В Азії з'явилася найбільша в світі зона вільної торгівлі: як це торкнеться України

В Азії створили найбільшу в світі зону вільної торгівлі. Угоду підписали 15 країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, в тому числі Китай і Японія. Як це рішення може вплинути на світову економіку? Чи торкнеться воно якось України? Відповіді дали "Коментарям" експерти.

"Для України з її занадто слабкою економікою існування ВРЕП навряд чи стане серйозним викликом в найближчому майбутньому"

Мета створення "ЗВТ+" або як її нарікають ВРЕП (Всебічне регіональне економічне партнерство) в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, на перший погляд, може здатися цілком шляхетним, а принципи — відповідними загальносвітовим практикам (відповідність СОТ, турбота про слабких або, скажімо, більш слабких конкурентів, відкритість для країн поза зоною ВРЕП). Однак зберігати оптимізм, коли в організації обертається майже третину світового ВВП (28 трлн доларів), досить складно. Так вважає політичний і економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок.

Експерт зазначає, що угода охоплює 10 держав-членів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) і ще 6 держав. До нього увійшли Китай, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея і Японія, а також 10 країн Південно-Східної Азії — Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни.

"Після входження в об'єднання Китаю (найбільший реципієнт й інвестор капіталу в об'єднанні з питомою вагою 37% в сукупному обсязі припливу і відпливу іноземного капіталу об'єднання), подальші дії ВРЕП у не настільки віддаленому майбутньому можуть істотно вплинути на перерозподіл фінансів і ресурсів у світовому масштабі. До певної міри, це відбувається і зараз в умовах пандемії коронавірусу, що істотно посилило світову економічну рецесію", — підкреслює Валерій Клочок.

За словами експерта, ми можемо стільки завгодно говорити про чесну конкуренцію організації. Але це стосується тільки членів цього об'єднання.

"Яскравий приклад тому — Європейський Союз, який пильно охороняє в першу чергу економічні інтереси своїх членів, — говорить експерт. — Тому і відносини об'єднання ВРЕП з іншими країнами, включаючи питання торговельних воєн, як, наприклад, протистояння по лінії Китай-США-ЄС — це питання часу".

Валерій Клочок впевнений, що для України з її занадто слабкою економікою існування ВРЕП навряд чи стане серйозним викликом в найближчому майбутньому.

"Нам варто концептуально підійти до питання відновлення практично у всіх сферах держави, щоб збільшити свою частку в структурі світового ВВП (зараз вона становить 0,3%). І — як мінімум зробити хоча б заявку на участь в глобальній економіці", — резюмує експерт.

"Для України і Євразії в цілому стають більш доступними товари Південно-Східної Азії"

Експерт Українського інституту політики, магістр державного управління Володимир Воля вважає, що ВРЕП — це не тільки про розвиток економіки, а й про створення нової якості світової геополітичної конфігурації.

"Тобто, закріплюється статус в Південно-Східній Азії, коли конфлікти, в тому числі унаслідок спірних територій, неможливі, поки існує взаємовигідне економічне партнерство. Економічна кооперація між країнами АСЕАН і так розвивалася масштабними темпами. А створення між ними та іншими державами зони безмитної торгівлі, яка охоплює більшу частину товарних позицій, безсумнівно, утворює якийсь великий ринок на зразок ЄС", — каже Володимир Воля.

Але при цьому ЄС — це не лише економічний, а й політичний союз. А ВРЕП — це виключно зона безмитної торгівлі, підкреслює експерт.

"Такий підхід дозволить прискорити і підвищити якість інтеграції між цими державами, — продовжує Володимир Воля. — Деякі з них зацікавлені в імпорті китайської, японської, південно-корейської технологічної продукції. Інші, будучи аграрними, зацікавлені в збільшенні поставок сг-продукції та іншої сировинної та іншої продукції на території високо економічно розвинених держав".

Тому, підкреслює експерт, створюється зона вільної торгівлі, яка, по суті, стає одним великим ринком. У центрі якого — динамічно розвивається споживчий ринок Китаю.

"У цьому контексті можна говорити, що для України і Євразії в цілому стають більш доступними товари Південно-Східної Азії. До проекту контейнерних перевезень (поїздами) будуть активніше підключатися В'єтнам, Японії, Південна Корея. А поставляючи товари аграрного виробництва в Китай, ми поставляємо їх тепер на ще більший ринок. І якщо правильно організувати відповідну політику, то ВРЕП може дозволити нам помітно розширити той же аграрний експорт", — впевнений Володимир Воля.

Він також не виключає підключення до нового ринку, який становить майже четверту частину населення планети, ще й Індії.

"Перспективи — великі, а й конкуренція буде зростати", — підкреслює експерт.

Раніше "Коментарі" розібралися в плюсах і мінусах зарубіжних торгових представництв для економіки країни.