Позаду вже майже три роки великої війни з Росією. І саме економічний фронт відіграє одну з ключових ролей у цьому протистоянні. Аналізуючи ситуацію, ми вже дійшли висновку, що за цей час ми втратили не тільки мільйони людей, які стали біженцями, а й сотні мільярдів доларів. Якщо ж говорити про те, як війна позначилася на особистому добробуті, то тут відповідь буде гнітюча: лише за офіційними даними інфляція за 2022-2024 роки становила 43,7%, тобто українці стали платити за ті ж товари чи не в 1,5 рази більше, ніж раніше; наступний важливий показник – курс долара, який із 29 гривень напередодні російського вторгнення за 3 роки зріс до 42,3 гривень або майже на 46%; а от валовий внутрішній продукт за час війни навіть зріс – з 5,2 трлн грн у 2022-му до 6,5 трлн грн. за підсумками 2023-го (даних за 2024-й поки що немає). Тож, яка ціна цієї війни для України та Росії? Чи можна сказати, що українська економіка адаптувалася до реалій і міцно тримається на плаву чи, швидше, вона ледь тримається виключно завдяки західним донорам? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Економіка України Фото: з відкритих джерел
Без макрофінансової допомоги повернемося до ситуації кінця лютого 2022-го
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначив, що президент Володимир Зеленський уже фактично озвучив, яка ціна війни для України. Вона сягнула 340 млрд доларів. З яких лише 120 покрито економікою України. Це лише третина. 114-115 млрд покрито Євросоюзом і 100 із хвостиком покрито США.
"Щодо стрибка курсу долара за ці три роки, то він був пов'язаний із різким зниженням прибутковості української економіки, а виконувати соціальні зобов'язання було потрібно. Тобто, сценарій існування України без макрофінансової допомоги Заходу ми реально можемо побачити за подіями, які відбувалися з лютого 2022 року до приблизно червня 2022 року, коли у нас валютні резерви скоротилися до 20 млрд доларів, коли у нас курс просів у два рази, тому що держава була змушена надрукувати 400 млрд гривень для того, щоб розрахуватися за соціальними платежами", – зазначив експерт.
Він зазначає, якщо говорити про українську економіку, то насправді військово-промисловий комплекс є верхівкою величезної піраміди, яка називається національна промисловість.
"Якщо у вас цієї піраміди немає, якщо у вас ВПК сидить на AliExpress і на Temu, купуючи комплектуючі для дронів, ви повинні чітко розуміти, що будь-які ускладнення, пов'язані з продажем на цих маркетплейсах будь-яких комплектуючих, призведе до того, що цей вид діяльності зникне. Тобто, на сьогоднішній день у нас в країні немає закінченого циклу практично нічого. Ми не робимо танки чи літаки. Коли я чую, що ми за рахунок військово-промислового комплексу піднімемося, я завжди говорю, що у нормальній країні розвиток військово-промислового комплексу є пірамідою розвитку національної промисловості, де є машинобудівні інститути, розробники, машинобудівні заводи, де створюється елементна база, з якою можна щось ліпити. А, якщо у вас вся елементна імпортна база, значить ви в кращому випадку колеса прикручуєте для машин. Ви не є виробником цієї машини. Ви лише збираєте її", – зазначив Олег Пендзин.
За його словами, тому смішно чути, що деякі люди виставляють як велике досягнення те, що Україна уклала договір про спільне виробництво з Rheinmetall. Олег Пендзин каже, що завжди хочеться уточнити, що насправді Україна з Rheinmetall підписала договір про створення спільного підприємства із сервісного обслуговування тієї техніки, яка сьогодні воює в Україні.
"Тобто Rheinmetall створює в Україні свою сервісну базу на обслуговування тих же танків Leopard, тому що ламаються двигуни, трансмісії, купа складових. І немає сенсу, наприклад, витягувати цей танк до Польщі і там ремонтувати його. Адже ж це не створення чогось нового. Це все одно що говорити, що ми відкрили технічну станцію обслуговування Volkswagen і почали виробляти автомобілі Volkswagen, але нічого подібного не відбувається. Ми їх просто обслуговуємо", – наголосив експерт.
