У понеділок, 24 жовтня, ми вступили в дев'ятий місяць з початку широкомасштабної російської агресії проти України. Які основні економічні висновки (для України та для РФ) можна зробити зараз? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел
На щастя, прогноз Світового банку щодо падіння ВВП України не виправдався.
Український економіст, ректор-засновник American University Kyiv Роман Шеремета нагадує, що початковий прогноз Світового банку передбачав падіння ВВП України на 40-45%.
"На щастя, він не виправдовується. Хоча ситуація справді складна, – зазначає експерт. – Багато українців відчувають на собі проблеми у всіх сферах свого життя, тепер ще й з енергетикою. Але насправді зараз загальна економічна ситуація покращилася. Наприклад, НБУ переоцінив падіння ВВП на позитивний бік. Тепер прогнозується, що воно становитиме 30-35%. Відбулося пожвавлення бізнесу. Якщо на початку війни близько 80% українського бізнесу зупинилося, то зараз він адаптувався. Ми відкрили зернові коридори, є значна фінансова допомога від США та ЄС. Це допомагає українському уряду фінансувати соціальні речі, а бізнесу триматися на плаву".
Величезний позитивний ефект має і те, продовжує Роман Шеремета, що Україна деокупувала вже чимало своїх територій. Це, зокрема, допомагає у сенсі відновлення бізнесу, нових робочих місць.
"З негативу останнього часу – ударами росіян у нас серйозно знищується енергетична структура, логістика. Але загалом, – наголошує експерт, – ситуація більш оптимістична, ніж прогнозувалося на початку російського вторгнення".
Щодо економічних реалій країни-агресора, то прогнозувалося, що її ВВП впаде на 10%. Поки цього немає, проблеми у РФ в іншому, зазначає Роман Шеремета. Йдеться, пояснює він, про довгостроковий вплив санкцій та виходу маси компаній із російського ринку.
"Понад тисяча відомих компаній залишили її ринок. Включно з Siemens, яка була там з царських часів, – акцентує економіст. – Санкції, на жаль, не змогли зупинити агресію, але вони мають довгостроковий вплив, який неминуче спричинить розпад російської імперії. Капіталізація компаній, які пішли з РФ, становить близько 1 трильйона доларів. Саме стільки країна-агресор безповоротно втратила, як і мільйони робочих місць. І чим далі, тим більше проблем буде у Росії, що втратила міжнародні інвестиції, доступ до міжнародного капіталу, ринки збуту. Це довгостроковий ефект. Очікування на наступні роки – російський ВВП продовжуватиме падати, а український, навпаки, зростатиме".
Без кардинальних змін, у тому числі у поглядах на економіку, ми не зможемо нормально відновитись
Економічний експерт Данило Монін міркує так:
"Основний економічний висновок наразі – олігархічна економіка України внаслідок війни перестане існувати. А це означає, що після війни доведеться переґрунтовувати економіку України".
Чи це буде зроблено — під великим питанням, вважає експерт.
"Поки що влада в економічній сфері поводиться, ніби війни немає, і немає від'їзду семи мільйонів людей. Схоже, керівництво країни думає, що все так якось розсмокчеться. Що Захід дасть грошей на відновлення, і якось все потроху почне відновлюватися. Але без кардинальних змін, зокрема у поглядах на економіку, ми не зможемо нормально відновитися, – упевнений Данило Монін. – Війна вже показала, що саме економічний фронт – найслабше місце України, бо еліти завжди мислили у стилі ренти, а не процвітання країни".
Структура та модель національної економіки, що встановилися до війни, практики господарювання, будуть кардинально змінені
Економіст, громадсько-політичний діяч Олександр Гаврутенко вважає, що головний економічний висновок, який формується під час цієї війни, – це розвінчання міфу про те, що за допомогою міжнародних економічних санкцій можна стримати, зупинити чи перемогти агресора. Так само, як і те, що за допомогою всебічної фінансової та технічної підтримки економіки жертви агресії можна посилити її обороноздатність.
"І те, й інше важливе до війни, або замість війни – як превентивні заходи. Під час війни визначальними залишаються лише наявність озброєння, підготовка і мотивація військовослужбовців, терпіння і згуртованість суспільства", – пояснює експерт.
На його думку, другий висновок або факт, який також не був багатьом очевидним до війни, полягає рівно в протилежному – тоді як цивілізований світ сприймає санкції як інструмент стримування, агресор бачить у будь-якому доступному йому економічному важелі – зброю.
"Третій масштабний висновок, який важливо вже зараз усім нам усвідомлювати і включатися в цей процес, – структура і модель національної економіки, практики господарювання, що встановилися до війни, будуть кардинально змінені, вимушено адаптуються і під умови довгострокової війни, і під цілі повоєнного відновлення, і під завдання реального інтегрування до європейського економічного простору. Тоді як якісні зміни російської економіки відбуватимуться у зворотному напрямку, у бік ізоляції, архаїзації, деградації", – прогнозує Олександр Гаврутенко.
Читайте також на порталі "Коментарі" – українські бійці оприлюднили термінове звернення до російських військових.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.