Державні замовлення в Україні: чому важливо підтримувати вітчизняних виробників

"Коментарі" разом з експертами розбиралися, чому в Україні важливо лобіювати вітчизняних виробників, як це відбувається в Україні і світі, а також — що і як можна поліпшити в цьому напрямку.

Держзамовлення в Україні. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Протекціонізм у світі та в Україні

Заступник голови Федерації профспілок України, кандидат економічних наук, магістр міжнародного права Олександр Шубін підкреслює, що в останні роки протекціонізм у світовій торгівлі посилився. А пандемія привела до ще більшого закриття внутрішніх ринків і боротьбі кожної держави за свого виробника.

"Україна в цьому плані дуже відстає, — говорить Олександр Шубін. — Ми слабо захищаємо свій внутрішній ринок, використовуючи торгові розслідування і заходи, які за їх результатами можна застосувати. Мова про антидемпінгові, антисубсидійні, компенсаційні спеціальні заходи захисту. Коли дозволено застосовувати більш високі, ніж зазвичай, мита".

Точно так само слабо, за словами експерта, Україна бореться за своїх виробників на внутрішньому ринку. В тому числі майже не використовує належним чином публічні державні ресурси — держзамовлення, замовлення з використанням засобів громад, кошти держпідприємств.

"Одна з проблем української економіки — відсутність фінансового ресурсу. Але сталося так, що ми швидко і активно приєдналися до ряду міжнародних угод, які максимального лібералізували всі ринки. В тому числі, ринок державних закупівель. Україна чи не єдина країна, яка без купюр і обмежень приєдналася до глобального договору СОТ про державні закупівлі. Ми пустили на свій внутрішній ринок, сподіваючись, що будуть пускати і нас. Але без спеціальної фінансової та державної підтримки українські виробники — одні з найслабших", — пояснює Олександр Шубін.

Тим часом уряди інших країн надають максимальні преференції для національних виробників на внутрішньому ринку, підкреслює експерт. Це і приклад з програмою "Buy American" (з'явилася інформація, що 46-й президент США Джо Байден збирається підписати посилити закон 1933 року "Buy American", згідно з яким уряд, закуповуючи товари, має віддавати перевагу американським виробникам, — ред.). І директива ЄС від 2014 року про публічному замовленні, яка дозволяє зводити ціновий фактор до мінімуму, використовуючи інші причини для вибору вітчизняного постачальника.

"Мова, наприклад, про термін служби товарів на ринку. Вітчизняний товар буде обслуговуватися за рахунок вітчизняних запчастин. І в кінці служби утилізуватися вітчизняним виробником, — пояснює Олександр Шубін. — Так — стратегічно — мислить весь світ. А ми — лише б дешевше ... Безумовно, імпортний продукт за підтримки своїх держав буде дешевшим, ніж український. Але роблячи ставку на імпорт, ми не створюємо робочі місця. Важливим мотивом надання преференцій при держзакупівлях національним виробникам є те, що кошти обертаються в економіці кілька разів. Проводиться товар, виплачується зарплата, працівник йде з нею в магазин, купує щось, відбувається виплата податків... Саме так створюється продукт з доданою вартістю. Так держава розвивається, конкурує, спрямовує кошти на підтримку товарів на експортному ринку".

Експерт зазначає, що зараз у Верховній Раді до другого читання готують законопроект про локалізацію. Суть в тому, що в певних випадках, при виготовленні певної продукції, будуть преференції. Умова — щоб був достатньо високий рівень місцевої складової.

"У першому читанні йшлося про приблизно 50%, зараз коректується, — говорить Олександр Шубін. — Так ось, цей найважливіший для підтримки вітчизняного виробника законопроект поховали під кількість поправок. Причому таких, що зводять його ідею нанівець. А нам важливо, щоб товар, створений в Україні, мав перевагу при проведенні державних закупівель перед імпортною пропозицією. Ті ж українські локомотиви використовують українські запчастини, ідеально підходять під стандарти наших доріг. Це і робочі місця, і багато іншого. Упевнений, що нам слід активно займатися розумним, дозволеним, прийнятим в усьому світі національним протекціонізмом. Саме це — інвестиції в майбутнє. Саме так можна добитися того, щоб імпортні компанії не засипали нас своїми товарами, а змушені були створювати виробництва на нашій території, вводити сюди технології, фінансовий ресурс".

Національні інтереси — перш за все

Економічний експерт, кандидат економічних наук Олександр Вовченко згоден з тим, що розвиток і нарощування власної промисловості — це один з головних національних інтересів будь-якої держави у світі. А підтримка вітчизняної промисловості — одне з пріоритетних завдань. Однак, вважає він, спроби стимулювати розвиток вітчизняної промисловості через протекціонізм в державних закупівлях не зовсім правильний шлях.

"Адже за цим ховаються величезні корупційні ризики, — пояснює Олександр Вовченко. — Для будь-яких торгів вирішальне значення має співвідношення якості та ціни, а не походження товару. І вільна конкуренція в цьому контексті відіграє першу скрипку ".

На думку експерта, для стимулювання розвитку вітчизняної промисловості, яка змогла гідно конкурувати як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках, потрібно інвестувати в неї, надавати доступні кредити, знижувати податкове навантаження і т.д.

"Що Україні потрібно лобіювати — так це свій власний експорт, продукцію, яка вже зарекомендувала себе на зовнішніх ринках, — продовжує Олександр Вовченко. — Просувати якісні українські товари та послуги у світі, нарощувати свій потенціал, свої економічну вагу та імідж. І, звичайно, докладати максимальних зусиль для виробництва в Україні унікальних товарів, які б користувалися попитом у всьому світі".

Нагадаємо, відповідальних за держзакупівлі в Україні перевірять на детекторі брехні.