Розблокування великої приватизації: що дасть Україні рішення Ради

Верховна Рада прийняла в другому читанні й в цілому законопроект № 4543 про приватизацію об'єктів великої приватизації. А також в першому читанні законопроект № 4020 про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації. Експерти для видання "Коментарі" оцінили значимість цих рішень.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Приватизація — це не інвестиції, а лише разовий продаж"

Експерт Growford Institute, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Віктор Скаршевський вважає, що представники нинішньої влади, та й багато експертів, переоцінюють значення великої приватизації на економічний розвиток нашої країни. Особливо в наших умовах, коли відсутній захист прав власності (як державної, так і приватної), і є погано контрольовані відповідними органами природні монополії.

"Зараз за даними Мінекономіки, частка держави в економіці становить 10%. Тобто, 90% забезпечують підприємства недержавної форми власності. І якщо ми приватизуємо решту 10%, сподіваючись, що хлинуть інвестиції, виникає логічне запитання — чому вони не хлинули в поточні 90% недержавних підприємств? Ключова проблема не в формі власності, а в захисті прав власності — як державної, так і приватної. Поки цього немає — немає і серйозних інвестицій, — підкреслює Віктор Скаршевський. — Минулого року капітальні інвестиції в українську економіку скоротилися майже на 40%, а сальдо прямих іноземних інвестицій показало негативну величину в мінус 400 млн доларів. Це дані НБУ".

Також експерт звертає увагу, що держпідприємства або підприємства з державною формою власності, зосереджені, перш за все, в енергетичному секторі та транспортній галузі. Там, де знаходяться природні монополії. Це ті ж Нафтогаз, Центренерго, Укрзалізниця, Енергоатом.

"А там, де є природні монополії, майже не так важлива форма власності, як важливі дії регуляторів. У нашому випадку — НКРЕКП і АМКУ. І якщо ці регулятори діють неефективні (як у нас), то і природні монополії працюють в збиток, в тому числі за непрозорими схемами. Тому, якщо буде приватизація (або часткова приватизація) природних монополій або частини підприємств, що входять в їх структуру, це не змінить ситуацію — поки політика регуляторних органів залишиться такою ж. Тому і стверджую, що приватизація — не панацея", — пояснює Віктор Скаршевський.

Він також звертає увагу, що приватизація — це не інвестиції, як нас запевняють, а лише разовий продаж, гроші від якої йдуть на фінансування дефіциту бюджету, тобто на проїдання. "А інвестиції можливі лише після приватизації, якщо будуть створені відповідні умови чи взяті відповідні зобов'язання при приватизації тих чи інших об'єктів", — резюмує експерт.

"Сама "велика" приватизація запізнилася років на 25-30"

Директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко називає можливе розблокування великої приватизації великим плюсом.

"Поставити її на паузу у 2020 році було правильним рішенням. Через початок пандемії на ринках зросли побоювання інвесторів, стався спад економіки в більшості країн світу. Тому попит на вітчизняні підприємства об'єктивно був би меншим, як і ціни на них. У 2021 році ситуація вже інша — глобальна економіка зростає, причому навіть більшими темпами, ніж очікувалося. У світі багато вільних грошей інвесторів. Тому шанси вигідніше продати українські об'єкти стали краще", — пояснює Іван Нікітченко.

При цьому він підкреслює, що сама "велика" приватизація запізнилася років на 25-30.

"Дуже багато підприємств вже давно збиткові та втратили більшу частину своєї цінності, — пояснює експерт. — І велика частина держпідприємств вже давно стала інструментом для корупційних схем. Але, краще пізно, ніж ніколи. Тому чекаємо якнайшвидших аукціонів і другого шансу для багатьох об'єктів. Чи буде на них реально високий попит іноземних інвесторів — поки сумнівно. Інвестиційна привабливість України все ще на невисокому рівні. Однак ми ще не знаємо точного переліку підприємств — законопроект про об'єкти, які не підлягають приватизації, прийнятий тільки в першому читанні. Звичайно, краще щоб у власності держави залишилося обмежена кількість підприємств стратегічного сектора. І навіть за такими підприємствами варто реалізувати 49% корпоративних прав держави в руки приватних власників".

Раніше експерти підбили  підсумки позачергових засідань Ради.

Читайте Comments.ua в Google News