Ексклюзив Велике будівництво в Україні: сильні та слабкі місця проекту

Незабаром, 9 серпня, Україна буде відзначати День будівельника. Тим часом влада багато говорить про проект "Велике будівництво". "Коментарі" попросили експертів оцінити сильні та слабкі місця проекту: що так і не так з цим "Великим будівництвом".

"Гостро стоїть питання якості та обсягів робіт"

Економічний експерт віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Віктор Скаршевський вважає сильною стороною "Великого будівництва" (ВБ) те, що на проект передбачена рекордна сума фінансування, будуються і ремонтуються дороги, оновлюється інфраструктура.

"При цьому необхідно розуміти, що ремонти тих же садків, мостів та інших об'єктів, які включені в ВБ — є звичайною функцією держави, — підкреслює експерт. — А ще за "Великим будівництвом" головне не випустити з уваги сприяння розвитку промисловості: впровадження нових технологій, створення нових виробництв, освоєння нових ринок збуту".

До того ж, зазначає Віктор Скаршевський, гостро стоїть питання якості та обсягів робіт.

"Адже фактично відремонтувати вийде кілька відсотків доріг в рік, — пояснює він. — Зі 170 тисяч км (загальна протяжність доріг України) ремонту підлягає лише близько 4 тисяч (2,4%) ".

На думку експерта, важливо не просто будувати або покращувати дороги, а й робити це з вітчизняних матеріалів, щоб були залучені наші підрядники, наша техніка.

"Зараз же українська складова — мінімальна. Бітум ми імпортуємо, техніка — закордонна, підрядник найчастіше — іноземний, — каже Віктор Скаршевський. — Але ж потрібен мультиплікаційний ефект, щоб якомога більше підприємств підключалися до процесу. Щоб була та сама локалізація, про яку багато говорять останнім часом і яку планують впровадити в машинобудуванні. Чому не будувати бетонні дороги? Нашого бетону на це вистачить. До того ж, такі дороги більш довговічні".

Також експерт звертає увагу, що зайнятість від будівництва доріг суттєво не підвищиться. І не тільки тому, що там багато імпортної складової.

"Річ у тому, що в дорожньому будівництві залучено менш як 1% зайнятих в українській економіці. Тож це трохи допоможе, але не вирішить проблеми безробіття ", — резюмує Віктор Скаршевський.

"Наповнення бюджету вельми невизначене"

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло вважає проект ВБ в цілому позитивним. І наголошує на важливості того, що він спрацьовує не тільки безпосередньо для будівельної галузі, свято якої відзначається цієї неділі, але і для ряду суміжних. У тому числі: виробництво будматеріалів, інших видів супутніх послуг, необхідних при будівництві, транспортної сфери, залученої в реалізованих проектах.

"До того ж це, все це відбувається під час коронакризи. І такий стимулятор — важливий, — каже Ярослав Жаліло. — Знову ж правильним вважаю і те, що частина проектів реалізується коштом Фонду боротьби з коронавірусом. Нам важливо подолати не тільки "ковід", а й коронакризу, активізувати економіку".

При цьому, підкреслює експерт, у ВБ є ряд ризиків.

"Є питання щодо того, як саме підбираються проекти. Наскільки вони узгоджені між собою, з іншими напрямками держполітики, — зазначає Ярослав Жаліло. — Якщо будуються дороги, чи погоджено це з формуванням опорних шкіл, госпітальних округів — у напрямку до яких їх якраз і потрібно будувати ".

Залучення учасників — теж серед ризиків. Вже були "розборки" з приводу допуску-недопуску тих чи інших компаній до тендерів.

"Наскільки виходить максимально об'єктивно, мінімально корупційно залучати компанії, які можуть виконати проекти швидко і якість — сказати складно, — говорить експерт. — Важливо і те, щоб була ставка на місцевих представників. Що не завжди відбувається. Відомо, що в частині тендерів вигравали закордонні фірми. Для виконання проекту це, можливо, плюс, а для вітчизняної економіки — мінус".

Є ризики і з завершенням проектів, впевнений Ярослав Жаліло.

