Що дасть українцям новий бюджет: аналіз експертів

Верховна Рада напередодні, 5 листопада, в першому читанні проголосувала за проект Державного бюджету на 2021 рік. Документ підтримали 275 нардепів. Документ передбачає виділення 156 млрд грн на медицину, що на 27,5 млрд грн більше, ніж у нинішньому році. Також збільшили фінансування сфери освіти — до 174 млрд грн (на 34 млрд грн більше, ніж роком раніше).

Мінімальна заробітна плата в наступному році зросте до 6 тис. грн, А в другій половині 2021 року — до 6500 грн.

Підтримка соціального фонду в наступному році виросте до 324 млрд грн.

В уряді також вирішили на 16% збільшити фінансування програми "Велике будівництво". Ці гроші повинні піти на будівництво і ремонт 7 тис. км доріг.

"Дохідна частина бюджету завищена на десятки мільярдів"

Доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан нагадує, що в першому варіанті проекту бюджету (законопроект №4000 від 14.09.2020) його дохідна частина була завищена на суму близько 30 млрд грн.

"Це пов'язано як з низькою ймовірністю макроекономічного прогнозу уряду (що покладено в основу доходів бюджету), так і з необгрунтованістю планових надходжень по деяких видах податків, — вважає експерт. — Зокрема, в макроекономічному прогнозі уряду передбачено надоптимістичні темпи зростання реального ВВП (4,6%), досить високі темпи інфляції (7,3%) і завищену суму номінального ВВП (4506 млрд грн). Крім того, прогноз доходів бюджету був малореалістичним в частині внутрішнього ПДВ, акцизного податку на лікеро-горілчані вироби, екологічного податку та рентної плати на деякі види ресурсів".

5 листопада Верховна Рада прийняла Постанову "Про висновки та пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет України на 2 021". На його основі Міністерство фінансів у 2-тижневий термін має доопрацювати проект бюджету до II читання і передати на розгляд Ради.

"Дане Постанова фактично посилює розбалансованість бюджету, оскільки зобов'язує Мінфін збільшити доходи бюджету ще на 20 млрд грн, — зазначає Тетяна Богдан. — Верховна Рада вважає за можливе збільшити надходження від ввізного мита (2,4 млрд), податку на прибуток підприємств (1 млрд), відрахувань прибутку державних підприємств до бюджету (4,2 млрд грн), рентної плати за користування надрами, власних надходжень бюджетних установ (0,9 млрд), ін.".

Директор з наукової роботи Growford Institute підкреслює, що бюджетні висновки Верховної Ради включають установки Мінфіну щодо розподілу зазначених 20 млрд грн за такими основними напрямками:

— додаткове фінансування розвитку територій — 4,3 млрд грн (включаючи "депутатську" субвенцію регіонам),

— збільшення фінансування інфраструктурних проектів на 7,5 млрд грн,

— зростання державної підтримки сфер культури та спорту — на 3 млрд грн,

— збільшення фінансування охорони здоров'я — на 2 млрд грн.

Зокрема, планується створити нову програму, націлену на реформування і розвиток оборонно-промислового комплексу обсягом 2,5 млрд грн, а також програму "Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань в Національному інституті раку" обсягом 1,5 млрд грн.

"Крім того, в проекті бюджету до II читання повинні бути передбачені додаткові асигнування для дипломатичних установ України (на 940 млн грн) на надання держпідтримки сільськогосподарським товаровиробникам (на 500 млн грн), для Верховної Ради (на 250 млн грн). Тобто, законодавчий орган країни вирішив взяти безпосередню участь в розподілі бюджетного пирога країни ", — акцентує Тетяна Богдан.

Наряди з цим, Верховна Рада уповноважує Кабмін "відшукати" додаткові ресурси для підвищення державних соціальних стандартів (розмірів пенсій і соціальних допомог) і для збільшення оплати праці педагогічних працівників установ загальної середньої освіти та професійно-технічної освіти. Але при цьому ВР не пропонує ресурсного забезпечення під такі додаткові витрати. А тому зазначені пропозиції з високою ймовірністю не будуть інкорпоровані до нового проекту бюджету і залишаться лише "благими побажаннями", резюмує експерт.

"Слід шукати додаткові обсяги коштів"

Політолог, директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк вважає, що президент Зеленський знаходиться в "матеріальній омані", не розуміючи, що Кабмін, пропонуючи такий проект бюджету, його просто обманює. Як і Рада, з її "хотєлками".

"Ресурсів на ті проекти, що внесені, практично немає. Завищена дохідна частина. Це призведе до того, що ми просто будемо ходити з простягнутою рукою по Близькому Сходу, Китаю, країн Заходу (МВФ), намагаючись знайти будь-які гроші. З тим бюджетом, що є, в кращому випадку можна дожити до травня", — попереджає експерт. — Зеленський поводиться як монарх-демократ. Тут вам буде басейн, там школа, там дорога. Обіцяє багато. Але фізично ресурсу на це немає".

Микола Давидюк впевнений, що до формування бюджету слід підходити технократично. Тим більше, що приймаємо його на тлі глибокої кризи не тільки Конституції, а й економіки, медицини.

"Слід шукати додаткові обсяги коштів, — вважає політолог. — Їх можна легко знайти, перекривши корупцію, а також вивівши з тіні той бізнес, котрий там зараз знаходиться та у зв'язку з пандемією — гине. А запропонований бюджет не має нічого спільного з реальністю, він націлений проти звичайної людини".

Раніше "Коментарі" повідомляли, на що виділять рекордні суми в цьому році. Однак сьогодні прем'єр-міністр Денис Шмигаль на своїй офіційній сторінці Facebook опублікував 10 фактів про проект Держбюджету на 2021 рік, в яких розкрив раніше невідомі нам зміни в прийнятому бюджеті.