Головна Новини Бізнес економіка Пережитки СРСР або здорова ідея: чи потрібно Україні повернути держрегулювання цін
commentss НОВИНИ Всі новини

Пережитки СРСР або здорова ідея: чи потрібно Україні повернути держрегулювання цін

Експерти оцінили пропозицію нардепа Ірини Верещук повернути практику держрегулювання цін на соціальні продукти

9 жовтня 2020, 13:05
Поділіться публікацією:

Народний депутат від партії "Слуга Народу" Ірина Верещук, яка є кандидатом на посаду мера Києва, закликає повернути практику державного регулювання цін на соціальні продукти. Наскільки це економічно обґрунтована заява? Чому потрібно (не потрібно) повертати держрегулювання цін? Відповіді "Коментарям" дали експерти.

Пережитки СРСР або здорова ідея: чи потрібно Україні повернути держрегулювання цін

"Правильна ініціатива від її команди"

Політичний аналітик Максим Маньковський з жалем відзначає, що Україна, яка ще на початку 90-х років мала колосальний природноресурсний і промисловий потенціал, зараз опинилася в непростому положенні. Й розцінюється навіть своїми найближчими західними сусідами як держава з відсталою економікою.

"Слабка соціально-економічна стратегія всіх керівників за всі роки незалежності, без винятку, політиканство замість політики, відсутність дієвих реформ втомили своєю неефективністю і безперспективністю суспільство, підприємців і навіть самих "реформаторів". А в результаті ми отримали величезне розшарування в суспільстві, — підкреслює Максим Маньковський. — Особливо це помітно в Києві, куди стікаються основні грошові потоки. Тут ми можемо побачити на вулиці припаркований "Майбах", а поруч — літню людину, яка рахує останні гроші, щоб купити шматок хліба. Тому пропозиція повернути держрегулювання цін на ряд продуктів — це скоріше не про економіку, а про соціальну справедливість, яка може бути досягнута такими кроками".

Аналітик зазначає, що ініціатива виходить від Ірини Верещук (партія "Слуга Народу"), яка позиціонує себе як цікавий політик нового типу, який бажає змінити Київ на краще.

"Вона збирається серйозно поборотися за крісло столичного градоначальника, про що заявляла неодноразово. І пропозиція повернути держрегулювання цін — правильна ініціатива від її команди, — вважає Максим Маньковський. — Особливо це важливо під час пандемії і в період кризи, в якій ми знаходимося. Треба не тільки стримувати ціни, але і субсидувати соціально незахищені верстви населення, як це відбувається в багатьох розвинених країнах".

Експерт нагадує, що рівень безробіття збільшився на 60%, а купівельна спроможність зменшилася на 26%. І підкреслює, що нам буде потрібно близько півтора року, щоб підняти економіку на докризовий період. І в цей період дуже важливо підтримати тих, хто в цьому має особливу потребу, резюмує Максим Маньковський. Головне — правильно реалізувати висловлені ідеї.

"Не існує необхідності в державному регулюванні цін"

Доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute (Київ) Тетяна Богдан нагадує, що Україна з 1991 року будує ринкову економіку, основним принципом якої є вільне або ринкове ціноутворення. А фіксовані або регульовані державою ціни притаманні плановій економіці.

"В умовах конкурентного ринку завищення цін виробниками або реалізаторами продукції, як правило, має своїм наслідком мінімальні обсяги реалізації, що в кінцевому підсумку змушує суб'єктів ринку повертатися до рівноважного рівня цін, — пояснює Тетяна Богдан. — В ринкових економіках держава повинна регулювати або встановлювати цін тільки на товари і послуги природних монополій (газ, електроенергія, залізничні перевезення, ін.). Це пояснюється тим, що відсутність конкуренції і монопольна присутність на ринку без державного втручання спонукали б монополії до встановлення завищеного рівня цін на свою продукцію / послуги та отримання від споживачів монопольної ренти".

За словами доктора економічних наук, в Україні більшість соціально значущих товарів виробляються і реалізуються населенню на конкурентних ринках. А тому не існує необхідності в державному регулюванні цін.

"Якщо ж держава піклується рівнем платоспроможності вразливих верств населення, то існують інші механізми їх підтримки державою. А саме — різні соціальні допомоги та виплати з державного і місцевого бюджетів, а також встановлення зниженої (нульової) ставки ПДВ на соціально значущі товари та послуги", — підкреслює Тетяна Богдан.

Вона зазначає, що окреслений загальний підхід не виключає можливості, що на певних сегментах споживчого ринку можуть виникати тимчасові монопольні змови виробників/постачальників або інші прояви недобросовісної конкуренції. Але в таких випадках на захисті економічної конкуренції повинен стояти Антимонопольний комітет України, який має всі повноваження і ресурси для врегулювання проблемних ситуацій.

"Пережитки радянського минулого"

Чистим популізмом вважає висловлену пропозицію повернути держрегулювання цін директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко.

"Україна довго жила в режимі держрегулювання цін. Це все — пережитки радянського минулого, — підкреслює експерт. — У ринковій економіці ціни регулюються ринком. У Києві немає браку в продуктових магазинах, аптеках тощо. Якщо магазин хоче продавати більше — він буде тримати нижче ціни. І у 2020 році інформацію про ціни дуже легко впізнати — і порівняти, де краще купувати".

Хочемо жити як Північна Корея та в тотальному дефіциті продуктових товарів, який був у СРСР — треба вводити держрегулювання цін. Жити як на Заході — треба бути ринковою економікою, резюмує Іван Нікітченко.

Раніше повідомлялося, що в Україні дорожчає цукор. Виробники пояснили високу ціну.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини