Рекордний стрибок світових цін на продовольство: як ситуація відіб'ється на цінах в Україні

Світові ціни на продовольство рекордно зросли. Про це свідчать дані Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). "Коментарі" дізналися у експертів, як Україна може скористатися ситуацією на зовнішніх ринках і як ситуація може відбитися на внутрішніх цінах.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Подальше зростання цін залежить від прогнозів врожаю-2021"

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін вважає ситуацію цілком очікуваною.

"Ще в середині минулого року ФАО попереджала про те, що в кінці 2020 го — початку 2021-го ціни на продовольство будуть рости. Пов'язано це зі зменшенням на тлі корона-кризи числа трудових мігрантів, які реально вкладали зусилля в збір врожаю, — пояснює Олег Пендзін. — В силу пандемії, карантинів, погодних умов Україна зібрали мінус 7 млн тонн зернових в минулому році, у порівнянні з позаминулим. У світі — приблизно така ж ситуація. За індексом ФАО — різке зростання цін на все, крім хіба що м'яса. Особливо зросли в ціні олії, зерно, кукурудза, цукор. Все те, що виросло в ціні й в Україні. Ціни на хліб, яйця, курятину теж пішли вгору, бо це — похідні від зернових. 60% вартості яєць — це вартість комбікормів, в яких — кукурудза".

За словами експерта, подальше зростання цін залежить від прогнозів врожаю-2021.

"Це станеться приблизно в березні, на початку квітня, коли перші прогнози почнуть з'являтися, коли побачимо, як зійшли озимі. Чи стануть зрозумілі перспективи зернових в світі. Тоді можна буде спрогнозувати, що чекає нас з цінами на продукти в цьому році, — говорить Олег Пендзін. — Буде зрозуміліше і ситуація з пандемією... До цього ціни матимуть незначний тренд до підвищення, пов'язаний зі збільшенням вартості зберігання і так далі. Але ніяких кардинальних змін до квітня, думаю, не буде. Пізніше можливе невелике зростання, невеликий ажіотаж перед Великоднем. Як зазвичай у нас буває — вгору піде ціна на те, що входить до пасхального кошика (яйця, масло, молоко). При цьому треба розуміти, що ринок формується з двох складових: бажанні продавця продати подорожче — і платоспроможності населення. З огляду на низьку платоспроможність українців, серйозного зростання цін не буде".

"Зростання світових цін на продовольство, безумовно, позитивно вплине на український аграрний сектор"

Доктор економічних наук, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ольга Ходаковська підкреслює, що Україна залишається потужним гравцем на світових агропродовольчих ринках, зберігаючи лідерські позиції за окремими групами товарів.

"В цей час Україні належить перше місце в світі з експорту соняшникової олії, друге — горіхів, третє — меду, ячменю, ріпаку, четверте — кукурудзи, п'яте — пшениці, сьоме — сої, восьме — курятини, десяте — яєць курячих, одинадцяте- муки. Аграрна продукція є основою зовнішньої торгівлі України. У 2020 році було експортовано агропродовольчої продукції на суму майже 22,4 млрд дол. США. А це — 45% всього експорту країни", — зазначає Ольга Ходаковська.

За її словами, українська агропродовольча продукція експортується в 205 країн світу.

"Зростання світових цін на продовольство, безумовно, позитивно вплине на український аграрний сектор, оскільки останній залишається експортно-орієнтованим. Однак з'являються загрози для внутрішнього ринку, — говорить експерт. — Пов'язані вони з тим, що зростання цін на світових ринках може привести до зростання цін на продовольство всередині країни. Такі випадки у нас вже мали місце. Хоча це може мати і не зовсім очікувані наслідки — засилля внутрішнього ринку низькоякісним імпортом. І це також ми вже проходили. Коли через зростання світових цін українська високоякісна продукція активно поставлялася за кордон, а внутрішній ринок наповнювався більш дешевою, але гіршою за якістю імпортною продукцією".

Ольга Ходаковська звертає увагу і на те, що купівельний попит українців через відносно невисокий рівень доходів залишається низьким. І це накладає істотний відбиток на формування структури внутрішнього попиту, а відповідно — на споживчі та цінові переваги.

"Хоча цю проблему можна вирішити шляхом формування внутрішнього резерву агропродовольства на стратегічно важливі продукти і регулюванням цін на соціально значущі групи товарів. Це, до речі, є функцією держави і складовою її регуляторної політики", — підкреслює Ольга Ходаковська.

Відзначимо, що за оцінками вчених Інституту аграрної економіки, основними споживачами вітчизняної сільгосппродукції в 2020 році стали: Китай (3554 млн дол), Індія (1498 млн дол), Нідерланди (1422 млн дол), Єгипет (1367 млн дол), Туреччина (1 069 млн дол), Іспанія (985 млн дол), Польща (850 млн дол), Італія (584 млн дол) і Німеччина (581 млн дол.).

Як повідомлялося, експерт розповів, чи чекати підвищення цін на АЗС України.