Ядерне паливо з США: плюси і мінуси для України

Україна повинна перейти на використання ядерного палива із США, замінивши їм паливо з Російської Федерації, заявив в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко. Перспективи такого кроку і причини, через які просувають Юрія Вітренка на посаду міністра енергетики оцінили українські експерти.

Колаж "Коментарів" - автор Дмитро Романюк

"Повний перехід на ядерне паливо з США займе не менше п'яти років"

Максим Білявський, провідний експерт Центру Разумкова, зазначає, що стратегічне завдання зниження критичної залежності від поставок ядерного палива з РФ на порядку денному — з перших днів проголошення незалежності України. І це, безумовно, правильна мета.

"Американські компанії присутні на вітчизняному ринку з 1992 року, однак перші тепловиділяючі збірки були завантажені лише у 2005 році на Південно-Українській АЕС. Цьому було кілька причин, зокрема, складність синхронізації технологічного процесу і політичний опір проросійських чиновників у високих українських кабінетах. Щодо технологічних складнощів — всі 15 водо-водяні енергоблоки, які експлуатуються в Україні, створені за радянськими проектами — 2 ВВЕР-440 і 13 ВВЕР-1000 (ВВЕР — водо-водяний корпусний енергетичний ядерний реактор з водою — прим. ред.). Їх відмінна риса від інших міжнародних технологій — використання російського палива дизайну "шестигранного типу". Однак, технічні проблеми були вирішені", — підкреслює Максим Білявський.

За його словами, в період 2014-2019 рр. було поставлено 24 партій під 42 американські тепловиділяючі збірки, а частка російської компанії ТВЕЛ (назва походить від "тепловиділяючий елемент" — головний конструктивний елемент активної зони гетерогенного ядерного реактора, що містить ядерне паливо — прим. ред.) в поставках палива для українських АЕС за три роки скоротилося майже вдвічі — з 90-95% до 50%.

"На сьогодні, готові працювати на американському ядерному паливі тільки дві станції — Запорізька та Південноукраїнська, — продовжує Максим Білявський. — Подальший фізичний перехід атомних енергоблоків на ядерне паливо американських енергоблоків, перш за все, утруднений через незадовільний фінансовий стан Енергоатому. Тому першим кроком до збільшення поставок американського ядерного палива має стати фінансове оздоровлення енергоринку. У поточних умовах повний перехід на паливо з США може зайняти не менше 5 років".

"Заява Вітренко — більш політична"

Член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук вважає, що технічно зробити повний перехід українських АЕС на паливо американської компанії Westinghouse (Вестінгауз) буде важко. А потім розглядає заяву Вітренко швидше як політичне.

"Він розглядає зараз ситуацію не як менеджер, який оцінює ефективність діяльності, наприклад, Енергоатому,  кожного конкретного блоку, кожної АЕС (Хмельницька, Запорізька, Південно-Українська, Рівненська), а з позиції доцільності. І ця сама доцільність може полягати в тому, що Вітренко не є людиною Коломойського або Ахметова. Він — збірний образ інтересів європейських, американських компаній, тієї західного бізнес-середовища, яке давно працює в Україні. І тепер виходить на інший рівень спроби впливати на економіку нашої держави. У тому числі — на енергетичні сектори. Це стосується і генерації електроенергії, і видобутку газу, і його транспортування. І, тепер ось, атомної енергетики", — пояснює Юрій Корольчук.

На його думку, Вітренко — людина, яка буде виконувати те, що буде близько даними лобістським групам, концентрується навколо ЄБРР, Світового банку, МВФ.

"Тому і вважаю його заяву про повний перехід на американське ядерне паливо — більш політичною, — зазначає експерт. — Більш того, технічно реалізувати ідею буде складно. Перший момент — відсутність конкуренції. Ось ми, наприклад, повністю перейшли на паливо Вестінгауз. І вони можуть робити ціну, яку захочуть. А вона у них і так дорожче (в залежності від періодів — на 15-25%), ніж російське, яке постачає нам ТВЕЛ. Більш того, в попередні роки ми закуповували паливо Вестінгауз в основному в резерв. Адже його не на всіх блоках можна використовувати".

Юрій Корольчук звертає увагу і на наступний момент: "Позиція російської влади останнім часом — мінімізувати всі відносини з Україною. Це видно по усіх напрямках. Транспорт, транзит газу, вугілля ... І по атому вони теж займали таку позицію. При цьому, згідно з договором, Енергоатом повинен був погоджувати з ТВЕЛ інші види палива. Але цього не робилося. Фактично, Енергоатом вже порушував угоди. Чому ж росіяни закрили на це очі? Можливо, тому що паралельно вони заходять на європейський, американський ринки. Не виключено, що був досягнутий певний консенсус: ви працюйте в Україні, а ми заходимо в інші регіони".

Експерт попереджає про те, що потужностей розташованого у Швеції заводу Вестінгауз може не вистачити, щоб забезпечити паливом всі українські АЕС.

"Вітренко більше сьогодні подає сигнал своїм закордонним партнерам, які його підтримують. Мовляв, готовий робити все, що в моїх силах. Навіть реалізовувати те, що навряд чи можна реалізувати. Навіть сам Вестінгауз, як мені здається, не захоче стати одноосібним постачальником ядерного палива в Україну. Є як ризики того що не впорається, так і ризики звинувачення в монополізмі", — резюмує Юрій Корольчук.