Названо п'ять кроків, які врятують український агропромисловий комплекс

Згідно з даними статистики і прогнозами експертів, Україна в цьому році збере менше врожаю, а тваринництво невпинно знижується. Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко назвав ТОП-5 заходів щодо виведення українського агропромислового комплексу з кризи в інтерв'ю "Коментарям".

По-перше, каже Козаченко, потрібно відновити Міністерство аграрної політики і всю вертикаль державного управління — від Кабінету міністрів до місцевої громади. Профільне Міністерство було ліквідовано в 2019 році (після обрання нового президента і зміни уряду України), ставши частиною Мінекономіки і Міненергетики. Єдиний прецедент в світі, коли частиною Міненергетики стало рибне господарство. Причому, профільне Міністерство потрібно не просто відновити, а й наповнити дійсно професіоналами, які знають, що робити і як.

По-друге, слід внести зміни в фіскальну політику щодо АПК, впевнений експерт. А для цього потрібно на законодавчому рівні структурувати суб'єкти господарювання на три групи: малі, середні та великі (агрохолдинг). Відповідно до цієї класифікації прописати середньострокові програми держпідтримки, систему оподаткування. Малі підприємства повинні отримувати найбільшу підтримку від держави. Не можуть однаково (як зараз) підтримуватися мале підприємство з 5 га землі — і агрохолдинг, що має 500 тисяч га.

По-третє, Козаченко закликав пропрацювати питання монетарної політики і банківського сектора. Представники АПК повинні отримати можливість отримувати дешеве середньострокове і довгострокове фінансування. Зараз практично неможливо отримати кредит на 5-10 років. А без цього не побудувати молочно-товарну ферму, не створити сучасне підприємство для переробки сировини — з метою отримання продукції з доданою вартістю.

По-четверте — дерегуляція, сучасна система управління. Мова про те, що багато в АПК потрібно спростити і поставити на платформу діджіталізаціі. Це важливо для створення відкритого доступу до тієї чи іншої інформації, для можливості віддаленого доступу до реєстрації, до отримання певних дозволів, оперативної інформації, щоб "звірити годинники" — скільки, чого і де ми посіяли, зібрали, скільки продали, скільки залишилося на зберіганні. Козаченко зазначає, що потрібно відкрити бази даних. Той же земельний банк повинен бути прозорий. В першу чергу це стосується держпідприємств, які половину землі віддають в тіньовий користування. В рамках дерегуляції також слід передати певні повноваження від держави — саморегульованим громадським організаціям. Наприклад, якщо до складу Зернової асоціації входить більш 50% суб'єктів торгівлі зерном, то вона може вважатися саморегулюючою. І держава може (має) давати їй певні повноваження (природно, з певним ступенем контролю) за видачу ряду дозвільних документів, а також виконання контрольних функцій.

По-п'яте, нашому АПК потрібна більш активна європейська і глобальна інтеграція. Слід адаптувати систему контролю якості, отримати відповідні європейські номери сертифікатів на ту чи іншу продукцію того чи іншого виробництва. Це відкриє двері в 90% країн — без проходження там системи сертифікації. Україна впроваджує цю систему вже 20 років, адаптувавши лише відсотків на 60%. Крім того, в рамках міжнародної інтеграції потрібно більше представників України делегувати у великі міжнародні організації, які впливають на формування глобальної аграрної політики.

Раніше повідомлялося, наскільки серйозно над Україною нависає ризик залишитися без повноцінного врожаю в цьому році та як влада повинна допомогти аграріям.