Головна Новини Бізнес економіка Підсумки тижня: які економічні ініціативи були у центрі уваги – що викликає побоювання
commentss НОВИНИ Всі новини

Підсумки тижня: які економічні ініціативи були у центрі уваги – що викликає побоювання

Основні завдання для Нацбанку, Міністерства фінансів та Міністерства економіки – підтримання макроекономічної стабільності та забезпечення умов для максимально можливого зростання ВВП

23 квітня 2023, 16:20 comments2660
Поділіться публікацією:

Тиждень, що минає (з 17 по 23 квітня) запам'ятався Україні не лише несподіваним візитом генсека НАТО і 11-м засіданням формату "Рамштайн", а й низкою дуже дивних економічних ініціатив. На них зосередили увагу опитані виданням "Коментарі" експерти.

Підсумки тижня: які економічні ініціативи були у центрі уваги – що викликає побоювання

Економіка України Фото: з відкритих джерел

Для тих, хто залишився в Україні, потрібно створити максимально сприятливі умови для роботи

Економіст, співзасновник "Студії Здорового Смислу" та "Рух Україна 30" Андрій Гарнат наголошує на фразі прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, що "Україна має стати ресурсним центром Європи".

"Коли поряд з тобою знаходяться ресурси – це радість, а коли ці ресурси твої – це щастя, а ще можливість розвитку своєї економіки та впливу у своєму геополітичному регіоні. Війна виштовхнула більшу частину трудових сил за кордон, а прийняті безглузді закони дотискають відтік робочої сили з країни. При цьому ті, хто залишився (як підприємці, так і найняті працівники), із ще більшою силою налаштовані працювати в Україні. І саме для них потрібно створити максимально сприятливі умови для роботи, – упевнений експерт. – Умови та правила, які прості та зрозумілі, без штрафів, з мінімумом регуляторного втручання з боку державних органів".

Андрій Гарнат наголошує, що основні завдання для Національного банку, Міністерства фінансів та Міністерства економіки – підтримання макроекономічної стабільності та забезпечення умов максимально можливого зростання ВВП.

"Плюс до цього, зовнішньополітичний блок має працювати над зняттям бар'єрів та відкриттям логістичних коридорів для руху продукції українських виробників у всьому світі, – зазначає експерт. – Активізація внутрішнього інвестора – ось перший етап на шляху відновлення економки, за яким зовнішні капітали, побачивши сприятливий ґрунт для приземлення, не забаряться прийти в нашу економіку".

У центрі уваги було два проекти економічних рішень

За словами експерта Української фабрики думки Юрія Гаврилечка, тиждень, що минає, "ощасливив" двома проектами економічних рішень, реалізація яких однозначно негативно вплине на економіку нашої країни.

Перший проект – це заплановане підвищення тарифів на електроенергію для населення.

"Подається це під соусом потреби знайти кошти на відновлення інфраструктури. І навіть з'являється сума в 40 млрд грн, які на це необхідні. У зв'язку з цим хочеться нагадати положення Конституції та Цивільного Кодексу України про те, що власність – зобов'язує! Зокрема, про це прямо йдеться у статті 13 Конституції та статті 319 Цивільного Кодексу. Тобто власники компаній несуть матеріальну відповідальність за свою власність. І якщо з нею щось відбувається, то виправляти ситуацію вони мають самі, власним коштом. Або оголошувати про банкрутство. Крім того, дискримінація у нас також заборонена Конституцією. Зазначу, що громадяни, які втратили свою власність через війну, не можуть розраховувати на отримання якихось коштів на її відновлення від вітчизняного бізнесу. То з чого вони повинні за свій рахунок допомагати приватному прибутковому бізнесу? Якщо це не дискримінація, то що? Україна вже отримала від міжнародних донорів більше 1 млрд. доларів безоплатно на відновлення енергетичної інфраструктури, – нагадує експерт. – Куди зникли ці гроші? Звичайні громадяни України їх не бачили. Усі кошти пішли у розпорядження приватних та державних компаній, незначна їх частина була передана профільному Міністерству. Також досі не вирішено питання про бюджетне забезпечення приватного хобі – так звану "зелену енергетику", яка взагалі не потрібна Україні. Але вироблену таким чином електроенергію держава має викуповувати за 4 рази більшим тарифом, ніж середньоринкова ціна на Єдиному енергоринку".

Юрій Гаврилечко зазначає, що заборгованість населення за послуги ЖКГ вже перевищує 120 млрд грн – і у разі зростання тарифів лише зростатиме, посилюючи дисбаланси у системі.

І 100% цієї заборгованості утворилося внаслідок високих, економічно нічим не обґрунтованих тарифів, – упевнений експерт. – Тож їх треба знижувати, а не підвищувати".

Другий проект, що викликав критику Юрія Гаврилечка, – це чергова спроба організувати симулякр (зображення, копію того, чого насправді не існує) під назвою "накопичувальна пенсійна система".

"Всупереч назві – ні до накопичення, ні до пенсій, ні до системи – ініціатива парламентаріїв не має жодного відношення. Існуючий ЄСВ пропонується розщепити і частину коштів виділити на "персональні накопичувальні рахунки", кошти з яких приватні управляючі компанії будуть зобов'язані на 80% інвестувати в державні цінні папери (ОВДП), а 20% можуть використовуватись для інвестицій. Таким чином, "нагромадження" з кожним роком втрачатимуть свою купівельну спроможність, оскільки дохідність ОВДП нижча за показник інфляції, а Фондового ринку в Україні – ні. А навіть якби й був, то можна скільки завгодно фантазувати про те, що прибуток від вкладень 20% коштів покриє збитки від вкладень 80% – і не лише покриє, а й дасть прибуток… Крім того, – наголошує експерт, – розщеплення нинішнього ЄСВ , який і так не забезпечує Пенсійний фонд необхідними надходженнями, призведе до зростання дефіциту бюджету ПФУ, яке доведеться покривати із держбюджету. У результаті пенсій не буде ні в майбутніх пенсіонерів, ні в нинішніх. Хороша "реформа", чи не так?".

Читайте також на порталі "Коментарі" – чому знову розгойдують тему переговорів України та РФ – чого боїться Кремль.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини