Кабінет Міністрів дозволив з 1 вересня 2022 р. виїзд за кордон працівникам експортоорієнтованих компаній. Але з певними умовами. Як оцінюєте це рішення? Які ще кроки слід зробити для полегшення життя українського бізнесу. Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Виїзд за кордон. Фото: з відкритих джерел
Для багатьох підприємств єдиним виходом із становища є перебудова на експортний варіант реалізації
Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат зазначає:
"Як відомо, життя – це рух, а бізнес для більшості підприємців – і є саме життя. Багато хто з бізнесу пішов на фронт, захищає нашу країну. Багато хто залишився в Україні і продовжує зміцнювати та рятувати економіку. З початку нової фази війни, велика частина українського бізнесу зупинилася чи суттєво скоротила свої оберти. Для багатьох підприємств єдиним виходом із становища, є перебудова на експортний варіант реалізації. Але для того, щоб налагодити експорт своєї продукції, у 80% випадків потрібно виїжджати за кордон".
За словами експерта, пройшовши етапи розвитку ринку з початку 90-х і до сьогоднішнього дня, досвід показав, що в стратегічному партнерстві керівників компаній партнерів потрібно знати особисто. Це і безпека, і швидкість ухвалення рішень, і відкриття ширшого спектра взаємодії.
"У чаді "реформ" і під тиском здорового глузду ззовні, Кабінет міністрів народжує правило, що для виїзду, співробітнику комерційної компанії потрібно мати офіційну зарплатню 20.000 грн (насправді 35.000 грн до відрахування загального податкового навантаження), квота 10% від штатної чисельності тобто, на підприємстві має рахуватися 10 і більше працівників, відсутність боргів перед бюджетом та 200.000 на депозит", – характеризує Андрій Гарнат нову урядову ініціативу.
Правила ці, на його думку, не витримують критики.
Експерт пояснює:
"Обсяг експорту у нас становив $68,2 млрд., і основну частину його закривали великі компанії. За перше півріччя 2022 року експорт з України у грошовому вираженні скоротився на 24%, а в кількісному майже вдвічі. При цьому намітився стійкий тренд, коли учасниками міжнародного ринку стають малі та середні компанії, розвиваючи та підтримуючи тенденцію інтернаціоналізації малого та середнього бізнесу (МСБ) та розширюючи міжнародний поділ праці. З початком нової фази війни, глобальні ланцюжки виробництва та логістики були порушені. Їх почали і продовжують замінювати малі та середні компанії – за рахунок гнучкості, оперативності та більшої своєї інноваційності".
Андрій Гарнат зазначає, що якщо раніше середня зарплатня по Україні становила 14.000 грн (насправді менше, тому що зарплати ТОП чиновників суттєво спотворювали загальну картину), то зараз вона впала до 12.000 (а в деяких регіонах і нижче).
"Штат фактично всіх компаній скоротився (реальне безробіття досягло 30%), – продовжує експерт. – Не рідкісні випадки, коли підприємства для збереження діяльності перейшли на роботу з коліс – вже без офісів та оформленого штату. І часто навіть без свого оборотного капіталу, бо інакше тільки закритися. Незважаючи на війну та економічні втрати, у країні продовжує працювати Система блокування податкових накладних, яка часто неадекватно оцінює ризики (як в автоматичному, так і в ручному режимі). Це призводить до зупинення господарської діяльності, необґрунтованих штрафів та тимчасових (іноді і постійних) боргів суб'єктів. Вище описані реалії ніяк не співвідносяться з ухваленими Кабміном новими правилами виїзду".
На думку експерта, варто було б дозволити виїзд за кордон на 10 календарних днів (відрядження затягуються через проблеми з митними переходами) всім власникам та директорам юридичних осіб, у т.ч. ФОП, з підписанням зобов'язання повернутись до зазначеної дати, та штрафом за прострочення у розмірі 10.000 грн на день (для більшості підприємців, це суттєва сума).
"Український бізнес не здається і продовжує роботу, дивлячись у майбутнє з оптимізмом, наближаючи перемогу", — констатує Андрій Гарнат.
Будуть люди, які намагатимуться використати цю можливість, щоб виїхати – і не повернутися, але їхній відсоток буде мінімальним
Глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу. Руслан Соболь розповів, що один із бізнес-клубів, учасником якого він є, брав участь у розробці цих ініціатив.
"Ми, безперечно, просили більше. Хотіли мінімізувати так званий страховий внесок у 200 тисяч гривень. Просили виїзд на два тижні (у підсумку – тиждень). Але отримали як є, – резюмує експерт. – Звісно, навіть таке рішення – вже позитив. Економіка країни, що воює, вимагає постійних вливань, постійної генерації грошової маси. Що неможливо, якщо ми повністю зачинені".
За словами Руслана Соболя, є цільові, галузеві виставки, де укладаються великі контракти. Є контракти, які укладаються особисто.
"Я був учасником кількох подібних кейсів, коли по телефону, по Зуму вирішити щось було неможливо. І доводилося виїжджати на місце для особистої зустрічі. І кожен суб'єкт господарювання, провідний бізнес, підтвердить, що є робочі моменти, які без очної зустрічі не вирішити. Певні питання потрібно особисто промовляти, бо між сторонами за такого контакту виникає "хімія". Якої неможливо досягти дистанційно. Лише фейс-ту-фейс виникає довіра, що призводить до укладання договору. І тоді крутяться шестерні економіки. Тож, безумовно, треба давати можливість бізнесам виїжджати та укладати контракти", – наголошує експерт.
Він припускає, що будуть люди, які намагатимуться використати цю можливість, щоб виїхати – і не повернутися. Але їхній відсоток, упевнений Руслан Соболь, буде мінімальним. А гарантований платіж у 200 тисяч гривень дозволить спорядити бійця, котрий готовий – і головне вміє – воювати.
"Що стосується бізнесу, то ми продовжимо продавлювати лояльніші умови для підприємців, – запевняє експерт. – При цьому слід розуміти, що ми перебуваємо у стані війни – і саме Міноборони має ключове слово, у тому числі у процесах, пов'язаних із виїздом за кордон. Однак, якщо ми хочемо перемагати і на економічному фронті (що вкрай важливо), бізнесу потрібно розв'язувати руки. Що потихеньку і відбувається. Намагатимемося прискорити цей процес".
Читайте також на порталі "Коментарі" — газовий шантаж РФ: чи Європа встоїть – чому Путін вирішив викинути останні козирі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.