Головна Новини Бізнес бюджет Як Україні заощадити бюджет під час війни – чи допоможе скорочення видатків на держструктури
commentss НОВИНИ Всі новини

Як Україні заощадити бюджет під час війни – чи допоможе скорочення видатків на держструктури

Експерти розповіли чи доцільно скорочувати держапарат і видатки на держпідприємства - як це може допомогти у зменшенні витрат бюджету, коли коштів катастрофічно бракує

25 жовтня 2022, 09:40
Поділіться публікацією:

Виклики повномасштабної війни змусили уряд розпочати перегляд функціоналу державної служби. На часі нова реформа, під час якої планують скоротити міністерства, центральні органи виконавчої влади, суттєво урізати кількість чиновників, змінити систему нарахування зарплати. Також в бюджеті-2023 вже закладено скорочення видатків на державні структури. Чому влада повинна йти на такий крок і чи дасть це потрібну економію для головного кошторису країни — видання "Коментарі" розбиралося разом з експертами.

Як Україні заощадити бюджет під час війни – чи допоможе скорочення видатків на держструктури

Гривні. Фото з відкритих джерел

Держава коштує нам всім 1,5 % ВВП, тому навіть скоротивши видатки на 30%, ми отримуємо 1% від ВВП

Голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев говорить, що в законопроекті бюджету-2023 закладено на 11,5 млрд менше на фінансування уряду, місцевих державних адміністрацій і міністерств. Зараз тільки декілька міністерств збільшують свої видатки і серед них міністерство оборони, міністерство зовнішньої політики, тобто ті, які необхідні. 

"Це тільки перший крок і в планах є скорочення державного апарату, а відтак і видатків на нього щонайменше на 30%. Планом відновлення України передбачається створення так званого центру уряду, коли всі міністерства будуть позбавлені господарських і адміністративних функцій і будуть сконсолідовані лише в центрі уряду, який буде юридичною особою", – зазначив Данило Гетманцев. 

За його словами, міністерства будуть налічувати по 50 людей, яких будуть визначати виключно політики. Ця реформа вже запланована і буде здійснена. 

"Я принагідно хотів би нагадати прихильникам тези "а давайте зменшимо державу і зменшимо податки", бо держава з’їдає податків багато, що держава коштує нам всім 1,5 % ВВП, тому навіть скоротивши видатки на 30%, ми отримуємо 1% від ВВП. Наприклад соціалка – 14-15%, освіта, медицина – 5-6%, а оборона в цьому році 70% ВВП. Це абсолютно не співрозмірні цифри і навіть розпустивши державу повністю, тобто не витрачаючи ні копійки, ми не знайдемо достатнього резерву для того, щоб це суттєво вплинуло на розміри оподаткування та на перерозподіл ресурсів", – зауважив Гетманцев.

Загальнодержавні видатки мають багато статей, які використовуються неефективно

Економіст, фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетман зазначив, що рівень загальнодержавних видатків за останні роки в Україні скоротився з майже 50% від ВВП 2014-го до приблизно 42% ВВП у посткризовий 2021 рік. Цей показник був ще вкрай далекий від оптимальних для України 33–35% від ВВП, що розраховано та рекомендовано економістами, з урахуванням рівня інституційного розвитку країни. 

"У 2022 році, зважаючи на повномасштабні воєнні дії, рівень загальнодержавних видатків зріс до 65–70% ВВП, що для воєнного часу є вимушеним припустимим показником. Безумовно, на час війни ми маємо залучати додатковий ресурс з усіх можливих джерел, рівень перерозподілу через публічні фінанси може бути значно більшим, ніж оптимальний. Це відбувалось майже у всіх країнах, які воювали. Водночас необхідно вже планувати, як швидко відновити економіку після значного падіння у 35% ВВП у 2022 році та забезпечити стале економічне зростання після завершення війни та звільнення територій України", – зазначає експерт.

Він пропонує разом зі скороченням держвидатків скоротити найбільш шкідливі, згідно досліджень OECD – прямі податки. Для України найшкідливішими є податки на фонд оплати праці та податок на прибуток підприємств. Податок на прибуток підприємств має дискреційну базу, тож створює стимули для корупції, його варто замінити на інноваційний податок на виведений капітал. 

"Навантаження на заробітну плату має бути зменшено до 20-25%, що дасть можливість вивести з тіні ринок праці та прискорити зростання заробітних плат працівникам. Що ж потрібно скорочувати? Загальнодержавні видатки мають багато статей, які використовуються неефективно, передусім, це тисячі держпідприємств, які роками витрачають ресурси платників податків, надвеликі бюрократичні фонди соціального страхування та інші малоефективні державні структури. Все це необхідно терміново передати до приватного сектору, який значно ефективніший за державне управління. Також неефективний і непрозорий розподіл соціальних виплат і пільг, який необхідно зробити прозорим та ефективним. Це і значна кількість псевдопільговиків, які купили собі той чи інший статус, аби мати пільги; "мертвих душ", які отримують пенсії та пільги; небідних власників великих маєтків, які отримують субсидії на комунальні послуги, тощо. Всі ці зміни необхідно вже планувати, проводити розрахунки та готувати відповідні зміни до Податкового та Бюджетного Кодексів", – зауважив Олег Гетман.

За державою зараз закріплено надмірну кількість функцій, виконання яких споживає величезну кількість ресурсів, видаючи при цьому низький ККД

Економіст, співзасновник "Студії здорового глузду" та "Рух Україна 30+" Андрій Гарнат пояснює:

"Коли держава створена не для комфорту, розвитку та безпеки громадян, сама ідея реформи державного устрою через скорочення чисельності держчиновників та їх фінансування – приречена на крах. За весь час незалежності, з 1991 року, у нашій країні повноваження, кількість та фінансове забезпечення чиновників лише зростала. У результаті дійшли до того, що чисельність перевіряльників досягла паритету чисельності підприємців".

На думку експерта, один пласт ідеологічно та ментально відірвався від іншого. При цьому обидва невпинно працюють, але з тією лише різницею, що другі створюють додану вартість і генерують затребуваний корисний продукт, а перші "продають" другим послуги, які часто не лише не актуальні та не запрошені, але й завдають шкоди як громадянам загалом. і економіці зокрема.

"За державою зараз закріплено надмірну кількість функцій, виконання яких споживає величезну кількість ресурсів, видаючи при цьому низький ККД з огидною якістю, – наголошує Андрій Гарнат. – Вже зрозуміло, що за державою потрібно залишити лише основні функції, до яких належать: зовнішня та внутрішня безпека, судова частина, великі стратегічно важливі інфраструктурні об'єкти та зовнішня політика".

Середня зарплата чиновника, впевнений експерт, не повинна перевищувати середньої заробітної плати по країні у звітному році. Тільки так, наголошує він, у бюджетників виникне живий стимул до творення.

"Затіяну нову реформу довірено виконувати тим самим людям, які за основним задумом мають бути скорочені та приведені до порядку. Результат цього дійства очевидний, – вважає Андрій Гарнат. – Але виконати актуальне завдання, яке стоїть на порядку денному, можливо, якщо задіяти і надати суб'єктність реальним елітам, що вже є в країні. Вони поки що не виявлені у великій політиці, але вже мають достатньо напрацювань, бачення необхідних змін та конструкцію іншого устрою країни. Але зробити це можна лише на наступних перевиборах законодавчої влади країни. Відповідно – після війни".

Читайте також на порталі "Коментарі" — як бути з колаборантами під час війни та не покарати тих, хто вимушено опинився в окупації.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини