Стратегія розвитку в умовах війни й конкретика: чого бізнес очікує від влади у 2023

В Українському союзі промисловців і підприємців розповіли, що їх Антикризовий штаб допомоги бізнесу звернувся до уряду, президента і парламенту із низкою рекомендацій щодо підтримки економіки і виробників у 2023 році. 

Фото: https://pixabay.com/

По-перше, пропонують доповнити прийнятий на 2023 рік держбюджет урядовим планом першочергових заходів в економіці. “Бізнес повинен розуміти, що його чекатиме: обсяг кредитування, державне замовлення у виробників з конкретними цифрами, тарифи і т.д.”, — кажуть в УСПП.

По-друге, вважають за необхідне знизити тарифи на вантажоперевезення УЗ, що були підвищені в 2022 році на 70%. Антикризовий штаб пропонує встановити максимум — 30%. 

По-третє, в УСПП закликають якомога швидше прийняти законопроєкт 7198 щодо компенсації громадянам за знищене житло внаслідок військової агресії рф, а також дати чіткі орієнтири виробникам будівельних матеріалів щодо обсягів робіт з відновлення житлового фонду та інфраструктури і відповідними держзамовленнями. 

По-четверте, владі варто звернути увагу на гірничо-металургійний комплекс, де падіння виробництва склало 68-70%. УСПП спільно із Укрметалургпромом, Федерацією металургів України готує спільне звернення на президента. 

“Пропонується звернутися до Туреччини, ЄС з проханням виступити гарантами розблокування морських портів для ГМК, відкрити в рамках ініціативи ще порт Миколаєва, паралельно розвивати інфраструктури Дунайських портів, які в даних умовах стали "рятівним колом" для ГМК”, — вважають підприємці. 

Також держава на фоні критичного падіння експорту повинна замовляти сталь у своїх виробників на потреби відбудови, а на міжнародній арені – домовлятися із Великобританією, США, ЄС про продовження на наступні роки вже наданих преференцій на імпорт сталі, додали в УСПП.  

По-п’яте. Важливо вчасно відшкодовувати ПДВ експортерам, адже на фоні браку обігових коштів ці ресурси підтримують виробників. 

По-шосте, потрібно вирішити проблеми блокування податкових накладних: податкова не повинна блокувати накладні, якщо звітність не була подана впродовж трьох днів, оскільки є об’єктивні обставини ( відсутність світла і т.д.).

По-сьоме, уряд спільно із профільними асоціаціями має представити план встановлення мережі мобільних електростанцій потужністю до 50 МВт.

“Україна повинна активізувати роботу над конкретною реалізацією Плану відновлення, зокрема, запропонувати низку державних програм (відновлення промисловості, будівництва тощо). Тут дуже не вистачає конкретики, і бізнес це турбує”, — резюмують підприємці. 

Економіст Євгеній Олейніков вважає: час серйозно зайнятися тилом. 

“Складається враження, що у нас усі керівники основну увагу зосереджують на фронті. І якщо для президента чи міністра оборони це природньо з точки зору їхньої сфери відповідальності, то для решти переважно "цивільних" міністрів головним питанням має стати як раз тил. Війна затягується, і хоча наші військові досягли, без перебільшення, видатних успіхів, на жаль, змусити ворога вийти з війни ми все ж не змогли, а отже, варіант "спочатку переможемо, а потім будемо займатися цивільними питаннями" не проходить. Ми часто порівнюємо себе з Ізраїлем, то треба згадати, що Ізраїль будував свою економіку ПІД ЧАС війни, а не ПІСЛЯ”, — розмірковує Олейніков. 

Тому у наступному році, і бізнес, і суспільство загалом мають побачити розробку і, найголовніше, виконання стратегії розвитку національної економіки в умовах триваючої війни. 

“Ця стратегія має, зокрема, відповідати на базові питання, такі, як енергозабезпечення, захист і відновлення функціонування базової цивільної інфраструктури, організація функціонування виробництва. Якщо у наступному році переможемо — чудово, зможемо продовжити реалізацію цієї стратегії прискореними темпами. Якщо ж війна триватиме й далі, то вона стане запорукою стійкості суспільства і здатності продовжувати боротьбу”, — резюмував експерт.