Новий транш МВФ: на які умови повинна піти Україна, щоб отримати кредит в 2020 році

Україна перебуває в очікуванні чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. Раніше в НБУ заявили, що допомога прибуде до кінця 2020 року. "Коментарі" поцікавилися в експертів, чи отримає транш в цьому році Україна, чи потрібен він, і чи готова наша влада продовжувати йти на умови міжнародних кредиторів.

"З МВФ накопичено безліч розбіжностей з різних питань"

Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин вважає малоймовірним, що Україна отримає транш від МВФ в цьому році.

"В кращому разі, ми отримаємо його в грудні, після фінальних результатів місцевих виборів, а також після виборів нового президента в США, — відзначає аналітик. — З МВФ накопичено безліч розбіжностей з різних питань. І поки вони не будуть вирішені, Фонд не перейде до практичної частини виділення коштів".

Водночас, підкреслює Андрій Шевчишин, до кінця поточного року жорсткої потреби в кредиті МВФ немає.

"Хоча корисний не сам кредитний транш, а факт співпраці з Фондом, який відкриває можливість іншим кредиторам впевнено працювати з Україною, — каже експерт. — В цьому випадку мова йде і про Світовий Банк, і про інші європейські кредитори. Також, очевидно, що навіть для розміщення єврооблігацій на вільних ринках України все ще потрібні гаранти. І серед інших — співпраця з МВФ є такою гарантією".

За словами експерта, уряд України розуміє, що в наступному році, виходячи з прогнозів бюджету та економічних трендів, доступ до засобів кредиторів є критично необхідним. Але він не очікує, що влада зможе узгодити запропонований бюджет з Фондом.

"В результаті, схиляюся до перегляду бюджету, але вже після виборів. Вважаю, що апетити будуть зменшені, — говорить Андрій Шевчишин. — Деякі економічні прогнози і показники будуть, швидше за все, переглянуті й узгоджені з кредиторами. Але ось антикорупційні умови (мова про незалежність НАБУ і САП, яку деякі наслідки дії української влади та рішення Конституційного суду поставили під сумніви — ред.), судові рішення по ПриватБанку й інші ризики навряд чи вийде усунути так швидко".

"Наш парламент повинен привести у відповідність до Конституції України закон про НАБУ"

На цей момент виглядає так, що Україна не отримає черговий транш від МВФ до кінця року. Так вважає політолог, співробітник Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Степаненко.

"Одна з головних причин — стурбованість наших міжнародних партнерів з приводу ситуації навколо антикорупційних органів, — пояснює він. — Наш парламент повинен привести у відповідність до Конституції України закон про НАБУ. Причому зробити це так, щоб були збережені якісь інституційні функції, які будуть гарантувати його незалежність".

Те ж, за словами Максима Степаненка, стосується Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

"Українська влада повинна сконцентруватися на тому, щоб відбір керівника антикорупційної прокуратури відбувався без політичних спекуляцій і підозр з боку суспільства і міжнародних партнерів. Щоб вони не зробили висновки, що наступний глава САП буде лояльним до влади, готовим виконувати політичні замовлення", — підкреслює представник МЦПД.

Максим Степаненко вважає, що Україна повинна зосередитися на виконанні цих вимог, перш за все, для себе.

Експерт пояснює: "Я категорично проти, щоб українська влада або хтось інший виконував вимоги в рамках співпраці з МВФ тільки заради грошей. Ми повинні розуміти, що ці реформи потрібні нам. І довгострокові перспективи виграшу від них куди більше, ніж операційна допомога грошима з боку МВФ".

"Україна для своїх громадян — це найбідніша країна в Європі"

Аналізуючи політику позик, яка все глибше занурює України в пучину залежності від волі кредиторів, доктор політичних наук, професор Валентин Якушик закликає визначитися, на що слід звернути увагу: "На нюанси і аспекти заздалегідь заданої для країни стратегії розвитку (а можливо просто деградації) і тактику збереження основ нинішньої системи управління і виживання в досить некомфортних для більшості наших співгромадян умовах — або ж розглядати більш об'ємну картину, яка передбачає бачення широкого спектра можливих альтернатив подальшої еволюції України та її місця в геополітичному і геоекономічному просторі?"

Перш за все, впевнений експерт, важливо визначитися зі специфікою нинішньої України як країни і держави.

"Фактично у неї статус "failed society" ("провального за своїми базовими показниками суспільства") при поки ще зовсім не "failed state" (аж ніяк не "неспроможної держави"). За загальнодоступною міжнародною статистикою Україна для своїх громадян — це найбідніша країна в Європі, досить незатишна для подальшої господарської діяльності та навіть просто для проживання, — зазначає Валентин Якушик. — Теперішній же в Україні тип держави досить живучий (здатний до пристосування і метаморфоз) і ефективний в здійсненні своїх ключових функцій — викачування з товариства і його навколишнього середовища всіх ресурсів (фінансових, природних, людських, геополітичних) та їх перерозподілу на користь контролюючого "зовнішнього контуру", міжнародних центрів сили і пристосуванців до цих сил — місцевих олігархічних структур і службовців різних шарів адміністративного та ідеологічного апарату". На думку доктора політичних наук, система духовного й інтелектуального управління в нашій країні повністю підпорядкована зовнішній концептуальній владі. Немає власного розуміння свого нинішнього реального місця у світі та можливих орієнтирів на реальні потреби суспільства і природного біоценозу стратегій і тактик розвитку.

"Чим український "друкарський верстат" центробанку (Національного банку) відрізняється від американського, від єдиного європейського або китайського? Чому там можуть "надрукувати", "взяти з повітря" трильйони своїх грошових одиниць і направити на власні загальносоціальні програми, а Україна повинна канючити у зовнішніх центрів монетарної влади якісь крихти для підтримки в своїй країні  процесів господарського життя, які згасають?" — запитує експерт.

На його думку, нинішні транші й особливості їх умов мають певне значення в давно вже тривалій азартній картковій грі, яка ведеться міжнародними спекулянтами і їх місцевими слугами.

"У неї виявляються втягнутими й погано підготовлені вітчизняні молоді політики, і випадкові (за професійними мірками) адміністратори, і нормотворці, — каже Валентин Якушик. — Роль цієї гри має чисто тактичний характер. Причому до неї незабаром додасться і такий сюжет: чи вдасться якимось чином і лондонський суд (у справі про три мільярди доларів) направити шляхом стокгольмського арбітражу або ж в цьому випадку високий суд зможе лише відкладати і відкладати винесення остаточного рішення".

Незабаром, впевнений експерт, всім нам доведеться зіткнутися з іншою "грою", передумови для якої вже давно дозріли і навіть перезріли.

"Важливо зрозуміти, яким буде тип цієї гри, — підкреслює Валентин Якушик. — Чи буде це серія добре продуманих шахових партій або ж бокс і навіть бої без правил?"

Нагадаємо, МВФ висунув вимогу до України.