Рубрики
МЕНЮ
Карина Ожерельева
Потенційне вторгнення Росії в Україну значно впливає на ряд ринків, від цін на пшеницю та енергоносії та суверенних доларових облігацій регіону до надійних активів і фондових ринків. Про це повідомляє Reuters.
Співробітник Державної прикордонної служби України патрулює територію біля кордону з Росією у Чернігівській області - Reuters
Нижче наведено п’ять сфер, які показують, де може відчуватися потенційна ескалація напруженості на світових ринках:
1. БЕЗПЕКА
Ризик зазвичай призводить до того, що інвестори повертаються до облігацій, які вважаються найбезпечнішими активами, і цього разу може бути не інакше, навіть якщо вторгнення Росії в Україну ризикує ще більше підняти ціни на нафту, а отже, і інфляцію.
Інфляція, яка досягла максимумів за кілька десятиліть, і майбутнє підвищення відсоткових ставок спричинили неспокійний початок року для ринків облігацій: 10-річні ставки США все ще коливаються близько до ключового рівня 2%, а німецька 10-річна дохідність вище 0% для ринків облігацій вперше з 2019 року.
Але відвертий російсько-український конфлікт може змінити це.
На валютних ринках обмінний курс євро/швейцарського франка розглядається як найбільший показник геополітичного ризику в зоні євро, оскільки швейцарська валюта довгий час вважалася інвесторами надійним притулком. Наприкінці січня він досяг найвищого рівня з травня 2015 року.
Золото, яке також розглядається як притулок під час конфліктів або економічних розбратів, тримається за 13-місячні верхівки.
2. ЗЕРНО ТА ПШЕНИЦЯ
Будь-яке переривання потоку зерна з Чорноморського регіону, ймовірно, матиме серйозний вплив на ціни та посилить інфляцію продовольства в той час, коли доступність є основною проблемою у всьому світі після економічної шкоди, завданої пандемією COVID-19.
Чотири основні експортери — Україна, Росія, Казахстан і Румунія — відвантажують зерно з портів Чорного моря, які можуть зіткнутися з перебоями в результаті будь-яких військових дій або санкцій.
Згідно з даними Міжнародної зернової ради, Україна буде третім у світі експортером кукурудзи в сезоні 2021/22 і четвертим за величиною експортером пшениці. Росія є найбільшим у світі експортером пшениці.
Енергетичні ринки, ймовірно, постраждають, якщо напруженість переросте в конфлікт. Європа залежить від Росії приблизно на 35% свого природного газу, який в основному надходить через трубопроводи — "Північний потік-1".
У 2020 році обсяги газу з Росії до Європи впали після того, як блокування придушили попит і не відновилися повністю минулого року, коли споживання різко зросло, що допомогло підняти ціни на рекордно високий рівень.
У рамках можливих санкцій у разі вторгнення Росії в Україну Німеччина заявила, що може зупинити новий газопровід "Північний потік-2" з Росії. Очікується, що газопровід збільшить імпорт газу до Європи, але також підкреслить його енергетичну залежність від Москви.
Аналітики очікують, що експорт природного газу з Росії до Західної Європи значно скоротиться як через Україну, так і через Білорусь у разі санкцій, стверджуючи, що ціни на газ можуть повернутися до рівня IV кварталу.
JPMorgan заявив, що напруженість загрожує "суттєвим стрибком" цін на нафту, і зазначив, що підвищення до 150 доларів за барель знизить зростання світового ВВП лише до 0,9% у річному вимірі в першому півріччі, в той час як інфляція підвищиться до 7,2%.
4. КОМПАНІЇ
Західні компанії, що зареєстровані на біржі, також можуть відчути наслідки російського вторгнення, хоча для енергетичних компаній будь-який удар по доходах може бути дещо компенсований потенційним стрибком цін на нафту.
Британська BP володіє 19,75% акцій "Роснефти", що становить третину її видобутку, а також має ряд спільних підприємств з найбільшим російським виробником нафти.
Shell володіє 27,5% акцій першого російського заводу СПГ "Сахалін-2", що становить третину загального експорту СПГ, а також ряду спільних підприємств з державним енергетичним гігантом "Газпром".
Американська енергетична компанія Exxon (XOM.N) працює через дочірню компанію, нафтогазовий проект "Сахалін-1", частку в якому також має індійська державна дослідна компанія Oil and Natural Gas Corp (ONGC.NS). Норвезька компанія Equinor (EQNR.OL) також працює в країні.
У фінансовому секторі ризики зосереджені в Європі.
Австрійський Райффайзен Банк Інтернешнл (RBIV.VI) отримав 39% свого очікуваного чистого прибутку минулого року від своєї російської дочірньої компанії, угорських OTP та UniCredit (CRDI.MI) близько 7% від їхньої, тоді як Societe Generale (SOGN.PA) генерує 6% чистого прибутку групи через роздрібні операції Росбанку. Голландська фінансова компанія ING (INGA.AS) також має присутність у Росії, хоча на її частку припадає менше 1% чистого прибутку, згідно з розрахунками JPMorgan.
З огляду на кредитну позику в Росії, французькі та австрійські банки мають найбільші серед західних кредиторів – 24,2 мільярда доларів і 17,2 мільярди доларів відповідно. Далі Банк міжнародних розрахунків (BIS) показує, що за ними йдуть кредитори США з 16 мільярдами доларів, японські з 9,6 мільярдами і німецькі банки з 8,8 мільярдами доларів.
Інші сектори також мають ризик: Renault (RENA.PA) генерує 8% свого EBIT в Росії. 93 російських магазинів німецької Metro AG (B4B.DE) приносять трохи менше 10% продажів і 17% основного прибутку, тоді як датська пивоварня Carlsberg (CARLb.CO) володіє Балтикою, найбільшою пивоварною в Росії з часткою ринку майже 40%.
5. РЕГІОНАЛЬНІ ДОЛАРОВІ ОБЛІГАЦІЇ ТА ВАЛЮТИ
Російські та українські активи будуть у авангарді будь-яких ринкових наслідків потенційних військових дій.
За останні місяці доларові облігації обох країн були нижчими за показниками своїх аналогів, оскільки інвестори зменшили ризики на тлі ескалації напруженості між Вашингтоном та його союзниками і Москвою.
Українські ринки з фіксованим доходом в основному є компетенцією інвесторів з ринків, що розвиваються, тоді як загальне становище Росії на ринках капіталу в останні роки погіршилося через санкції та геополітичну напруженість, що дещо пом’якшує будь-яку загрозу поширення через ці канали.
Проте українська та російська валюти також постраждали, гривня – на першому місці серед валют, що найгірше розвиваються з початку року, а рубль посідає п’яте місце.
Ситуація між Україною та Росією створює "значну невизначеність" для валютних ринків, сказав Кріс Тернер, глобальний керівник ринків ING.
Як повідомляли раніше "Коментарі", керівники, що очолюють Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в нашій країні, відправили у відпустку всіх працівників місії через військово-політичну ситуацію в нашій країні.
Новини