Марченко та Любченко можуть бути відповідальними за половину тіньових схем у країні, - звіт

Майже 50% тіньових схем в Україні становлять контрабанда, сірий "імпорт", "скручування" ПДВ та діяльність конвертаційних центрів. Обсяги схем у 2020 році становили від 436 до 650 млрд грн., при цьому бюджет недоотримав податків на суму приблизно 109-175 млрд грн. 2020 року практично протягом усього року Міністерство фінансів очолював нинішній міністр Сергій Марченко, а головою податкової був його ставленик, а згодом перший віце-прем'єр Олексій Любченко. Тому можна припустити, що чиновники є відповідальними за ці операції.

Олексій Любченко та Сергій Марченко - фото з відкритих джерел

Підтвердженням цього може бути звіт, оприлюднений аналітичним центром CASE-Україна та присвячений дослідженню тіньової економіки та схем ухилення від сплати податків в Україні. За підрахунками аналітиків, масштаб операцій міг сягати від 918 до 1526 млрд грн. або від 22 до 36% ВВП країни, який у 2020 році становив 4,2 трлн грн. При цьому схеми ухилення позбавили бюджет України сум, які можна порівняти з кошторисом всього Пенсійного фонду або всіх силових структур разом узятих — від 263 до 443 млрд грн.

Дослідження з'явилося одночасно з активним обговоренням у ЗМІ питання можливої причетності міністра фінансів Сергія Марченка та екс-першого віце-прем'єра Олексія Любченка до "скруток" ПДВ та інших операцій з ухилення від оподаткування. До того ж у деяких матеріалах йшлося навіть про те, що після відставки Любченко Марченко міг неформально їх очолити.

Можна взяти до уваги цифри щодо контрабанди, сірого імпорту, "скруток" ПДВ, а також роботу конвертцентрів. За всі ці напрямки відповідають Мінфін та податкова, яку Любченко очолював перед тим, як піти на посаду першого віце-прем'єра. Сукупно обсяги схем у цих категоріях, за підрахунками експертів, становлять від 436 до 650 млрд грн. або 43 – 48% усіх тіньових схем ухилення від сплати податків. Втрати бюджету від них становили 2020 року оціночно 109 — 175 млрд грн. на рік чи близько 40-42% всіх втрат від податкових операцій.

У дослідженні економістів є одразу кілька вказівок на те, що саме за Марченка та Любченка схеми могли розквітати з більшою силою. Раніше ЗМІ писали про це, скоріше ґрунтуючись на інтуїції та даних учасників ринку — компаній, які змушені були брати участь у "скрутках" і користуватися послугами конвертаційних центрів.

Зокрема, автори дослідження тіньової економіки наводять дані про те, що співвідношення зібраного ПДВ та валового внутрішнього продукту поступово знижується. Фактично йдеться про нарощування схем, коли товари в країні продаються, а податки з них не сплачуються. У 2020 році цифра становить менше 13% уперше з кризового 2015 року.

Ще більш переконливим є показник ПДВ-розриву — між очікуваною конкурентною економікою і фактичною сплатою податку. Протягом 2015-2018 років різниця між цими показниками не перевищувала 10%, хоча за Януковича цифри досягали і 37%. Однак у 2019-2020 роках розрив раптом збільшився вдвічі – до 22%.

Аналітики приходять до висновків, що у тематиці "скруток" є явна тенденція до зростання. А ефективність їх податкових перевірок залишається низькою: не більше 10% перевірених виявляються "скрутниками", хоча насправді ця цифра набагато вища. Крім того, обсяги контрабанди також мають тенденцію до збільшення. Жодних зрушень немає і у питанні боротьби з "конвертаційними центрами", "обороти" яких становлять до 120 млрд грн щорічно.

Фактично здебільшого ці висновки резонують із претензіями, які міністру фінансів Сергію Марченку ще у квітні 2021 року висували народні депутати, які ініціювали його відставку і навіть вносили до сесійної зали відповідний проект постанови.

Крім того, варто зазначити, що нещодавно деякі ЗМІ опублікували інформацію про те, що міністр фінансів Сергій Марченко міг взяти під контроль "скручування", причетність до яких приписували першому віце-прем'єру Олексію Любченку.