Урізання фінансування субсидій у 2021 році: до чого веде скорочення соцвидатків

У проекті держбюджету-2021 фінансування житлових субсидій урізано на 2,7 млрд грн (або на 7% — до 36,6 млрд грн), у порівнянні з цим роком. У Кабміні запевняють, що грошей вистачить. І кивають на підняття мінімалки, яке нібито скоротить число субсидіантів. "Коментарі" попросили оцінити експертів ситуацію з субсидіями і пояснити, чи не призведе урізання до зростання неплатежів і соціальних бунтів, або влада правильно робить, урізуючи соцвитрати.

"Більше схоже на дезертирство з боку влади, ніж на турботу про малозабезпечених громадян"

Спеціаліст у державній політиці в паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук Геннадій Рябцев відзначає: "Проект держбюджету на майбутній рік будуть дефіцитний. При цьому дефіцит перевищить 6%. Бюджет буде зведений до цих відсотків лише в тому випадку, якщо світ подолає наслідки пандемії коронавірусу до кінця нинішнього року".

Оскільки це практично неможливо, реалістичність проекту бюджету-2021 викликає сумніви. Навіть в самому уряді, зазначає експерт.

"Тому всі витратні статті бюджету були урізані, наскільки можна, — продовжує Геннадій Рябцев. — Це стосується і статей, пов'язаних з житловими субсидіями. Їх скорочення є послідовним, як і кількість людей, які отримують таку допомогу від держави. Оскільки добробут українців не зростає, це скоріше схоже на дезертирство з боку влади, ніж на турботу про малозабезпечених громадян".

Експерт підкреслює, що витрати на житлово-комунальні послуги (ЖКП) зростуть. У зв'язку з припиненням дії спецзобов'язань на ринках електроенергії та природного газу (що дозволяло утримувати низькі тарифи), а також — формуванням ринку ЖКП.

"Але це зростання витрат населення ігнорується укладачами проекту держбюджету. При цьому, нестача коштів відчують не тільки малозабезпечені верстви населення, які потребують субсидії, а й працівники бюджетної сфери, малий і середній бізнес. І, що ще страшніше, перспективи на 2022-23 рр. вимальовуються нерадісні. Це підтверджується відсутністю бюджетної декларації на ці роки, яку повинен був представити уряд ще до формування бюджету на 2021 рік", — резюмує Геннадій Рябцев.

"Ця ситуація призведе до напруження в суспільстві"

Експерт з питань житлово-комунального господарства, кандидат юридичних наук Андрій Никончук вважає, що підняттям мінімалки влада вирішила для себе ряд завдань. Причому вирішила  чужим коштом. У тому числі — коштом одержувачів субсидій.

"Перше завдання — показати українцям нібито турботу. Насправді влада чужими руками загрібає жар, вирішуючи другу задачу (наповнення бюджету). Адже все навантаження лягає на бізнес, якому доведеться платити більше податків. Завдання номер три — піднявши планку мінімальної зарплати, влада скоротила число одержувачів субсидій. При цьому люди, які переступили "планку" для отримання субсидії в 10-15 грн, позбавляються сотень гривень підтримки", — пояснює експерт.

Андрій Никончук впевнений, що ця ситуація призведе до напруження в суспільстві. Ось тільки висловлювати його будуть на кухні. І  гіршою оплатою житлово-комунальних послуг.

"Невдоволення політиками виражається раз в п'ять років, під час виборів. А невдоволення тарифами на ЖКП — щомісяця, під час їх оплати або несплати, — зазначає експерт. — При цьому простежується хибна тенденція, коли з політичною владою асоціюють той же ЖЕК. І не платять. Це призведе до ще більшого погіршення і без того жалюгідного, критичного стану справ у комунальній інфраструктурі. Там і так знос в районі 85%. А так — ми взагалі після себе залишимо випалену землю".

"Варто очікувати позови до Європейського суду з прав людини"

Підняття мінімальної зарплати не надто впливає на рівень доходів населення — як реальних, так і номінальних. Тому кількість людей, яка через це втратить формальне право на субсидії, невелика, зазначає доктор юридичних наук Борис Бабін.

"Оцінити, наскільки уряду вистачить коштів, в цій ситуації складно. Можливі проблеми з субсидіями, звичайно, викличуть певне соціальне невдоволення. Але це вже буде після місцевих виборів, а тому нікому особливо воно не цікаво", — пояснює юридичний експерт.

Борис Бабін також вважає, що варто очікувати позови до Європейського суду з прав людини від тих, чиї гарантовані законом права на субсидію не були забезпечені фактично.

Нагадаємо, Денис Шмигаль розвіяв міфи про проект держбюджету-2021. Ми з'ясували, скільки правди в словах прем'єра.

Читайте Comments.ua в Google News