Заплати податки і спи спокійно: чому в Україні це просте правило не працює

В Україні працює система "від бідних до багатих", заявила глава комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова. За її словами, якби у нас була прогресивна шкала оподаткування, і багатий платив би бідному, це можна було б пояснити "мотивами Робіна Гуда". Але, на жаль, в країні все складається з точністю до навпаки: чесний бідний платить податки, а користуються цими податками не тільки нечесні бідні, але ще й представники середнього і заможного класу.

Галина Третьякова вважає, щоб змінити ситуацію, треба міняти саму систему.

Податки в Україні: абсурдні цифри

Експерт інституту Growford Олексій Кущ вважає, що українське податкове і трудове законодавство багато в чому абсурдні. І головний абсурд полягає в тому, що суми неоподатковуваного мінімуму (17 грн), прожиткового мінімуму (2118 грн) і мінімальної зарплати (4723 грн) різняться в рази.

"Суть мінімальної зарплати полягає в тому, що це і є прожитковий мінімум, а за фактом прожитковий мінімум в Україні сьогодні вдвічі менший за мінімалку, – говорить Олексій Кущ. – Але ще більше в Україні деформоване поняття неоподатковуваного мінімуму, який на сьогодні становить 17 грн, що еквівалентно двом поїздкам у громадському транспорті. Між тим неоподатковуваним мінімумом повинна бути сума мінімальної зарплати. Погодьтеся: оподатковувати мінімалку, а потім платити половині країни субсидії через те, що люди не в змозі оплатити комуналку, – це повний абсурд".

За словами Олексія Куща, вводити прогресивну шкалу в Україні треба, оскільки завдяки цьому у нас запрацює так звана "соціальна солідарність".

Несправедливість єдиної ставки експерт пояснює на прикладі.

Припустимо, "умовний Коболєв" (глава НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв, доходи якого вже стали притчею во язицех) сплачує зі своїх доходів 18% і, наприклад, прибиральниця на мінімалці також сплачує зі своїх доходів 18%. На погляд недосвідченого обивателя все начебто більш-менш справедливо: в абсолютних величинах "умовний Коболєв" платить більше. Але, продовжує Олексій Кущ, 18% з мільйонів і 18% з 4723 грн – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. У той час як після сплати податків з мільйонних доходів у людини залишаються величезні ресурси для накопичення, утримання податку з мінімальної зарплати означає не куплений кілограм фруктів або не куплені ліки.

Тому, підсумував експерт, з точки зору соціальної справедливості, по-перше, мінімальна зарплата не повинна оподатковуватися, а, по-друге, слід запровадити прогресивну шкалу оподаткування.

Податки в Україні: для початку потрібно вийти з тіні

Нагадаємо, про необхідність оподатковувати доходи фізосіб за прогресивною шкалою, депутати заговорили ще на початку року, зареєструвавши законопроєкт №2758.

Автори документу нагадують, що в Україні встановлена єдина ставка податку на доходи фізосіб, але це мало узгоджується з тим, що податкове законодавство України ґрунтується, в тому числі, і на принципі соціальної справедливості.

"Крім того, світова практика свідчить про існування в більшості країн такого справедливого підходу до оподаткування доходів громадян, – йдеться в пояснювальній записці до документу. – Так, за даними Європейської комісії з 28 держав-членів ЄС тільки в 6 країнах встановлена єдина фіксована ставка податку на доходи громадян. В інших країнах ставка податку на доходи диференційована і залежить від рівня отриманого доходу. В таких країнах застосовуються від 2 до 7 ставок податку, а, наприклад, у Люксембурзі – 23-рівнева шкала. Такий підхід в оподаткуванні доходів громадян більш точно відповідає принципу соціальної справедливості".

Україні потрібна прогресивна шкала, погоджується аналітик TeleTrade Сергій Родлер, але перед цим країні потрібно знизити рівень тіньової економіки.

"На сьогодні на тіньову економіку припадає близько чверті ВВП країни або 846 млрд грн, – наводить цифри експерт. – Причому, на готівкову тіньову економіку припадає 702 млрд грн, які проходять повз податкову службу. Якщо уряд вирішить ввести прогресивну шкалу, то ситуацію це ніяк не змінить, хіба що законослухняні громадяни почнуть платити більше грошей в казну".

Експерт радить не забувати про криву Лаффера, яка говорить про те, наскільки важливо встановити оптимальний рівень оподаткування. Якщо цього не зробити, то залежність буде простою: чим вища податкова ставка, тим нижче ефективність податкової політики, так як люди починають приховувати свої реальні доходи.

"Прогресивна шкала працює в розвинених країнах, але до її впровадження вони йшли століттями і явно не відчувають настільки сильних проблем з тіньовим сектором, – каже Родлер. – Якщо ми хочемо, щоб українці платили податки, то ставка повинна залишатися на відносно низькому рівні, а податковій службі варто підвищити ефективність своєї роботи. У разі підвищення ставки в поточних умовах ми неминуче зіткнемося з відходом людей в тінь і виведення капіталу з країни. Ну і знову ж: найбагатші люди завжди знайдуть спосіб обійти податкову, тоді як страждати будуть наймані працівники. В ідеалі ж мотивувати населення офіційно вести бізнес у своїй країні повинні низьке фіскальне навантаження в сукупності з простою податковою системою".

Податки в Україні: скільки доводиться сплатити з доходів

На думку Олексія Куща, нинішні податки на доходи занадто високі. Експерт вважає, що в Україні було б доцільно скасувати існуючі ЄСВ (22%), податок на доходи фізосіб (18%), військовий збір (1,5%), і замість них ввести єдиний податок на працю з базовою ставкою близько 10%.

Прогресивна шкала при цьому може виглядати наступним чином.

1.Мінімальна зарплата податком не обкладається.
2. Все що вище мінімалки і до приблизно 100 тис. грн оподатковується за ставкою 10%.
3. При доходах 100 тис. — 500 тис. грн на місяць застосовується підвищена ставка 20-30% (це дискусійні цифри).
4. Зарплати від 500 тис. грн і вище оподатковуються за ставкою 50%.

"І знову візьмемо для прикладу наш збірний образ умовного Коболєва", – пропонує експерт. – Якщо отримавши всі свої зарплати і бонуси, перед тим як їх відправити мамі в США, він заплатить з них 50% податків, то тим самим покаже, що він солідарний з суспільством, завдяки якому отримав свої надприбутки. Адже наш "умовний Коболєв" – це менеджер держкомпанії. Він не займається міжнародним аутсорсингом і не генерує якісь супергеніальні ідеї, які конвертуються в гроші. Всі свої мільйони він отримує завдяки суспільству, яке делегувало йому ці повноваження".

Крім того, продовжує Кущ, потрібно ввести додатковий солідарний податок, який буде збиратися з дорогих активів. Для початку визначається планка – наприклад, півмільйона доларів. Сюди включається все: рахунки в банку, цінні папери, будинки, картини, коштовності, автомобілі, яхти – всі предмети розкоші, якими так люблять хизуватися наші "еліти". І якщо сума активів перевищує цю встановлену планку, доведеться заплатити податок соціальної солідарності – наприклад, на рівні 5%, що стане додатковими надходженнями до Пенсійного фонду.

Виглядає це так: прийшов до Ради, засвітив годинник за 500 тисяч доларів – прийшла платіжка на 25 тис. доларів. Похвалився купівлею яхти в ФБ – прийшла платіжка на 100 тис. доларів. Організував виставку картин – прийшла платіжка на мільйон.

Тут немає нічого нового, каже експерт – такі податки є в європейських країнах, наприклад, у Франції та Італії. Так що нічого страшного на наших олігархів не чекає. Вони просто почнуть жити "як в Європі", а чи не цього ми всі хотіли?

Нагадаємо, в Україні незабаром можуть з'явитися нові податки. Експерти оцінили їх для видання "Коментарі", так само як доречність впровадження нових податків і зборів саме зараз, у кризовий час.