Економіка військового часу: що робити – думки експертів

Керівництво України має докорінно перебудувати економічне бачення подальшого майбутнього країни. Таку думку висловлюють багато українських експертів.

Економіка військового часу: що необхідно реформувати

Зокрема, експерт з економіки, член ГС "Економічний дискусійний клуб" Ігор Гарбарук вважає, що країна, яка була перед загрозою вторгнення, повинна була якісно переформатувати економічний блок Кабінету міністрів.

На його переконання, на рівні з оборонним блоком, він (економічний блок – "Коментарі" ) "на сьогодні має бути максимально активним, здатним формувати стратегічні рішення та їх максимально швидко впроваджувати, а також здійснювати управління ризиками та своєчасно попереджати, а не діяти пост-фактум".

"Слабка система управління тилом та економікою в цілому — ключовий ризик незабезпечення військових усім необхідним для боротьби з агресором. Вісім років агресії з боку росії на Сході та в Криму мали навчити економічний блок Уряду як формувати систему стратегічних запасів і жити в умовах військової загрози. Як виявилося, цього не сталося і з перших днів забезпечення ЗСУ більшою мірою в чергове здійснювало українське суспільство, волонтерські організації та міжнародні партнери", – розповів Гарбарук.

Крім цього, за його словами, Міністерство економіки мало максимально швидко розробити і вже сьогодні реалізувати покроковий план "Національної політики економічного протекціонізму" високотехнологічних українських виробничих компаній як на міжнародних ринках, так і всередині країни.

Гарбарук підкреслив, що за таких рівних тендерних умов пріоритет при закупівлі товарів та послуг на кошти бюджету надається саме національним компаніям. Він зазначив, що саме це вже сьогодні створило б для цих компаній реальні, а не декларативні стимули розвитку, які б забезпечили Україну всім необхідним.

"Уряду потрібно вчитися (!) у європейських партнерів як системно та професійно лобіювати інтереси власних компаній на міжнародних ринках, і брати з них приклад. Якщо цього не зробити – тоді нагадаю слова шановної Маргарет Тетчер, прем'єр-міністр Великобританії: "Без економічної свободи – ніякої іншої свободи бути не може." Потрібно вибрати кілька ключових секторів економіки (хімічна промисловість, машинобудування, фармацевтика, агропромисловий комплекс – але з обов'язковою переробкою сировини в продукт кінцевого споживання), які дадуть максимально швидкий результат, забезпечити їх цільову підтримку та почати діяти в цьому напрямі", – написав Гарбарук.

Екс-заступник міністра також зазначив, що в умовах війни як ніколи важливу роль мають відігравати комплекс короткострокових галузевих програм: центральна влада – регіон – бізнес. Також має ефективно працювати пріоритетна підтримка ефективних регіональних виробничих компаній.

"Головне в цьому випадку, що саме це потенційно зможе стимулювати як зростання внутрішнього споживання саме товарів українського виробництва, так і перспективу стимулювання внутрішніх інвестицій – які побачать стимул залишитись усередині країни, а не тікати за її межі. Також це спрацює на відновлення розірваних міжрегіональних зв'язків – особливо у питанні релокації бізнесу з територій, де ведуться військові дії. Уряду слід пам'ятати: Короткі програми – швидкі результати! Результати, які побачить суспільство вже завтра", – пояснив Гарбарук.

Четвертим чинником назвав будівництво.

"Багато хто скаже, що сьогодні не час для великого будівництва. Але забувати про комплексні інфраструктурні проекти неможливо! Як тільки закінчиться активна фаза війни, потрібно повернутися до створення в Україні сучасної системи транспортних магістралей. Якщо ситуація з автомагістралями відносно зрозуміла, то все, що стосується реформування системи залізничного сполучення (і максимального інтегрування її в європейську систему) та питання поглиблення річкових фарватерів – це питання безпеки країни та створення якісних логістичних ланцюжків для забезпечення суспільства та ЗСУ критично важливим імпортом та експортом українських товарів, а також аграрної та залізорудної сировини до країн ЄС – особливо в умовах блокування військовим флотом агресора наших торгових морських шляхів. Як результат, в Україні має бути реалізована концепція поєднання мультимодального логістичного хаба та індустріального парку ("будуєш дороги – будуй заводи")", – зазначив фахівець .

Заключною умовою поновлення економічного потенціалу країни Гарбарук назвав комплексну реконструкцію промислового потенціалу України. Він наголосив, що необхідне не просто відновлення, а саме реконструкція української промисловості.

