Величезні втрати озимих і прогнози дефіциту: що буде з врожаєм-2020

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко заявив, що площі, на яких загинули озимі колосові, складають по Україні не менше 600 тис. га. За його словами, це вдвічі більше, ніж раніше повідомило Міністерство економіки. До того ж прогнозується врожайність нижча, ніж у минулому році. Плюс – є проблеми з отриманням статистичної звітності по зерновим. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи справді все так погано з майбутнім врожаєм, і що влада повинна зробити, щоб поліпшити ситуацію

"Врожайність, безумовно, позначиться на внутрішньому ринку"

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков згоден з тим, що складні погодні умови цього року завдали удару по врожаю.

"І Кабмін, і аграрії вже визнали, що врожайність буде менша, ніж була раніше. І це, безумовно, позначиться на внутрішньому ринку, – говорить експерт. – Як і на експорті, в якому сільгосппродукція має велику питому вагу. Цілком можливо, що проблема набагато серйозніша, ніж показує Кабмін. І попередній уряд Гончарука, і нинішній Шмигаля схильні прикрашати ситуацію".

На думку Олексія Плотнікова, вкрай важливо знати реальну потребу в сільгосппродукції всередині України, щоб не виникло дефіциту.

"Слід чітко розуміти, куди вивозиться наша сільгосппродукція, якого виду – попередній або вже новий урожай, щоб нам не довелося докуповувати продукцію в три дорога на зовнішніх ринках через дефіцит всередині країни. Як було за часів СРСР при дефіциті пшениці, так і у нас з тією ж гречкою і не тільки... На жаль, у нас немає повноцінного Міністерства сільського господарства. Так само як реальної системи обліку: скільки виростили, скільки продали, скільки зберігаємо, скільки реально зберегти в тих умовах, в яких зберігаємо", – міркує експерт.

"Травневі дощі дали підставу підвищити оцінку потенціалу виробництва"

Аналітик українського аграрного ринку, заступник директора ProAgro Group Марія Колесник зазначає, що вони підвищили 1 червня свій прогноз обсягів виробництва зерна в Україні в сезоні 2020/21 маркетингового року на 1,8 млн – до 74,43 млн. тонн (лише на 0,85% менше, ніж у минулому році). А олійних на 1,6 млн – до 22,65 млн тонн (майже на 5% менше, ніж роком раніше).

"Травневі дощі дали підставу підвищити оцінку потенціалу виробництва, – підкреслює аналітик. – Стан посівів озимих в більшості регіонів країни істотно покращився. Але через втрати посівів у ряді регіонів на півдні України нами були скорочені прогнозні збиральні площі озимого ячменю і пшениці".

У той же час, зазначає Марія Колесник, рясні травневі опади дали підставу розраховувати на більш високий урожай кукурудзи і сої.

"Прогнози для цих культур поки дуже обережні – з високою ймовірністю їх поліпшення в наступному місяці, – відзначає аналітик. – Що стосується ріпаку, то на відміну від зернових культур, квітневі заморозки не дали підстав істотно підвищити прогноз його виробництва... станом на 1 липня, швидше за все, ми скоротимо прогноз виробництва ячменю до 7,7-7,9 млн тонн. По пшениці поки перегляд не очікується. По кукурудзі висока ймовірність підвищення прогнозу".

Урожай-2020: що буде з експортом хліба

Експерт з питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук впевнений, що катастрофічні прогнози деяких експертів щодо недоотримання врожаю – безпідставні.

"Так, врожай не буде на рівні 75 млн зернових, як у минулому році. Але через дощі у травні вдалося покращити показники. Тож очікується врожай на рівні 2018 року, – зазначає Денис Марчук. – Тому Україна буде з хлібом. Також ми зможемо експортувати продукцію, щоб отримати валютну виручку для країни".

Що стосується механізму відшкодування збитків аграріям, врожай яких постраждав від несприятливих погодних умов, то експерт спростував заяву міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашко. Той під час години запитань до уряду в парламенті зазначив, що у Кабміну немає поки механізму допомоги.

Урожай-2020: як допомогти аграріям

"Нагадаю, що практично відразу після того, як стало зрозуміло, що на Одещині більшу частину врожаю озимих не вдасться врятувати, а інші регіони страждають від пилових бур і заморозків, ВАР підняла питання компенсації збитків аграріям з держбюджету, – каже експерт. – Пізніше ми виступили з пропозицією механізму відшкодування втрат аграріїв від несприятливих погодних умов. Пропонувалося два шляхи, скориставшись якими, можна виділити кошти з держбюджету".

Перший шлях, за словами Дениса Марчука, – підготувати і внести на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до закону про держбюджет. Там передбачити нову бюджетну програму компенсації збитків сільськогосподарських товаровиробників від несприятливих погодних умов за рахунок зменшення наполовину обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників".

Другий шлях – розробити і внести на розгляд Кабміну проект урядової постанови про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників (затверджений постановою Кабміну № 77 від 8 лютого 2017 р). У документі передбачити новий напрям використання – компенсація збитків сільськогосподарських товаровиробників від несприятливих погодних умов. І доручити Мінекономіки під час розподілу направити на нього не менше половини коштів, передбачених відповідною бюджетною програмою.

Однак обидві ці пропозиції, подані ВАР ще на початку квітня, втілити в життя не поспішають.

Як раніше писали "Коментарі", на тлі кризи через коронавірус стали проявлятися слабкі місця української економіки. Зокрема, виявилося, що запаси державного резерву далекі від необхідного рівня. При цьому є безліч людей, які використовують Держрезерв в своїх корисливих цілях.