Європейський Союз не запроваджуватиме нових торговельних преференцій для України одразу після завершення дії "торгового безвізу" 5 червня 2025 року. Проте пізніше буде внесено зміни до умов зони вільної торгівлі, затвердженої в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Про це пише "Європейська правда" з посиланням на європейського чиновника, знайомого з ходом переговорів. Також цю інформацію підтверджує видання "Politico". Чим обернеться для України завершення "торгового безвізу"? Чому європейці заговорили про такий крок? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Торговельний безвіз
Пільзі настав час закінчуватися
Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко так прокоментував ситуацію:
"Варто розуміти, що таке "торговий безвіз"? Це можливість для України без мит поставляти свою продукцію в Європу. Але, коли ми підписували Угоду про асоціацію з ЄС, то якраз цей торговельний розділ дуже довго узгоджували. Там більша частина товарів, які Україна поставляє в євроспільноту, дійсно поставляються без мита. Все це прописано в рамках Угоди про асоціацію. Тому тут "торгівельного безвізу", як такого, й не потрібно. Але, за виключенням, продуктів харчування".
Економіст зауважив, що в Європі є такі закони, які захищають європейський ринок від продуктів харчування з усього світу. Це стосується, в тому числі, США, які теж постачають кукурудзу в ЄС і сплачують мита. Трамп якраз вимагає, щоб ці мита відмінили.
"І, коли Європа пішла нам на поступки і сказала, що ми відміняємо вам мита на харчові продукти, то це була свого роду пільга. Так, вона діє фактично чотири роки, а зараз, як я розумію, в першу чергу, аграрії ЄС проти цього. Тому що ми створюємо конкуренцію, від чого, м'яко кажучи, вони не в захваті. Тому влада в євроспільноті прийшла до висновку, що може варто цю пільгу відмінити. Тим паче залишається пільга по так званим квотам. Це в Угоді про асоціацію прописано, що Україна має можливість частину, в першу чергу зерна, поставляти в ЄС без, відповідно, сплати мита, але в рамках квоти. Тим паче ми, як правило, всі квоти не вибираємо", – зазначив експерт.
Олександр Охріменко говорить, що він не може сказати, що це буде дуже сильний удар по економіці України.
"Розумію, що платити податки ніхто не хоче. Я розумію, що дійсно було б добре, щоб не було цих мит, але я розумію й євроспільноту, яка свого часу пішла на поступки, але ж вона не може постійно йти на поступки. Якщо Україна вступить в ЄС, тоді мита не буде. Але ж наразі ми не є членом ЄС. Можливо Україні збільшать квоти на поставки зерна. І це частково нам допоможе, але треба розуміти, що європейці не можуть постійно шкодити власній економіці. Тому на сьогоднішній момент можемо подякувати за те, що було. Можемо сподіватися, що ЄС збільшить Україні безмитні квоти. При цьому варто наголосити, що у нас велика кількість товарів, яку ми можемо поставляти в Європу без мита. Наприклад, метал, вугілля, залізна руда, меблі, різні вироби з металу", – констатував Олександр Охріменко.
Рано чи пізно європейцям доведеться змінювати своє ставлення до аграрного бізнесу
Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко зазначив, що для українців введення з 5 червня в'їзних мит на сільськогосподарську продукцію – це проблемне питання, тому що ми будемо мати величезні втрати.
"Наразі ми більше 50% продукції експортуємо до Європейського Союзу. Не тому що там дефіцит, а тому що ми більш конкурентоспроможні. Тому що це ліквідний ринок. Це набагато простіший ринок ніж африканський чи Індокитай. У нас дійсно багато продукції купують на Близькому сході, але по цих напрямках у нас набагато здорожчала логістика. Тож маємо проблеми різного плану, починаючи від страхування ризиків перевезення. Це додаткові витрати. Тому у цій ситуації, яка виникла треба шукати порозуміння. Ми багато разів проводили зустрічі на різних рівнях. Проводили переговори і в столиці ЄС Брюсселі. Також проводили переговори з Китаєм. Намагалися знайти порозуміння, але це важко було зробити. Аргументація у європейців така: у нас це не бізнес, а більше традиція. А у вас це бізнес і ми не можемо з вами конкурувати. І у нас 5 га землі дві корови і 10 поросят – це ідеальне господарство, а у вас в Україні не 5 га, а 200 чи 500 тисяч га. Вважаю, що це неправильний шлях. Я до речі в Брюсселі одного разу дав свою аргументацію, сказав, що, якщо йти цим шляхом, а не модернізуватися, вдосконалюватися, розвиваючи свій бізнес, аналогічною буде ситуація, якщо ми заборонимо літакам літати, а повернемося до візків, сядемо на них і будемо їхати з Брюсселя до Києва два тижні. Будемо насолоджуватися природою, в десятки разів збільшиться кількість робочих місць. Тоді запитав у колег з Європи, що, якщо я говорю неправду, то скажіть про це. Ніхто тоді нічого не відповів. Не було жодного аргументу. Тому рано чи пізно європейцям доведеться змінювати своє ставлення до аграрного бізнесу", – зазначив експерт.
За словами Леоніда Козаченка, в Євросоюзі 40% бюджетних коштів використовують на дотації фермерів. В середньому вони використовують близько 35% щороку. Для порівняння в Україні 1%. І то інколи держава не повністю його надає нашим фермерам.
"Тому це питання болюче. Воно буде на порядку денному. Думаю, що європейці не повністю перейдуть на те, що було до початку повномасштабної війни, але обмежать доступ якихось продуктів. Тому проти того, що зараз є, європейці змінять ситуацію, але не на 100%", — спрогнозував Леонід Козаченко.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Трамп має намір скоротити контингент у Європі: хто у США не згоден з такою позицією.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.