Рубрики
МЕНЮ
Козлова Альбіна
Україна частково переходить на планову економіку на час воєнного стану. Про це заступник керівника офісу президента Ростислав Шурма розповів в ефірі національного телемарафону. Оцініть кроки, які вже зроблено. Що можна (потрібно) зробити ще?
Фото ілюстративне / Pixabay
На думку заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло, уряд досить динамічно робить важливі нестандартні кроки.
"Воєнний час диктує необхідність посилення державного регулювання. Проте потужність та стійкість української економіки – у її децентралізованості, – пояснює експерт. – Вона спирається на мережу дрібного та малого бізнесу, потужне агропідприємництво. Тому налагоджується комбінація планових та ринкових інструментів, впроваджуються програми підтримки бізнесу. Вони дадуть результати досить швидко.
Ярослав Жаліло впевнений, що у короткостроковому періоді важливими є взаємодія бізнесу та громад щодо налагодження роботи в нових умовах, а також підтримка платоспроможного попиту населення.
"Це стосується пріоритетів уряду, – наголошує експерт. – Якщо у перші тижні війни йшлося про 50% зупинених підприємств, то зараз ця цифра скоротилася до 30%. Запуск польових робіт також підтримає поновлення економічної активності".
Політичний та економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок наголошує, що в умовах воєнного стану дуже важливо розуміти пріоритети підтримки економіки. І в цьому сенсі перехід на планову економіку в окремих галузях є, на його думку, правильним.
"У повідомленні заступника керівника ОП Ростислава Шурми йдеться, що це буде класична військова економіка, із держзамовленням. Тобто, держава позначає пріоритети та обсяги продукції, яка має виготовлятися, а також підприємства, де це буде – відповідно до потреб населення та країни в умовах війни. Насамперед, зрозуміло, йдеться про озброєння. Друге – продовольча безпека. На сьогоднішній день вже підтримано рішення щодо ембарго на постачання зерна з України. Адже якщо, не дай Боже, війна затягнеться, у нас не буде можливості нормально провести посівну та зібрати врожай. Тож нам потрібен запас. І це правильно. Третє – соціальна складова. Виплата захищених бюджетних статей – соцдопомога, пенсії, допомога безробітним, переселенцям. У цьому сенсі тішать останні ініціативи щодо виплат 2 тисяч гривень кожному переселенцю 3 тисяч гривень на дитину-переселенця", – зазначає Валерій Клочок.
До позитиву він відносить також регулювання цін на паливо та інші види підакцизних товарів, підтримку курсової стабільності.
"При цьому треба розуміти, що близько 30% бізнесу наразі закрилися. А ті підприємства, які переїхали на нові місця, стикаються із величезними проблемами. Одна з них — знімання території для оренди та розміщення своїх промислових потужностей. Власники приміщень, які раніше були порожніми в тих же облцентрах на Західній Україні, які раніше і даремно нікому не були потрібні, сьогодні ставлять неадекватні ціни за їх оренду. І тут держава має втрутитися, вважає експерт. – Наприклад, запровадити обмеження на вартість оренди для підприємств, які будуть задіяні в цій плановій економіці".
Як повідомляв портал, народні депутати готують новий законопроект про депутатів із проросійських партій, які заборонені в Україні за рішенням Ради національної безпеки (РНБО) від 18 березня. Відповідний указ підписав президент. Експерти оцінили таке рішення.
Новини