачали сил. Бо є ризики, що проєкт не пройде навіть профільний комітет. 

Отже, із долею законопроєкту інтриги очікувати не варто. Можливо, час покаже, чим викликана активність Разумкова: проханням про допомогу від власників АЗС чи бажанням нагадати про себе та пошукати спонсорів на майбутні вибори серед нафтових баронів.