Ексклюзив Українські бізнес-реалії: як найчастіше пресують підприємців і як з цим боротися

Згідно з даними Ради бізнес-омбудсмена, левова частка скарг представників вітчизняного бізнесу стосується неправомірних дій податківців та правоохоронців – 58% і 11% звернень відповідно. За допомогою яких методів найчастіше "пресують" підприємців? Як зробити так, щоб правоохоронні та контролюючі органи перестали використовувати представників бізнесу як об'єкт для незаконного збагачення?

"Необхідно введення персональної відповідальності працівників органів"

Директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко серед найпоширеніших проблем називає:

– блокування податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних (особливо часто бізнес став скаржитися в останні місяці);

– необґрунтовані інформаційні запити з "рекомендаціями" підвищити офіційну зарплату;

– "прохання" заплатити податки авансом;

– штрафи за несвоєчасне надання звітності внаслідок технічних збоїв  з боку  податкової.

"Вічною залишається проблема різного трактування законів, – підкреслює Іван Нікітченко. – Податковий кодекс України – це дуже великий документ, в який постійно вносяться поправки та доповнення. Податкова випускає свої роз'яснення, по суті, трактуючи неоднозначні норми у свій бік. Поки ми живемо з таким ПК, "війна" між податковою та бізнесом триватиме завжди".

В Україні на адміністрування податків бізнес витрачає в середньому понад 300 годин на рік, відзначає експерт. У більшості розвинених країн – менш як 100 годин.

"Це показує труднощі в роботі бізнесу з Державною податковою службою. Тому головна проблема не в тому, що ДПС погана (бізнес у будь-якій країні не любить платити податки), а в якості нашого законодавства", – впевнений Іван Нікітченко.

З боку силовиків бізнес піддається необґрунтованим перевіркам, арештам майна та іншим методам тиску.

"Особливо люблять таким займатися в рамках зустрічних перевірок, – пояснює експерт. – Якщо в одній компанії виникли проблеми, ланцюжком йдуть по всіх її контрагентах, приходячи до них з обшуками. Проблема з тиском правоохоронних органів вирішується створенням спеціалізованого органу з боротьби з економічною злочинністю, і позбавлення таких повноважень МВС і СБУ. Також необхідно введення персональної відповідальності працівників органів за їх незаконні дії щодо бізнесу".

"Важливо зробити законодавство простим і зрозумілим"

Економіст, кандидат наук з держуправління, співорганізатор всеукраїнського руху #saveФОП Сергій Доротич підкреслює, що постійна проблема України, коли органи перевірки та контролю чинять тиск на бізнес з метою отримати корупційну вигоду.

"Дозволяє це робити наше законодавство, де прописані неоднозначні норми, де даються посилання на масу підзаконних актів і указів, відстежити які представники дрібного і середнього бізнесу не в стані. На відміну від великого бізнесу, що має потужні юридичні служби, – зазначає експерт. – А тому важливо зробити законодавство простим і зрозумілим. Закони повинні мати пряму дію, а не мати відсилань до тих чи інших документів".

Ще однією проблемою вважає Сергій Доротич бездіяльність наших правоохоронних (насамперед – антикорупційних) органів, які не працюють так, як треба.

"Риба завжди гниє з голови. Якщо керівник тієї чи іншої інстанції хоче навести порядок – він звертає увагу на скарги підприємців, – говорить експерт. – А якщо він сам є складовою корупційної схеми (і цю схему не руйнують антикорупціонери) – самі розумієте...".

Третьою бідою Сергій Доротич вважає податкову систему. За його словами, вона у нас вкрай заплутана, складна і репресивна.

"Все настільки зарегульовано адміністративними процедурами, що під час ведення бухобліку, подання звіту, допустити помилку легко. А контролери завжди чіпляються за такі можливості для того, щоб накласти санкції, – пояснює експерт. – Вся наша система контролю – репресивна. Вона ставить за мету чимбільше здерти з підприємця, а то й знищити його. Чим простіша податкова система, тим легше її адмініструвати, тим краще і бізнесу (можна більше часу приділити генерації ВВП), і державі. У тих же США немає податку на додану вартість, котрий є, по суті, корупційним і працює на олігархів. Завдяки спрощеній податковій системі в Штатах є можливість стартапам крокувати з гаража до транснаціональних компаній".

"Зараз "закрити питання" на місці найчастіше простіше, дешевше і швидше"

Голова Асоціації малого та середнього бізнесу Руслан Соболь зазначає: "Щодо "наїзду" на реальний сектор економіки. На жаль, це наша дійсність, яка нікуди не зникла. Таке було і таке, на жаль, є".

На думку експерта, щоб це згубне явище зникло, важливим є поступальний рух з обох сторін.

"З одного боку – бажання самого бізнесу захищатися, – пояснює Руслан Соболь. – Так, зараз "закрити питання" на місці найчастіше простіше, дешевше і швидше. Але так ситуацію не переламати. Потрібно захищатися в судах, через адвокатів. Виносити все в публічне поле. Не кожен підприємець в нинішніх реаліях готовий на це".

Крім руху з боку реального сектору економіки має бути й рух з боку державного регулювання, впевнений голова Асоціації малого і середнього бізнесу.

"Мова про збільшення персональної відповідальності перевіряльника – будь то податковий інспектор, поліцейський, представник Держспоживконтроля. Загалом ВСІХ органів регулювання та перевірки, – говорить Руслан Соболь. – Якщо буде персональна відповідальність за виписаний акт, за неправомірно накладений штраф за перевищення службових повноважень і так далі – це буде мати, мені здається, великий ефект. І прислів'я "сім разів відміряй, один раз відріж" стане постійно актуальною для суб'єкта перевірки".

Раніше "Коментарі" склали дорожню карту для України: закордонні експати та дипломати дали рецепт правильного бізнес-клімату в країні.

Читайте Comments.ua в Google News