Нафтогаз у мінусі: які причини мільярдних збитків і їх наслідки

Консолідований чистий збиток групи "Нафтогаз" за перше півріччя 2020 року склав 11,5 млрд гривень. Глава НАК "Нафтогаз Україна" Андрій Коболєв запевняє, що такі колосальні збитки пов'язані зі зниженням попиту і цін на енергоресурси у зв'язку з кризою, викликаною коронавірусом. А ось колишній виконавчий директор компанії Юрій Вітренко накинувся на недавнього колегу з критикою. Чим викликані збитки НАК? Як це відіб'ється на українцях? Чи потрібно державі відновити контроль над компанією, що перейшла під фактичне зовнішнє управління? На ці та інші питання "Коментарі" дізналися відповіді в експертів.

"Найбільший вплив має внутрішній фактор, який складається з декількох компонентів"

Максим Білявський, експерт Центру Разумкова, вважає, що збитковість НАК "Нафтогаз України" очевидна. Особливо в першому півріччі 2020-го. Ситуація, за його словами, пояснюється, як зовнішніми, так і внутрішніми факторами.

"На мій погляд, найбільший вплив має внутрішній фактор, який складається з декількох компонентів, — говорить експерт. — Перше — це втрата доходу від здійснення товаротранспортної роботи внаслідок відділення оператора газотранспортної системи. Варто зазначити, що передбачена в новій транзитній угоді агентська винагорода не відповідає доходам майбутніх періодів. По-друге, це падіння обсягів видобутку газу, що на тлі серйозного падіння котирувань в ЄС призвело до втрати доходу. По-третє, подальше накопичення боргових зобов'язань учасників ринку перед Нафтогазом".

Завершуючи перерахунок внутрішніх факторів, Максим Білявський відзначає і статтю "витрат". Вони дійсно помітно виросли в порівнянні з попередніми роками. Цьому, на думку експерта, є кілька пояснень, в тому числі — збільшення витрат на оплату праці та адміністративно-господарські потреби, оренда офісних приміщень, тощо.

"Щодо витрат на інформаційно-комунікаційні послуги (це критикував Вітренко — ред.) — питання спірне. Україна знаходить в стані гібридної війни. Це означає, що ворог працює через медіа. І Нафтогаз — один із суб'єктів цього процесу. Тому потрібні заходи з протидії загрозам і підтримки іміджу галузі. Питання в іншому: наскільки витрати здійснюються за ринковими цінами? Шукати відповіді — це вже компетенція внутрішнього аудиту та Рахункової Палати України", — підкреслює експерт Центру Разумкова.

Що стосується зовнішніх факторів, що вдарили по Нафтогазу, то серед них Максим Білявський називає форс-мажорні обставини: ту саму коронакризу, яка призвела до зменшення обсягів споживання енергоресурсів, інвестиційного потоку, і в цілому змусила підприємства галузі перетрансформуватися під нові виробничі реалії, що теж вимагає коштів.

"У збитках НАК винен не повністю"

Гендиректор ТОВ "Нафтогазбудінформатика", голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський вважає, що не у всіх понесених збитках винен Нафтогаз.

"Є новела в законодавстві про ринок природного газу ще від 2015 року. При виконанні спецобов'язків (коли ціни для споживачів знижуються в "ручному режимі" — ред.) Кабмін повинен розробити та затвердити порядок компенсації за них. Досі відповідний порядок уряд не прийняв. І Нафтогаз, і облгаззбути виконували спецобов'язки (ПСО). Компенсацій за це не отримали", — зазначає Леонід Уніговський.

Він також підкреслює, що коли Нафтогаз торік купував дорогий газ для заповнення наших підземних сховищ, він вирішував завдання енергетичної безпеки України. Адже російського транзиту в цьому році могло і не бути, переговори затягнулися... На думку експерта, повинен бути закон про стратегічні резерви природного газу. Але його, як і порядку компенсації за ПСО, немає.

"Це — об'єктивні обставини, які говорять, що в збитках НАК винен не в повному обсязі, — підкреслює Леонід Уніговський. — Але є й справді досить істотні обставини, що призвели до збитків, до яких Нафтогаз має пряме відношення. Серед таких, як мені здається, провали в системі управління. Перехід на дивізіональну структуру управління був реалізований з певною похибкою. Це не дає можливості ефективно управляти підприємствами, які входять в НАК. Як наслідок — провали з видобутком".

Експерт впевнений, що ціна на газ для споживачів однозначно буде підвищуватися. Питання лише в тому — чи дотягне вона до ціни 2019 року. І чи не спробує Нафтогаз закласти в неї ще й вартість зберігання.

"Нафтогаз слід націоналізувати"

Академік, перший віце-президент Академії економічних наук України Анатолій Пешко вважає, що збитки НАК завищені, а багато створені штучно.

"Позначається той факт, про який я говорив заздалегідь. Як тільки буде зменшуватися транзит російського газу, почнуться проблеми. І витрати на утримання ГТС, і падіння доходів від транспортування, і величезні премії представників Нафтогазу (особливо т.зв. топ-менеджерів і членів наглядової ради), і колосальна корупція в газовому секторі — все це виливається в збитки для всієї України. Покривати які, впевнений, спробують коштом пересічних громадян. Мова і про підвищення тарифів, і про підвищення податків, і про інші способи наповнення бюджету управлінцями, у яких не вистачає розуму робити це інакше", — підкреслює експерт.

На думку Анатолія Пешка, Нафтогаз слід націоналізувати. І не підпускати до керування ним зовнішні структури.

"У всіх країнах нафтогазодобувні галузі, видобуток корисних копалин — національне надбання. І вони практично ніколи не бувають збитковими. За їх рахунок утримується практично вся соцсфера. Норвегія, Данія, Швеція — люди захищені там за рахунок природних монополій, якими керує держава. І тільки в України — "свій шлях". Який поки веде лише до стрімкого зубожіння населення та ослаблення держави практично в усіх сферах", — резюмує академік.

Нагадаємо, експерт зробив прогноз, які платіжки за газ очікувати українцям взимку.