Для швидкого повоєнного відновлення Україна має вийти на темпи отримання інвестицій у розмірі приблизно 35% ВВП, або 70 млрд. доларів на рік протягом щонайменше десяти років. Про це в ефірі телемарафону сказав Денис Кудін, заступник міністра економіки України. Експерти розповіли виданню "Коментарі", звідки брати кошти на відновлення України – і які важливі інвестиційні моменти важливо врахувати.

Зруйновані міста. Фото: DW
Заморожені кошти Центробанку РФ – перше джерело некредитних грошей, що дозволить нам розпочати процес відновлення
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін вважає цілком логічним ставити питання – яким чином світова спільнота зможе забезпечити відновлення економіки країни, яка взяла на себе основний удар російської агресії.
"Допомагати Україні – це не добра воля світу, а певною мірою – його обов'язок. Тому що саме українці своїми грудьми захистили демократію та свободу Європи від російських варварів, – наголошує Олег Пензін. – Наразі юристи-міжнародники з економістами активно обговорюють – яким чином забезпечити використання заморожених коштів Центробанку РФ (мова про 350 млрд доларів) як репарації для відновлення економіки України. Це перше джерело некредитних грошей, які дозволять нам реально розпочати процес відновлення. Друге джерело – те, що зараз називається “Планом Маршалла для України”. Гроші активно акумулюються на спеціальних рахунках, відкритих МВФ, групою донорів".
На думку експерта, якщо говорити про те, куди вкладати інвесторам після війни, тут першу скрипку має грати українська держава.
"Якщо держава (влада) бере на себе питання, пов'язані з відшкодуванням громадянам втрачених квадратних метрів, із відшкодуванням втраченої критичної інфраструктури – то вкладати треба буде насамперед у відновлювальні роботи. У ті речі, які об'єктивно якнайшвидше забезпечать відновлення нормальної життєдіяльності країни, – пояснює Олег Пензін. – Зрозуміло, що інвестор – це людина, яка прийшла заробляти гроші. І якщо буде створено умови, за яких інвестор, зайшовши в Україну, зможе отримати дохід, то йому все одно, куди вкладати. Якщо держава викуплятиме за прийнятною ціною квадратні метри, то інвестор вкладатиме у квадратні метри. Якщо держава оплачуватиме відновлення критичної інфраструктури, отже, інвестор вкладатиме туди. Тобто – саме держава має чітко сформулювати ті напрямки, в яких вона зацікавлена насамперед. Думаю, так воно й буде.
Нам фактично з нуля доведеться відроджувати низку міст – Ізюм, Маріуполь, Волноваха, Бородянка, Ірпінь та багато інших
Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук розмірковує так:
"Інвестиції, безумовно, були і будуть нам потрібні. Але цифри, зокрема ті, які зараз оприлюднять члени Кабміну, – це завжди певна гра. Не завжди коректна. А нам важливо позначити загальний контекст залучення інвестицій, їх спрямування, пріоритети, а також за допомогою чого ви збираєтеся це зробити. Якщо цього немає – ефекту нічого очікувати. Можна, наприклад, інвестувати в будівництво автомобілів Тесла, а можна відновлювати завод з виробництва чавуну. І те, і те – інвестиції. Але додаткова вартість, яка формуватиметься у підсумку, – кардинально різна".
Експерт наголошує – нам потрібна загальна інвестиційна політика, а також – інвестиції у пріоритетний розвиток, які швидше створювали б додаткову вартість.
"Нам фактично з нуля доведеться відроджувати низку міст – Ізюм, Маріуполь, Волноваха, Бородянка, Ірпінь тощо. Величезні руйнування у тому ж Харкові. Тож нам, безумовно, потрібні інвестиції у будівництво та інфраструктуру. Але й у будинки, й у інфраструктуру нового типу. Не відроджувати, наприклад, зруйновану ТЕЦ у такому вигляді. Чи не будувати такі ж багатоповерхівки, як раніше. А вивчати по кожному населеному пункту, у кожному конкретному випадку – яка модель будівництва дасть більший ефект, буде більш сучасною, енергоефективною, безпечною тощо. Те саме стосується промисловості – ми не повинні відроджувати застарілу структуру економіки. Потрібно робити ставку на новації, на прибуткове виробництво, створення продукту з додатковою вартістю", – пояснює Борис Кушнірук.
При цьому, продовжує він, важливо розуміти, що інвестиції в інфраструктуру – це фактично грантові інвестиції. Ми сподіваємося, що певні країни дадуть нам якісь кошти, щоб ми могли відбудувати те, що було зруйновано. А інвестиції в комерційні підприємства – це приватні кошти. І вони потрібні нам не менше, ніж інвестиції на оновлення інфраструктури та житлових будинків. Але залучити комерційні інвестиції можна лише створивши привабливі податкові умови, резюмує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Німеччина готова постачати Україні важкі озброєння.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.