Співрозмовник порталу "Коментарі" також звернув увагу, що до початку активної фази бойових дій частка аграрного сектору в українському експорті становила 38%, а зараз 62%. А решта – це руда чорних металів, що йде до Китаю.
"Трохи ми наростили виробництво металопродукції. З цікавого – минулого року ми продали навіть до Росії, за офіційною статистикою митниці, металопродукції на 28 млрд. доларів. Це, як мінімум, викликає подив", – підсумував Олег Пендзин.
Бізнес продовжує залишати Україну
Економіст, голова руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич у своєму коментарі зазначив, що насправді реальний стан речей не усвідомлює більшість українців.
"Щодня отримую десятки дзвінків від підприємців, яких непокоїть стан справ в Україні. Ось нещодавно говорив з колишнім підприємцем, який вже облаштовується на Кіпрі. Щоб було зрозуміло, завдяки певному інерційному руху ми ще тримаємося на плаву. І ця інерція дозволяла існувати останні півтора роки. Треба відверто сказати, що перші дії влади під час повномасштабного вторгнення вселяли надію у мене та інших підприємців. Були прийняті правильні рішення, які могли виправити навіть попередні помилки Зеленського та його команди, коли були скасовані податки, проведена максимальна лібералізація для того, щоб зберегти робочі місця, але все це дуже швидко змінилося і далі почалися безглузді рішення, які фактично призвели нас до катастрофи. В повній мірі ця катастрофа проявиться, за моїм прогнозом, під кінець весни і на початку літа, якщо не буде завершено бойові дії. Нас накриє так звана прихована інфляція, курс буде 50-60 грн за долар і це ще буде добре, якщо на цьому рівні зростання зупиниться. На фоні конфлікту з нашим стратегічним партнером це буде просто за щастя", – зазначив експерт.
Що стосується підприємницької активності і перспектив, то Сергій Доротич говорить, їх просто немає.
"Кожен підприємець з яким я спілкувався за останні півроку задає мені тільки такі питання: як виїхати? Як вивести гроші? Як перевести обладнання і куди перевезти? Якщо в перші півтора роки початку повномасштабного вторгнення бізнесом розглядалися можливості релокації своїх потужностей в західні області України, то зараз навіть це не розглядається. Відбувається еміграція бізнесу і капіталів. І це дуже неприємна перспектива, як для мене, як для українця, як для патріота. Я розумію, що емігрований бізнес в 90% не повертається в місто з якого емігрував. Це відбувається з низки причин, зокрема через те, він починає працювати в інших реаліях і він не буде переживати ще один стрес за межами знаходження юрисдикції України. Аспекти, які впливають на бізнес досить розширені. Це й бойові дії, прильоти, відключення електроенергії і, звичайно, драконівська бусифікація, яка просто не дає можливості планувати виробничий процес. Адже неможливо планувати робочий процес, коли ти не знаєш чи дійде до тебе співробітник чи ні, коли ти не можеш його забронювати. Більше того, коли навіть заброньований співробітник не захищений бронею. Таких випадків чимало. Такі реалії в Україні. При цьому бізнес міг би адаптуватися до прильотів, відключення електроенергії, навіть до великих податків, але він хоче зрозумілі правила роботи, а їх немає. Про непрацюючу судову систему – це взагалі окрема тема. Те ж саме стосується державних закупівель куди закрита дорога для нормального прозорого бізнесу. На фоні падіння купівельної спроможності, на фоні вищеперечислених причин піднімати податки, розв'язувати руки репресивним органам – це взагалі за межею розумного", – зазначив Сергій Доротич.
Економіст зауважує, що ситуація виглядає так, що Україна повністю залежна від зовнішніх дотацій і це на фоні згортання підприємницької ініціативи.
"Навіть, незважаючи на те, що закриті кордони, бізнес все одно знайде можливість як виїхати з країни. Низова корупція дозволить, як вивести капітал, так і виїхати самим. Яскравим показником є те, що в тій же Польщі 50 тисяч українських підприємців адаптувалися і працюють. Така ж ситуація в Румунії, Болгарії. Ініціативні, креативні, з бізнес-ідеями не повернуться. В Україні залишаться пенсіонери, немічні, покалічені війною хлопці і жінки психічно", – вважає експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — євро замість долара: чи справді НБУ готовий змінити головну іноземну валюту для України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.