Співпраця з МВФ: чи отримає Україна транш до кінця цього року і чому це важливо

Відсутність траншей МВФ може уповільнити відновлення економіки та суттєво погіршити інфляційні й девальваційні очікування в Україні. Про це заявив глава Національного банку (НБУ) Кирило Шевченко. При цьому він висловив надію, що транш ми можемо отримати до кінця року. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, які шанси на отримання траншу МВФ і чи настільки він важливий, як кажуть в НБУ.

Транш МВФ: на що вплинули висловлювання Сологуба і Рожкової

Старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб вважає, що шанси на отримання траншу МВФ до кінця року не дуже великі.

"Причиною цього є порушення комунікацій між НБУ та МВФ, — пояснює він. — Літня раптова відставка керівництва регулятора змусила міжнародні фінансові організації засумніватися в незалежності НБУ. На це ж вказували "накати" на Нацбанк з боку уряду і Ради НБУ з претензіями, що гривня занадто зміцнилася, і це заважає виконанню бюджету".

Вадим Іосуб зазначає, що нове керівництво НБУ на чолі з Кирилом Шевченком намагається всіх переконати в прихильності незалежності своєї грошово-кредитної політики, зокрема, політики плаваючого курсу і таргетування інфляції. Але недавні догани, які отримали єдині, хто залишилися зі старої команди заступники глави НБУ, — Дмитро Сологуб і Катерина Рожкова, — лише підлили масла у вогонь.

"Цікаво, що формально їм винесли стягнення за те, що вони неправильно публічно висловлювалися про перспективи взаємодії з МВФ. Але сам факт цих стягнень звернув на себе увагу з боку міжнародних фінансових організацій і створив додаткову напруженість у відносинах з ним", — підкреслює старший аналітик "Альпарі".

Він упевнений, що продовження співпраці з МВФ критично важливо для України. І справа навіть не в грошах, які можна від них отримати.

"По-перше, ці гроші відкриють дорогу для інших кредитів з боку СБ і макроекономічної допомоги від ЄС. По-друге, співпраця з МВФ буде означати, що Україна дійсно прихильна до реформ, в тому числі антикорупційних. Це додатково зможе залучити приватні інвестиції, здешевить ринкові запозичення, сприятиме поліпшенню рейтингів країни", — аргументує Вадим Іосуб.

Транш МВФ важливіший, ніж може здатися

Інвестиційний банкір, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса впевнений: транш навіть важливіший, ніж про це говорять.

"Вся наша макрофінансова стабільність базується на співпраці з МВФ. Це фундамент. Виб'єте фундамент — не важливо, які в будинку фіранки, — пояснює Сергій Фурса. — Ми ж не просто не виконуємо нові угоди, ми руйнуємо ті, що були досягнуті раніше".

Експерт пояснює: у нас так і не проведена реальна судова реформа. У нас руками депутатів і Конституційного суду наносяться удари по незалежності антикорупційної структури. Йде атака на наглядові ради, тим самим ламаючи реформу корпоративного управління.

"Плюс — удари по незалежності Центробанку. Це і відставка з поста глави НБУ Якова Смолія, і ті процеси, які зараз відбуваються навколо менеджменту Нацбанку. Все це викликає обґрунтовану тривогу у наших західних партнерів, — підкреслює Сергій Фурса. — Складно сказати, як влада розв'язуватиме ці проблеми, які сама ж породила. При поточних умовах транш ми в цьому році навряд чи отримаємо. Більш того, отримання його навіть на початку наступного року виглядає зараз фантастичним".

Транш МВФ і шлях України до дефолту

Голова громадської організації "Re: Старт", акціонер "Банку Юнісон", фінансовий експерт Оксана Чепіжко нагадує, що з кінця 2019 року Україна постійно балансує між технічним і суверенним дефолтом. На її думку, однією зі складових цієї проблеми є історія взаємин України та МВФ за останні майже шість років.

Експерт підкреслює, що попередня влада допрацювалась до того, що, за даними західних аналітиків, структура золотовалютних запасів нашої країни виглядає наступним чином:

— 23 млрд. дол. — акції та облігації;
- 1,6 млрд. дол. — монетарне золото;
- 1,9 млрд. дол. — залишок готівки та депозитів.

"Варто зазначити, що 15,6 мільярда доларів з 23 акціями та облігаціями — Україні не належать. Вони знаходяться в заставі до повної виплати боргів за "договором реструктуризації" екс-глави Мінфіну Наталії Яресько. А з решти 7,4 млрд Кабмін і Нацбанк можуть розраховувати лише на 1,2 млрд. Адже решта суми знаходиться в розпорядженні інвестфондів, контрольованих МВФ, ЄБРР і СБ, — пояснює Оксана Чепіжко. — Ці гроші є свого роду заставою, що Україна, як уже не раз бувало, не "кине" МВФ".

З огляду на вищевикладене, зрозуміла і прихильність у співпраці між Україною та МВФ, яка перейшла від Порошенка до Зеленського. Альтернатива, за словами експерта, — дефолт. З усіма наслідками, що випливають.

"Як заявив недавно президент, Україна фактично виконала структурні маяки МВФ для отримання наступного траншу. І все ж цього року гроші Фонду до нас можуть не надійти, — каже Оксана Чепіжко. — Річ у тім, що у МВФ зараз і інших проблем вистачає. До того ж, обіцяну допомогу для боротьби з коронавірусом Фонд навіть "перевиконав". Нам дали на 400 мільйонів доларів більше — 2,1 млрд дол., а не 1,7 млрд дол., Як спочатку планувалося".

На думку експерта, слід вести розмову про можливість реструктуризації боргів. Тим більше, у своєму останньому виступі директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва дала зрозуміти, що для бідних країн це цілком можливо. А Україна, на жаль, найбідніша країна Європи. Правда, не факт, що більш благополучні країни захочуть в чергове вирішувати наші проблеми за свій рахунок.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що наша країна отримає другий транш за програмою stand by, а затримки з його отриманням спровоковані протидією окремих людей, які раніше вкрали гроші у держави.