Ексклюзив Коронакриза і туризм: як врятувати туристичний бізнес в Україні

Коронакриза, схоже, назавжди змінить туристичну галузь. Експерти ексклюзивно для "Коментарів" розповіли, якою буде сфера туризму, і що повинні робити учасники ринку і держава, щоб галузь не збанкротувала, а, навпаки, отримала поштовх для розвитку.

"Готельєрам варто враховувати підвищені вимоги до дезінфекції та соціального дистанціювання"

Виконавчий директор Української Асоціації турагенцій Павло Григораш закликає не переоцінювати довгостроковий вплив коронавірусу.

"Я б не робив цього з двох причин: перша — вакцинація, друга — схильність людей забувати свої страхи, — пояснює експерт. — Вакцини активно розробляються відразу декількома компаніями — і з великою ймовірністю з'являться вже у 2021 році. Практика показує, що люди швидко повертаються до старих звичок. Подивіться навколо, люди ВЖЕ звикли до коронавірусу і часто нехтують вимогами до масок / дистанціювання в громадських місцях. Але ж у нас зараз ситуація гірша, ніж була під час жорсткого карантину".

Що стосується держави, зазначає Павло Григораш, то в більшості країн, орієнтованих на туризм, розроблені протоколи для засобів розміщення, харчування та переміщення туристів. З відповідною сертифікацією. Україні, впевнений експерт, також варто піти цим шляхом.

"Відповідно, учасникам ринку, в першу чергу готельєрам, варто враховувати підвищені вимоги до дезінфекції та соціального дистанціювання при роботі з гостями. Це вимагає додаткових витрат, але хороший сервіс завжди коштує грошей", — резюмує виконавчий директор Української Асоціації турагенцій.

"Загальне падіння економіки ніяк не може підштовхнути туристичний бізнес до розвитку"

Глава Всеукраїнської Асоціації туроператорів (ВАТ) Ігор Голубаха підкреслює: "Ніхто не знає, якою буде туристична галузь завтра. Адже на сьогодні та динаміка розвитку коронавірусу, яка є, ставить більше запитань, ніж дає відповідей".

Експерт зазначає, що багато бізнесів перебудовують свою роботу, в тому числі механізм роботи офісу (частина співробітників — на віддаленій роботі). Взаємовідносини з клієнтами переходять в онлайн, соцмережі.

"Але все це не зовсім правильно для туризму, — каже Ігор Голубаха. — Адже це — особлива галузь діяльності, яка передбачає контакти, спілкування і взаємодію не стільки онлайн, скільки наживо. Як виживати в нових умовах? Поки складно сказати. На жаль, пандемія приносить негатив не тільки в туризм, а й у всю економічну діяльність. А загальне падіння економіки ніяк не може підштовхнути туристичний бізнес до розвитку".

За словами глави ВАТ, держава поки ніяк не допомагає.

"Хотілося б, щоб ми — представники туристичної галузі — були почуті та зрозумілі, — говорить Ігор Голубаха. — Ми передали пакет пропозицій і президенту, і уряду. Йдеться там, зокрема, про певні податкові преференції, про перебудову ставлення держави до туризму, про субсидіювання окремих видів соціального туризму. Але поки все залишається на папері та в наших бажаннях. Поки не бачимо, щоб держава серйозно розглядала наші пропозиції".

"В умовах пандемії креативних рішень буде все більше"

Культура подорожей у зв'язку з коронакризою і її наслідками зміниться назавжди, впевнений глава Асоціації індустрії гостинності України (АІГУ) Олександр Лієв. Йдеться, зокрема, про нові підходи до безпечного повернення, про зменшення контактування.

"Не дивлячись на складнощі, чинна модель, навіть з урахуванням пандемії, дозволяє індустрії туризму перепрофілюватися і розвиватися, — вважає Олександр Лієв. — У тому числі ресторанній культурі, яка постраждала (і страждає) особливо сильно. Відвідувачів ресторанів і кафе буде в рази менше. Але культура високої кухні, смачних страв залишиться. Багато ресторанів вже перепрофілювалися під доставку їжі. А деякі — не тільки власне страв, але і напівфабрикатів".

Багато жінок, відзначає глава АІГУ, в умовах коронакризи вимушено повернулися до ролі домогосподарок. І замість раніше звичних походів в ресторани та кафе — самі балують рідних смаколиками.

"Замовляти ресторанну їжу додому жінки, як правило, соромляться. А ось напівфабрикати — інша справа, — пояснює Олександр Лієв. — Ту ж пасту, яку потрібно лише відварити. Суть в тому, що завершальний етап приготування ресторанних страв господиня робить сама".

Так, туристична індустрія стрімко змінюється під впливом нових обставин. Але залишається місце для бізнесу, який готовий зорієнтуватися — і запропонувати споживачам видозмінений продукт, підкреслює експерт.

"В умовах пандемії креативних рішень буде все більше. Але якісь види бізнесу постраждають. Той же фестивальний вид відпочинку — люди ще довго будуть бояться приходити на масові заходи, — зазначає Олександр Лієв. — Але приходять онлайн-мережі, що допомагають компенсувати частину групової динаміки. Є вже ряд фестів, які пройшли в режимі онлайн. Це — пошук виходу з ситуації".

Держава, на думку глави АІГУ, в першу чергу повинна забезпечити гарні фінансові інструменти для креативних рішень. Зокрема — низькі процентні ставки та грантову підтримку для стартапів.

"Щоб можна було пробувати та помилятися, — підкреслює Олександр Лієв. — В умовах нової реальності — це спосіб підтримати креативну індустрію. Щоби не роздавати гроші, компенсуючи збитки, а заохочувати креатив, пошук нових рішень".

Раніше повідомлялося, що повинна зробити влада для залучення туристів в Україну.