"Наповнення бюджету вельми невизначений, що може привести до недофінансування ряду проектів ВБ, — говорить він. — До місцевих виборів, 25 жовтня, з політичних мотивів, все буде стимулюватися. А потім є ризик, що через проблеми з бюджетом проекти можуть "зависнути". Тому важливо довести їх до кінця і зробити це якісно".

Серед ризиків Ярослав Жаліло називає і питання піару.

"Будь-який масштабний проект влади завжди стає об'єктом критики з боку опонентів. Незалежно від того — хороший він чи поганий, — підкреслює експерт. — Тому важливо дати позитивне висвітлення ВБ — що це дає в ракурсі всеукраїнської економіки. Тоді вдасться протистояти негативним інформаційним атакам".

Підсумовуючи, Ярослав Жаліло зазначив: щоб "Велике будівництво" дало максимально позитивний ефект, потрібно збалансувати економічний, соціальний і політичний моменти, котрі з ним пов'язані.

"Є великий ризик, що роботи можуть виконуватися поспіхом"

Орієнтир влади на розвиток інфраструктури в Україні, однозначно, правильний. При цьому, з великими інфраструктурними проектами пов'язані великі корупційні ризики, зазначає кандидат економічних наук Олександр Вовченко.

"Проблема корупції залишається в Україні однією з головних. Так, великі інфраструктурні проекти у нас традиційно використовувалися чиновниками як "викачування" бюджетних коштів, — каже експерт. — Як наслідок, такі проекти були пронизані "відкатами", завищеними цінами, змовами на тендерах. Крім того, є багато прикладів, коли на той чи інший проект видавалися кошти, а не було покладено жодної цеглини".

Тому, підкреслює Олександр Вовченко, важливо, не допустити ситуації, щоб ми не отримали черговий розпил бюджетних коштів — тепер уже на "Великому будівництві".

"Разом з цим, — продовжує експерт, — громадяни очікують на те, щоб розвиток інфраструктури в Україні відбувався на постійній основі. Щоб такі проекти не були політизованими, щоб вони відбувалися, незалежно від влади та чиновників. І тим більше, щоб не використовувалися в боротьбі за перемогу на тих чи інших виборах. А у нас, на жаль, це вже стало певною традицією".

На думку Олександра Вовченка, на законодавчому рівні потрібно закріпити чіткі дієві процедури. У тому числі — з відбору об'єктів будівництва інфраструктури.

"Слід передбачити чітку пропорцію між коштами держбюджету і місцевих бюджетів, — упевнений експерт. — Разом з цим, визначитися з яких джерел надходжень йтимуть кошти на розвиток інфраструктури. З метою реалізації політики розвитку інфраструктури повинна працювати міжвідомча комісія, до складу якої, крім чиновників, входили б авторитетні в суспільстві особистості".

Цей механізм повинен бути продуманий до дрібниць і бути максимально прозорим, вважає Олександр Вовченко. І, звичайно, до таких масштабних проектів повинні залучатися громадськість, експертне середовище, бізнес.

"Серед наявних недоліків проекту "Велике будівництво" — якраз таки відсутність прозорості та громадського обговорення щодо обрання тих чи інших об'єктів інфраструктури, — підкреслює експерт. — Місцева влада дала свої зручні списки об'єктів "на гору", а там вже прийняли рішення — без участі громадськості. Багато таких об'єктів не є новим будівництвом. Тому владі треба бути чесними та розділити дві категорії: нові об'єкти та об'єкти незавершеного будівництва".

Загальна кількість об'єктів — дійсно хороша цифра, зазначає Олександр Вовченко. Але, якщо взяти інформацію по областях — по 5-7 шкіл, садків, об'єктів спортивної інфраструктури — це явно недостатньо.

"І, звичайно, залишається питання якості. Оскільки поставлені терміни — до 2021 року, є великий ризик, що роботи можуть виконуватися поспішно. І це може вплинути на якість виконаних робіт, — вважає експерт. — А оскільки це об'єкти соціальної інфраструктури, повинен бути здійснений жорсткий контроль за дотриманням усіх стандартів. І для цього повинна бути створена відповідна комісія".

Нагадаємо, Зеленський анонсував будівництво мультилікарень в Україні.