Підсумки тижня: які економічні ініціативи були у центрі уваги – що викликає побоювання

"Коли поряд з тобою знаходяться ресурси – це радість, а коли ці ресурси твої – це щастя, а ще можливість розвитку своєї економіки та впливу у своєму геополітичному регіоні. Війна виштовхнула більшу частину трудових сил за кордон, а прийняті безглузді закони дотискають відтік робочої сили з країни. При цьому ті, хто залишився (як підприємці, так і найняті працівники), із ще більшою силою налаштовані працювати в Україні. І саме для них потрібно створити максимально сприятливі умови для роботи, – упевнений експерт. – Умови та правила, які прості та зрозумілі, без штрафів, з мінімумом регуляторного втручання з боку державних органів".

"Плюс до цього, зовнішньополітичний блок має працювати над зняттям бар'єрів та відкриттям логістичних коридорів для руху продукції українських виробників у всьому світі, – зазначає експерт. – Активізація внутрішнього інвестора – ось перший етап на шляху відновлення економки, за яким зовнішні капітали, побачивши сприятливий ґрунт для приземлення, не забаряться прийти в нашу економіку".

"Подається це під соусом потреби знайти кошти на відновлення інфраструктури. І навіть з'являється сума в 40 млрд грн, які на це необхідні. У зв'язку з цим хочеться нагадати положення Конституції та Цивільного Кодексу України про те, що власність – зобов'язує! Зокрема, про це прямо йдеться у статті 13 Конституції та статті 319 Цивільного Кодексу. Тобто власники компаній несуть матеріальну відповідальність за свою власність. І якщо з нею щось відбувається, то виправляти ситуацію вони мають самі, власним коштом. Або оголошувати про банкрутство. Крім того, дискримінація у нас також заборонена Конституцією. Зазначу, що громадяни, які втратили свою власність через війну, не можуть розраховувати на отримання якихось коштів на її відновлення від вітчизняного бізнесу. То з чого вони повинні за свій рахунок допомагати приватному прибутковому бізнесу? Якщо це не дискримінація, то що? Україна вже отримала від міжнародних донорів більше 1 млрд. доларів безоплатно на відновлення енергетичної інфраструктури, – нагадує експерт. – Куди зникли ці гроші? Звичайні громадяни України їх не бачили. Усі кошти пішли у розпорядження приватних та державних компаній, незначна їх частина була передана профільному Міністерству. Також досі не вирішено питання про бюджетне забезпечення приватного хобі – так звану "зелену енергетику", яка взагалі не потрібна Україні. Але вироблену таким чином електроенергію держава має викуповувати за 4 рази більшим тарифом, ніж середньоринкова ціна на Єдиному енергоринку".

І 100% цієї заборгованості утворилося внаслідок високих, економічно нічим не обґрунтованих тарифів, – упевнений експерт. – Тож їх треба знижувати, а не підвищувати".

"Всупереч назві – ні до накопичення, ні до пенсій, ні до системи – ініціатива парламентаріїв не має жодного відношення. Існуючий ЄСВ пропонується розщепити і частину коштів виділити на "персональні накопичувальні рахунки", кошти з яких приватні управляючі компанії будуть зобов'язані на 80% інвестувати в державні цінні папери (ОВДП), а 20% можуть використовуватись для інвестицій. Таким чином, "нагромадження" з кожним роком втрачатимуть свою купівельну спроможність, оскільки дохідність ОВДП нижча за показник інфляції, а Фондового ринку в Україні – ні. А навіть якби й був, то можна скільки завгодно фантазувати про те, що прибуток від вкладень 20% коштів покриє збитки від вкладень 80% – і не лише покриє, а й дасть прибуток… Крім того, – наголошує експерт, – розщеплення нинішнього ЄСВ , який і так не забезпечує Пенсійний фонд необхідними надходженнями, призведе до зростання дефіциту бюджету ПФУ, яке доведеться покривати із держбюджету. У результаті пенсій не буде ні в майбутніх пенсіонерів, ні в нинішніх. Хороша "реформа", чи не так?".