Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді ввести накопичувальну професійну пенсійну систему для осіб у віці до 35 років з липня 2021 року. Чому це гарне (погане) рішення — з урахуванням українських реалій? Чи є інший шлях, щоб вирівняти ситуацію з пенсійним забезпеченням в Україні? Відповідь "Коментарям" дали експерти.
У нинішніх реаліях пенсійні ініціативи на кшталт тих, що запропонував Кабмін, виглядають як перерозподіл контролю над ресурсами. Так вважає економічний експерт, кандидат економічних наук Олександр Вовченко.
"Щоб пенсійна система запрацювала, щоб її можна було реформувати, потрібно спочатку розібратися з причинами проблем, — упевнений він. — Одна з основних — високе податкове навантаження на бізнес. Як наслідок — тіньова економіка, неофіційна зайнятість, зарплати в конвертах. Якщо ми не вирішимо ці питання, як систему не називай, вона працювати не буде".
Питання і в тому, наскільки ефективно держава буде здійснювати управління коштами з накопичувального фонду. А також — в яких активах будуть триматися ці накопичення.
"Є величезний ризик, що кошти будуть використовуватися неефективно, — підкреслює Олександр Вовченко. — І тоді в майбутньому ми можемо зіткнутися з аналогічними проблемами — нестачею коштів для виплати пенсій. Тому перше, що потрібно зробити — зменшити податковий тягар на бізнес, вивести економіку з тіні, для цього в державних структурах повинні працювати ефективні менеджери. І, звичайно, потрібно ввести реальний план дій щодо виходу з демографічної кризи".
Політолог Максим Джигун підкреслює, що накопичувальна система — не нова. Чимало прогресивних країн ввели її. І, як свідчить їх досвід, така система є більш гнучкою, ніж солідарна. Зокрема, дозволяє послабити тиск на економіку країни. Одночасно зберігає певні накопичення в державі, що також працює на економіку. І це — позитив. Але...
"Слід розглядати це рішення не з точки зору простого бажання, а тому що це необхідно робити, — зазначає експерт. — Соціально-демографічне становище України таке, що через 15-20 років у нас працездатного населення буде вдвічі менше, ніж пенсіонерів. І якщо не міняти підхід до нарахування пенсій, то податковий прес для працівників стане нестерпним".
До того ж, підкреслює Максим Джигун, щоб солідарна система була життєздатною, потрібно врахувати ряд нюансів.
"Недержавні фонди, які будуть створені (і які є), де будуть зберігати "пенсійні накопичення", не повинні бути недобросовісними. А таких, на жаль, в Україні було і є чимало. У якийсь момент такі фонди "лопаються", а вкладники не можуть повернути гроші, — зазначає політолог. — А тому держава повинна бути гарантом, що навіть якщо такий фонд лусне, вкладники не втратять своїх коштів. Потрібно або створювати нові фонди, або міняти законодавство, збільшуючи відповідальність установ, де майбутні пенсіонери стануть зберігати вклади".
Проблемою, за словами Максима Джигуна, залишається і те, що значна частина української економіки залишається в тіні.
"Ті, хто не платив податки, навряд чи будуть їх платити. Відповідно, щоб накопичувальна система була ефективна, потрібно створювати умови для виведення економіки з тіні, — упевнений експерт. — Щоб податкове навантаження рівномірно поширювалася на всіх роботодавців, а не тільки на законослухняних, які доплачують за себе та інших як це часто буває в українських реаліях".
Політолог вважає логічним, що спочатку накопичувальна система вводиться для окремої категорії працівників (з 35 років). На його думку, це дасть можливість побачити, чи буде вона ефективна.
Також Максим Джигун вважає, що в ідеалі варто було б вести змішану систему: солідарно-накопичувальна. Це оптимальний варіант, але для нього, зазначає експерт, в Україні повинна бути набагато сильніша економіка, ніж в цей момент.
Раніше повідомлялося, на які суми пенсій можуть розраховувати українські пенсіонери в 2021 році.
Новини