"Має бути створено комплексну стратегію розвитку України після перемоги. Її треба готувати вже! Не розмірковувати над теоретичним "планом Маршалла" для України, який може отримати загрозливу перспективу стати своєрідним планом "Моргентау". Разом із власниками великих національних компаній уже сьогодні потрібно обговорювати плани створення інноваційних технопарків та сучасних виробничих комплексів, створювати стимули для того, щоб ці власники більшість коштів, які вони свого часу вивели за кордон, повернули до Країни та почали працювати на її економічне зростання. Додатково, разом з аналізом списку активів на території України російських олігархів потрібно проаналізувати перелік незаконно приватизованих високоприбуткових підприємств. Їх слід передати до спільного управління держави та реальних національних та іноземних інвесторів під чітко виписані інвестиційні зобов'язання", – підсумував Гарбарук.

У свою чергу фінансовий аналітик Олексій Кущ зазначив, що держава має активно створювати робочі місця, у тому числі в системі оборонного замовлення, а також дотувати збереження робочих місць у секторі приватного бізнесу.

Крім цього, на думку експерта, держава має забезпечувати армію послугами та товарами із залученням МСБ (малий та середній бізнес – "Коментарі" ) у тих замовленнях, де це можливо. Крім цього, Кущ вважає, що варто розглянути доцільність тимчасової націоналізації енергетики, паливної галузі та видобувної. Фахівець упевнений, що економікою необхідно керувати не за галузевим принципом, а кластерним – створювати регіональні конгломерати різногалузевих виробництв та послуг: агарно-промисловий кластер, біофармацевтичний та інших.

При цьому Кущ стверджує, що Кабінет міністрів і Нацбанк мають працювати в єдиному зв'язку: незалежність НБУ має бути переглянута. Він також запевняє, що необхідно підтримувати податки на експорт складних виробництв із високим рівнем доданої вартості. Експорт сировини потрібно обмежувати, вводячи спеціальні мита

Зі свого боку головний редактор видання "Коментарі" Віктор Гольдський назвав свої способи виходу України з економічного колапсу. Перше – це режим економії.

"Скорочення витрат на утримання держапарату Багато ЦОВ дублюють функції один одного, незрозумілу кількість Міністерств, служб та агенцій в Україні? Що всі ці люди роблять особливо під час війни? Яка в них потреба? Тому потрібно затвердити нову структуру уряду, скоротити кількість чиновників та заощадити кошти на утримання державного апарату", — написав Гольдський.

Він також вважає, що необхідно скорочення виплат за зовнішніми борговими зобов'язаннями.

"Незрозуміло, що Мінфін навіть не порушує питання про питання/реструктуризацію боргу перед кредиторами", – наголосив експерт.

Гольдський також упевнений, що Мінекономіки мало провести аудит усіх підприємств з державною часткою власності, виявити їх потреби, допомогти у вирішенні проблем, конкурентоспроможні підприємства перезапустити (перш за все, енергетичні підприємства, тому що до нового опалювального сезону залишилося менше 6 місяців, а як його пройти міністр економіки не знає).

"І відразу паралельно слід домовлятися за ринки збуту, які Росія втратила. Україна має виступати гарантом інших країн-споживачів, що вони економічно не постраждають, якщо відмовляться від російських товарів на користь українських. Ось тільки основні наші ринки — це країни Африки, Сходу та Латинської Америки, а не ЄС та G7, як Мінекономіки придумало”, – заявив експерт.

Гольдський переконаний, що на сьогоднішній день в Україні не працює послуга державного замовлення, за яку відповідає Міністерство економіки.

"Наслідком такої безвідповідальності є, наприклад, паливна криза в країні. Жодна країна світу не досягла економічних висот без держзамовлення. Слід створити стратегічний запас палива, продуктів харчування та газу. Також потрібно розміщувати замовлення на виробництво промислових товарів. Ось скільки з початку війни було замовлено державою танків у вітчизняних виробників. Скільки виробництв касок, набоїв, бронежилетів було налагоджено або профінансовано за рахунок держбюджету, а не за рахунок волонтерських пожертвувань? Скільки ЛЕПів побудовано для енергетичної незалежності?", — пише експерт.

Крім цього, як зазначив Віктор Гольдський, українському бізнесу потрібна підтримка держави.

"Наприклад, яку вигоду здобула економіка чи підприємці від запровадження 2% податку з обороту? Популісти та лобісти у податковому комітеті ВР завдали державі збитків у мільярди грн. У вигляді недоотриманих податків та зборів. А от якби держава погасила кредит із ПДВ перед юридичними особами , Це наповнило б економіку обіговими коштами", – резюмував Гольдський.