Головна Новини Бізнес економіка В 2023-й з новими цінами та тарифами: про що говорить низка нововведень – як врятувати бізнес
commentss НОВИНИ Всі новини

В 2023-й з новими цінами та тарифами: про що говорить низка нововведень – як врятувати бізнес

Влада бачить своїм пріоритетом, щоб платилися податки, щоб акумулювався ресурс на підтримку наших збройних сил, на розвиток самої держави

2 січня 2023, 14:30
Поділіться публікацією:

У новий рік Україна увійшла з низкою змін щодо виплат, тарифів, правил ведення бізнесу, включаючи наявність у продавців платіжних терміналів (POS-терміналів) для безготівкових розрахунків із покупцями. Як оцінюєте ці зміни? Що влада може (має) зробити, щоб в економічному плані покращити життя як бізнесу, так і взагалі українців? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

В 2023-й з новими цінами та тарифами: про що говорить низка нововведень – як врятувати бізнес

Гроші. Фото: з відкритих джерел

Все, що лягає на бізнес як додаткові витрати на собівартість, у сфері послуг миттєво переноситься на споживача через підвищення ціни послуги

Економіст, співзасновник "Студії Здорового Сенсу" та "Рух Україна 30" Андрій Гарнат вважає, що, коли в державній скарбниці – дірка, думати про підвищення соціальних стандартів, як мінімум необачно, оскільки є порушенням логічного зв'язку. Щоб держава отримувала більше податків, пояснює він, бізнес спочатку має збільшити обсяги виробництва.

"Більшість регуляцій, які під час війни робить держава в секторі економіки, мають своїм наслідком ускладнення діяльності підприємців в Україні, – упевнений експерт. – Поточна політика посилення та контролю/покарання діяльності компаній з боку держави призведе до подальшого скорочення робочих місць. І матиме ще катастрофічніші наслідки вже до кінця зими. Все, що лягає на бізнес як додаткові витрати собівартості, у сфері послуг миттєво переноситиметься на споживача через підвищення ціни послуги".

На товарному ринку внутрішнього виробництва обмежувачем підвищення цін буде імпорт, але коли дельта виробника стане критично тонкою, почнуться закриття виробництв, які стануть нерентабельними, прогнозує Андрій Гарнат.

На його думку, державі для покращення бізнес-клімату слід:

– скасувати поточний податковий кодекс та переписати його на три сторінки з чистого аркуша;

– запровадити єдиний податок з транзакцій (3%) як мінімум до закінчення війни скасувати всі контролі, перевірки та штрафи з боку держави;

— податок на фонд оплати праці зробити в 10%;

— якщо запроваджувати РРО, то виключно як форму підтвердження покупцю факту купівлі товару у конкретного продавця з метою підтримки подальшої гарантії якості чи обслуговування;

— у сфері кредитування малого та середнього бізнесу, продовжити підтримку, але прибрати з критеріїв вимогу "забезпечення кредиту" та "позитивні фінансові показники", т.к. у більшості компаній, на сьогоднішній день немає ні першого, ні другого.

Цифрова трансформація відбувається у нас навіть швидше, ніж у багатьох інших країнах

Засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк розмірковує так:

"Зміни в ракурсі виплат та тарифів – цілком логічні. Ми майже рік у повномасштабній війні. Економіку держави слід розвивати правильно, з урахуванням реалій воєнного часу. Важливо, щоб сплачувалися податки, щоб акумулювався ресурс на підтримку наших збройних сил, розвиток самої держави. Введення POS-терміналів також вважаю за правильне. Але держава має допомогти бізнесу пройти навчання за системами обліку, систематизації процесів, пояснити, коли та які застосовуватимуться штрафні санкції, якщо вимоги законодавства не виконуватимуться. Тобто це має бути правильний перехід бізнесу до нових умов роботи".

На жаль, найчастіше в Україні спостерігається ситуація, коли ухвалюються нові закони, але вони не завжди доходять до середнього та малого бізнесу, пояснює експерт. Все у рутині роботи, щоб просто вижити. І інформація може просто залишитися поза увагою. Саме тому, зазначає Ганни Крисюк, важливими є поінформованість, навчання та певний період адаптації (7-8 місяців). Лише після цього можна вимагати повного виконання нових вимог.

"Держава зараз сфокусована на тому, щоби зберегти країну, вистояти, повернутися до кордонів 1991 року. І навіть під час війни проходить багато економічних форумів – як поєднати зусилля, як знайти донорську допомогу, як залучати інвестиції у продовольчий сегмент, в енергетичний. Відбувається масова релокація бізнесу. І держава тут, звісно, має допомагати. Дати певну відстрочку у оподаткуванні тощо, – пояснює експерт. – Мені подобається у цьому сенсі підхід Грузії: вільні економічні зони (де 10 років немає оподаткування). Напевно, під час війни таке могло бути і в Україні".

Позитивним моментом Ганни Крисюк вважає, що багато важливих для бізнесу функцій з'явилося в порталі "Дія". Цифрова трансформація, за її словами, відбувається у нас швидко, навіть швидше, ніж у багатьох інших країнах. Але важливо, наголошує експерт, давати бізнесу виживати, щоб він міг не лише платити податки, а й зарплати, а також розвиватися. Щоб він не йшов у "тінь" через вкрай малий оборот. Тому, наголошує Ганни Крисюк, потрібні відстрочені фіскальні моменти, мінімальне податкове навантаження.

"Дуже багато неправильних ситуацій із поверненням ПДВ. Чимало зловживань. Правила гри мають бути однаковими для всіх, – впевнена експерт. – Створюватися такі умови для бізнесу, щоби він не хотів виїхати з України, а якщо був змушений зробити це – захотів повернутися".

Тарифи поки що до літа не зростатимуть, а далі сценарій може змінитися

Голова Спілки споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони довкілля Громадської Ради при КМДА Олег Попенко оцінив ситуацію із комунальними тарифами. І вона, за його словами, 2023 року буде складною.

"З одного боку, – пояснює експерт, – тяжкий економічний стан споживача комунальних послуг, низькі зароблені плати, відсутність роботи у багатьох. З іншого боку – збиткові комунальні служби та неплатежі".

І тут, вважає Олег Попенко, завдання держави – вибудовувати таку комунальну політику, щоб не допустити нарощування боргів за комуналку, але й забезпечити при цьому якісні послуги. Самі тарифи поки що до літа не зростатимуть, зазначає експерт, а далі сценарій може змінитися. Але як саме – сказати складно, тому що надто багато факторів можуть на це вплинути.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи українці готові піти на поступки Путіну після ракетного терору: дані опитування КМІС.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини