Українці обирають землю: чому ринок нерухомості змінив свої пріоритети

Порівняно з минулими роками, попит на земельні ділянки значно зріс, а ось купівля квартир і будинків залишилася на доволі низькому рівні. За даними Міністерства юстиції, 60% всіх угод на ринку нерухомості стосуються саме землі, що ставить її на перше місце серед об'єктів інвестицій. Що змушує українців обирати землю замість житла – розбирались “Коментарі” посилаючись на Опендатабот.

Фото з відкритих джерел

У 2024 році нотаріуси зафіксували понад 452 тисячі угод з купівлі-продажу нерухомості, що на 12% більше, ніж у попередньому році. Проте це все ще на 28% менше, ніж до повномасштабної війни. Однак найбільшу частину угод становить купівля землі — 60% або 273 тисячі угод. Це в 1,5 раза більше, ніж кількість договорів на купівлю квартир чи будинків (178 тисяч).

Попит на землю зріс на 18%, хоча порівняно з 2021 роком, коли було укладено 306 тисяч угод, нинішній показник все ще на 11% нижчий. Це свідчить про стабільний інтерес до земельних ділянок, попри певне зниження порівняно з докризовими роками.

Купівля-продаж житла, з іншого боку, майже не змінилася — приріст склав лише 3%. На цьому фоні ринок нерухомості на квартири та будинки залишається на рівні 1,8 раза нижчому, ніж до війни. Це вказує на те, що українці обережно ставляться до інвестицій у житло, намагаючись уникати великих фінансових зобов'язань у непростий час.

Водночас попит на іпотечні кредити відновлюється. У 2024 році кількість укладених угод з іпотеками зросла на 14%, що становить майже 13 тисяч об'єктів. Зокрема, значну роль у цьому зіграла державна програма "єОселя", через яку було оформлено 70% усіх іпотек. Тому, попри певну обережність у сфері купівлі житла, українці все ж шукають можливості для покращення своїх житлових умов за підтримки держави.

Нагадаємо, портал “Коментарі” писав, що у 2025 році витрати на одного народного депутата України складають 2,28 мільйона гривень. З цієї суми основна частина йде на оплату праці помічників-консультантів, а на організацію зустрічей з виборцями виділяється лише 670 гривень на рік, пише "Економічна правда".