Агросектор України: ТОП головних перемог і поразок цього року

В Україні 15 листопада відзначається День працівників сільського господарства. Експерти розповіли "Коментарям" про головні перемоги і поразки вітчизняного АПК цього року.

"Вважаю великою перемогою те, що ринок землі в Україні був відкритий саме в інтересах малого і середнього агробізнесу"

Голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун одним з найбільших викликів для агросектору цього року називає відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення.

"З огляду на те, як наполегливо нова влада взялася за реалізацію своєї передвиборчої обіцянки, було зрозуміло, що цього не уникнути, — зазначає голова ВАР. — Питання було лише в тому, в якому форматі його відкриють. І я вважаю великою перемогою те, що ринок землі в Україні був відкритий саме в інтересах малого і середнього агробізнесу, який обробляє 75% сільськогосподарських земель, а не українських олігархів і закордонних транснаціональних компаній".

Андрій Дикун нагадує, що Всеукраїнська Аграрна Рада, яка об'єднує малих і середніх аграріїв, надавала ряд пропозицій до законопроекту. І ключові положення прийнятого закону відповідають вимогам аграріїв:

- наявність перехідного періоду, протягом якого землю можуть купувати тільки фізичні особи-громадяни України;

- юридичні особи допускаються на ринок з 2024 року;

- іноземці мають право купувати сільськогосподарські землі тільки, якщо таке рішення буде прийнято на всеукраїнському референдумі.

"Ще однією перемогою аграріїв стала відміна "соєвих поправок", якими в 2018 році скасовувалося відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті сої та ріпаку, — каже голова ВАР. — Через ці зміни до Податкового кодексу аграрії мали мільярдні збитки. Вводилися "соєві правки" нібито з благородною метою — стимулювати переробку олійних всередині країни. Однак, вилилося це в те, що аграрії змушені були продавати на заводи свій урожай за зниженою ціною. Таким тільки в минулому маркетинговому році вони втратили більше 1,5 млрд грн".

За словами Андрія Дикуна, з 2019 року йшла боротьба навколо введення квот на імпорт мінеральних добрив, застосування яких загрожувало монополізацією ринку з боку олігарха Дмитра Фірташа.

"Його заводи, що входять до групи компанії "Остхем", є основними виробниками добрив в Україні, — нагадує голова ВАР. — Відповідне розслідування, результатом якого могло стати введення квот, почала Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) з подачі "Остхем". Аграрії виступили категорично проти такого рішення і зараз мають перемогу — квоти не ввели. Але ми спостерігаємо спроби "Остхем", яка не погоджується з рішенням комісії в суді, розгорнути ситуацію в інший бік".

Однією з найважливіших перемог для вітчизняного АПК Андрій Дикун назвав прийняття нового закону про с / г кооперації, який, до речі, вступає в дію в День працівника сільського господарства.

"Цей закон дає малим і середнім аграріям найголовніше — можливість відкривати нові ринки збуту для своєї продукції і конкурувати з агрохолдингами, — підкреслює голова ВАР. — Цього не міг забезпечити попередній закон, оскільки він не дозволяв входити в кооператив юридичним особам. Практично всі аграрні підприємства — це юридичні особи. Тепер вони зможуть, об'єднавшись, формувати великі партії продукції і пропонувати її супермаркетам (якщо це овочі або фрукти), або експортувати за кордон".

"Не дивлячись на пандемію COVID-19, не відбулося згортання експортних ринків"

Радник зі стратегічного розвитку президента Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", керівник Держспоживслужби (2016-2019 рр.) Володимир Лапа до позитивів відносить наступне:

- незважаючи на пандемію COVID-19, не відбулося згортання експортних ринків;

- не було запроваджено обмеження на імпорт добрив, що дозволило зберегти ринкові параметри і запобігло вимиванню оборотних коштів аграріїв;

- ціни на зернові зросли, що дозволило в значній мірі компенсувати недоодержання врожаю.

Серед негативів Володимир Лапа позначив такі моменти: "Засуха і відсутність дієвих інструментів підтримки страхування. Також — відсутність ефективної політики підтримки молочного скотарства, що призводить до скорочення поголів'я і зростання обсягів імпорту молочних продуктів. Ймовірно не буде сприяти розвитку сектора і половинчасте рішення про введення ринку земель, яке дозволить використовувати сільськогосподарські землі як повноцінний актив у господарській діяльності".

Резюмуючи, експерт зазначив, що компанії в цілому змогли організувати роботу в умовах карантину, хоча це було поєднано зі значними організаційними зусиллями, а також фінансовими витратами.

Раніше повідомлялося, що названі ціни на землю в Україні.

Читайте Comments.ua в Google News