Незважаючи на те, що війна продовжує катувати нашу країну, уряд запевнив, що проведе в березні індексацію пенсій, яка торкнеться понад 10 мільйонів пенсіонерів. Експерти розповіли виданню "Коментарі" про фінансово-економічні очікування найближчого майбутнього.
Економіка України Фото: з відкритих джерел
Незалежно від того, як розвиватиметься ситуація на фронті, економічна складова дозволяє державі вижити
Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков наголошує на важливості того, що завершилася ця вкрай складна для нашої країни зима.
"Зважаючи на прогнози, сильних морозів у березні не очікується. Це означає, що країна нормально перезимувала, незважаючи на спроби російського агресора занурити нас у холод та темряву, позбавити системи опалення та водопостачання. З погляду енергетики, економіки ми витримали страшні удари. І встояли", – наголошує експерт.
За його словами, навіть якщо продовжуватимуться масовані ракетні удари, атаки дронів на наші енергетичні об'єкти, прожити якийсь час без електроенергії, коли на вулиці стало тепліше та світліше – набагато легше, ніж узимку.
"В економічній сфері у нас фактично узгоджено покриття держбюджету до кінця року за допомогою фінансової допомоги закордонних партнерів. Це важливо, адже у нас реальний збір податків і зборів – приблизно половина від необхідного. Все інше покривається міжнародною допомогою, – пояснює Олексій Плотніков. – Незалежно від того, як розвиватиметься ситуація на фронті (а ми віримо, що весна принесе нам нові перемоги), економічна складова дозволяє державі вижити, утримувати бюджетну сферу. Тож дивимось у майбутнє з оптимізмом".
Наразі тарифи на електроенергію для побутових споживачів не покривають і 40% витрат генерації та доставки до споживачів
Голова Спілки споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони довкілля Громадської Ради при КМДА Олег Попенко розповідає:
"Навесні, судячи з заяв низки українських чиновників, очікується зростання тарифів на комунальні послуги. Прогнозується, що зростуть тарифи на електроенергію та газ. Нагадаю, що сьогодні ми сплачуємо за електроенергію 1,44-1,68 грн за кВт/год залежно від обсягу споживання, а також – 7,98 грн за 1 куб газу. З квітня на нас, можливо, очікують нові тарифи: газ від 12 до 14 грн за куб, електроенергія –2,5-3,5 грн за кВт/год".
Експерт зазначає, що на сьогодні тарифи на електроенергію не покривають навіть собівартості генерації та доставки до споживачів. Тож необхідно шукати шляхи вирішення проблеми.
"Наразі тарифи на електроенергію для побутових споживачів не покривають і 40% витрат генерації та операторів доставки, – уточнює Олег Попенко. – Але при цьому слід розуміти, що зростання тарифів на електроенергію призведе до незмінного зростання заборгованості за ЖКП. На мій погляд, піднімати тарифи слід лише в тому випадку, якщо це відбуватиметься на тлі економічного зростання країни та підвищення платоспроможності українців. Що ми, на жаль, у найближчому майбутньому навряд чи побачимо".
Незважаючи на війну, нам доведеться, буквально на ходу, перебудовувати свою фінансово-економічну машину
Засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк наголошує на важливості правильно акумулювати ресурс, який ми матимемо для відновлення країни. За її словами, важливо приділяти увагу різним напрямам – не лише економіки, а й культурі, освіті тощо.
"Необхідне ефективне керування отриманими коштами. І наша держава, маючи тісні контакти з європейським, американським, канадським світом – має вже чимало кліше для того, щоб грамотно провести відповідні перетворення. Які нам до того ж доведеться проводити швидко, враховуючи, що ми стрімко наближаємося до вступу до ЄС. Незважаючи на війну, нам доведеться, буквально на ходу, перебудовувати свою фінансово-економічну машину. Робити її відповідною до критеріїв ЄС, – зазначає Ганна Крисюк. – Це дуже непросто. Все, що стосується оподаткування, пенсій, зарплат – функціонує в нас зараз не так, як у ЄС. І до швидких змін тут ми не готові – ні бізнес, ні пенсіонери, ні ті, хто займається соціальною, волонтерською діяльністю. Усім доведеться звикати сплачувати податки, штрафи, зарплати треба буде підтягувати до стандартів Євросоюзу. І це серйозні кошти. І ми поки що до цього не готові. Але рухаємось у правильному напрямку. І Захід нам усіляко допомагає, зокрема фінансово".
За словами експерта, державі слід розробити спеціальні навчальні програми, щоб такий перехід не став шоком, щоб унеможливити корупційну складову.
"Те, що український уряд має намір підвищувати пенсії, зокрема силовикам – абсолютно правильне рішення, – вважає Ганна Крисюк. – Війна підняла не лише ставки в геополітиці, а й ціни практично скрізь та на все. А прибутки в українців значно скоротилися. Важливою є також підтримка бізнесу з боку держави. Адже підприємцям у нинішніх украй складних умовах доведеться збільшувати зарплати та відрахування до скарбниці".
До того ж, продовжує експерт, важливо розуміти, що за допомогу ми отримуємо. Якщо гранти – це одне, а якщо кредити – під які відсотки, на який термін, як віддаватимемо?
"Важливо, щоби в Україні з'явилося більше фінансово-економічних центрів – аналітики, прогнозування. Із залученням міжнародної експертизи. Щоб розуміти, наскільки ми готові до взаємодії зі світом у фінансово-економічному плані. Потенціал тут великий, ресурсу буде багато, – наголошує Ганна Крисюк. – І необхідно мати відповідні знання (міжнародного законодавства) та вміння. Все має бути прозоро, відкрито та ефективно".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Україна вистояла зиму: головні висновки – як зміцнити енергетичний фронт.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.