Рубрики
МЕНЮ
Сергей Медведев
Представники G20 пообіцяли забезпечити справедливий розподіл вакцин, ліків і тестів від COVID-19 по всьому світу і зробити все необхідне для підтримки бідних країн, які намагаються відновитися після пандемії коронавірусу. Про те, чому Україна, яка є, згідно з рядом тверджень, найбіднішою країною Європи, так і не зважилася домогтися списання або реструктуризації зовнішнього боргу і перспективи розповіли українські експерти.
Експерт-міжнародник, кандидат політичних наук Олександр Мішин підкреслює, що тема зовнішніх боргів є дуже чутливою для багатьох держав світу.
"Зовнішні запозичення для покриття державних бюджетних дефіцитів усталена практика в сучасному світі, — пояснює він. — Це абсолютно нейтральне питання, в якому немає чогось поганого. Однак часто політичні сили, в залежності від кон'юнктури і переслідуваних ними цілей, далеких від загальнонаціональних інтересів, маніпулюють питанням зовнішніх запозичень. Вони підіймають паніку, нагнітають ситуацію, формують всілякі міфи".
Така ситуація, за словами експерта, спостерігається не тільки в Україні, але в інших державах.
"І тут немає поділу на багаті" і "бідні" країни, — продовжує Олександр Мішин. — Адже тема зовнішніх боргів обговорюється в Японії, Греції, Португалії, Сінгапурі, а це — потужні економіки. Але одночасно у 2020 році тема зовнішнього боргу займає розуми керівництва Лівану, Венесуели і Судану, тобто кризових країн, де дуже великі труднощі з обслуговуванням зовнішніх боргів".
Що стосується України і проблеми її зовнішніх боргів. Експерт вважає, що не слід вважати нашу країну бідною країною Європи. За його словами, в цей міф вкладені величезні ресурси.
"Наша країна виглядає бідною з двох причин. По-перше, це суттєва нерівномірність в розподілі доходів серед населення. Хоча індекси Джині або Пальма не дозволяють розкрити істинний масштаб розриву, але Україна — це забезпечена країна з великим прошарком бідних. Загалом, Україна не бідна країна, а країна бідних. По-друге, важливо пам'ятати про масштаби тіньового сектора економіки, який дуже великий, десь до 50% ВВП. Цифра дуже солідна, а значить посипати голову попелом не варто, щоб не бути лицемірними хоча б самі перед собою", — вважає Олександр Мішин.
Він підкреслює, комунікацію щодо списання або реструктуризації зовнішнього боргу відповідні українські органи ведуть. І вже були успішні прецеденти.
"Наприклад, у 2015 році міністр фінансів України Наталія Яресько змогла домогтися у міжнародного клубу кредиторів списання 20% боргу і отримала відстрочку по платежах, — нагадує експерт. — Але тут важливо пам'ятати, що зовнішній борг країни, це не тільки зобов'язання перед МВФ, але ще є кредити, видані Росією. І тут зовсім інший рівень розв'язання проблеми, тому що країна-агресор захопила частину української території, і завдала величезної шкоди. А значить, питання боргу перед нею придбав зовсім інший контекст".
Також Олександр Мішин акцентує: аналізуючи питання зовнішнього боргу України, важливо нагадати, що кредитори враховують не абсолютну цифру боргів, а ще ряд параметрів.
"Зокрема, співвідношення зовнішнього боргу до обсягу ВВП. Для України цей показник — 62%, приблизно як у Ірландії чи Ізраїлю. Водночас у Японії 237% ВВП, у США 107% ВВП, а у Франції майже 100% ВВП. Як видно для української сторони все не так критично, як нам намагаються показати, — каже експерт. — Це непопулярне в суспільстві зображення ситуації, хоча давно пора вже знизити градус політизації теми зовнішнього боргу, а концентруватися на процесах вибудовування більш прозорою і стійкою економічної моделі".
Політичний експерт Денис Гороховський з жалем відзначає, що останні шість років влада України в питаннях економічної стабільності і безпеки чомусь представляє і захищає інтереси не держави, а наших кредиторів.
"Це проявляється не тільки у відмові від спроб реструктуризації боргів перед МВФ, хоча про подібну можливість публічно заявив заступник директора-розпорядника МВФ Джеффрі Окамото. До речі, єдиний раз ця тема підіймалася президентом Зеленським у березні поточного року. І за його ж словами, відповіді він так і не отримав, — підкреслює політексперт. — Подібна позиція влади відстежується і в питаннях кредитування в цілому".
Наприклад, Україна не прагне зменшити зовнішній борг шляхом погашення його тіла, звертає увагу Денис Гороховський. Наша країна лише займається перекредитуванням власних боргів. Тим самим збільшуючи загальне тіло боргу і лише відкладаючи критичну точку "на потім", коли це буде проблемою наступної влади.
"В цілому, люди, які приймають рішення по даному напрямку в Україні, більше схожі на представників кредиторів, які готові робити все, щоб їх роботодавець ні в якому разі не втратив жодного долара, ніж на представників влади, які захищають інтереси власної держави", — резюмує експерт.
Як повідомляв портал "Коментарі", Україна повинна буде лише за зовнішніми боргами виплатити 17 млрд дол. і при цьому знайти кошти для вирішення утворилася проблеми бюджетного дефіциту, який обчислюється десятками мільярдів. Очевидно, що без чергового траншу від МВФ дефолту не уникнути, а значить — зовнішній борг і виплати по ньому знову можуть збільшитися.
Новини