Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
Гроші на будівництво доріг, взяті з Фонду боротьби з коронавірусом — це "інвестиції в самих себе", запевняє глава парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Тим часом, на адресу української влади лунають звинувачення, що кошти із зазначеного Фонду витрачаються неефективно і непрозоро. "Коментарі" разом з експертами розібралися, чи є ґрунт для подібних тверджень: якщо так — чи реально притягнути винних до відповідальності, якщо немає — навіщо вони зроблені.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що було абсолютно нераціонально, не розуміючи, як буде розвиватися ситуація з вірусом, витрачати величезні гроші з Covid-фонду на дороги.
"Мова йде про суму в два рази більшою, ніж роком раніше. І це — при падінні економіки. Такий підхід не дає потрібного ефекту, — пояснює Ілля Несходовський. — На дороги йдуть сировинні матеріали. До того ж, людський ресурс зайнятий невеликий, адже будівництво доріг стало більш технологічним, в порівнянні з минулим століттям. Тож різкого збільшення зайнятостіі та відчутного ефекту для економіки, які нам обіцяла влада, ми не бачимо. Дороги будувати треба, але точно не зараз".
До того ж, зазначає експерт, гроші з Covid-фонду розподіляються за окремим положенням — в обхід системи ProZorro, що дає можливість встановлювати будь-яку ціну при недостатній кваліфікаційній перевірці для учасників тендера. Розслідування вже показали, що вартість окремих матеріалів при будівництві доріг значно завищена.
"Чи можна притягнути винних до відповідальності? Я думаю, що ні. Наше законодавство прописано так, що дозволяє прикривати зловживання з боку можновладців", — каже Ілля Несходовський.
Політичний і бізнес консультант, керівник Центру військово-правових досліджень, адвокат Олександр Мусієнко зазначає: "Будівництво доріг, звичайно, необхідно. Це дуже важливе питання, особливо для України. При цьому не треба забувати, що в бюджетному процесі є таке поняття як "цільове призначення коштів". Тобто — кошти повинні витрачатися саме за цільовим призначенням. Відповідно — гроші з Фонду для боротьби з коронавірусом і треба було пустити на боротьбу з COVID-19".
Експерт нагадує, що для будівництва і ремонту доріг в першу чергу призначений Дорожній фонд (ДФ).
"Він був створений ще в рамках попередніх реформ. І передбачає, що кожен автомобіліст, купуючи бензин або дизель, фактично оплачує і частку в ДФ, — пояснює Олександр Мусієнко. — А гроші з Covid-фонду — і потрібно було направляти, в першу чергу, на боротьбу з пандемією. А саме — на систему охорони здоров'я, на ремонти і будівництво лікарень, на підвищення зарплат медикам, на закупівлю медичного обладнання, препаратів та ліків. Це те, чого сьогодні не вистачає. Люди масово лікуються за свій рахунок. При таких умовах за такі політичні рішення потрібно нести відповідальність. Але я сумніваюся, що це відбудеться".
На думку експерта з питань транспорту і дорожньої сфери Владислава Притоманова, витрачати гроші під час рецесії економіки на будівництво інфраструктури — правильне рішення. Досвід США, Японії і багатьох світових лідерів тому доказ.
"Сенс полягає в тому, щоб дати грошей українським компаніям, зберегти / збільшити робочі місця, збільшити споживання і, в свою чергу, внутрішнє виробництво, та ще й отримати розвиток інфраструктури, який необхідний для подальшого розвитку промисловості й торгівлі, — пояснює експерт. — Проблема у нас, як завжди, з реалізацією".
Гроші, пояснює Владислав Притоманов, повинні залишитися в Україні. Не піти через офшори, лізингові схеми на техніку, закупівлі бітуму, добавок, будівельних матеріалів за кордон, а стати частиною української економіки.
"Погодьтеся, нерозумно віддавати українські гроші під час кризи за кордон. Однак це і відбувається, — підкреслює експерт. — Зрозуміти це можна з декількох чинників".
Існування і перемога картелю на великому будівництві — це вже факт, вважає Владислав Притоманов. Відповідно, частина грошей буде йти на чорний ринок і назавжди покидати Україну. Не будуть же хабара тримати в українських банках...
"По-друге, — продовжує експерт, — маємо завищення вартості робіт. Це дасть менше робочих місць і менше грошей людям, залишивши гроші самої компанії, яка їх в Україні теж тримати не буде. Третє — відсутність контролю якості, (немає фактів зміни підрядників), що не дозволить отримати бажану інфраструктуру. Список можна продовжувати".
Ситуацію, за словами експерта, ще можна виправити. А саме:
— використовувати технології, що дозволяють на 100% залучати тільки українські ресурси для будівництва;
— встановити контроль за фінансовими потоками підрядників і запобігати вихід грошей за кордон;
— знизити вартість закупівель і залучати регіональних підрядників на генпідряд;
— строго контролювати якість матеріалів і хід робіт.
"І робити це потрібно не через законопроект про локалізацію, а руками, в кожному окремому випадку і на кожному окремому об'єкті, — впевнений Олександр Притоманов. — Управління державою в кризу — це не про видання законів і красивих папірців з гаслами. Це — копітка, складна і небезпечна робота з очищення авгієвих стаєнь".
Притягнути винних не вийде, вважає експерт. І пояснює: для цього потрібні працюючі системи судів і фінансових розслідувань. А їх немає.
"Та й просто досвід показує, що за бардак з будівництвом ще нікого з реальних організаторів не посадили", — резюмує Олександр Притоманов.
Раніше ми назвали плюси і мінуси національного проекту "Велике будівництво".
Новини