logo_ukra

BTC/USD

95086.19

ETH/USD

3544.87

LTC/USD

127.67

USD/UAH

41.90

EUR/UAH

44.35

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Бізнес фінанси Підвищення ставок по кредитах і депозитах: які є ризики для вкладників
commentss НОВИНИ Всі новини

Підвищення ставок по кредитах і депозитах: які є ризики для вкладників

Експерти проаналізували стан банківської системи, рівень інфляції та висловили свої думки щодо ймовірності дефолту

3 червня 2022, 17:35
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Козлова Альбіна

Національний банк 2 червня значно збільшив облікову ставку до 25%. Економісти висловлюють протилежні думки щодо такого рішення регулятора. Дехто вважає це рішення доцільним, інші ж переконані, що підвищення слід було робити поступовим. Як це вплине на банківську систему, бізнес та економічні показники розповіли експерти.

Підвищення ставок по кредитах і депозитах: які є ризики для вкладників

Фото ілюстративне / Pixabay

Про помірно дешеві позики для малого та середнього бізнесу можна забути

Економічний оглядач Олександр Морщавка вважає, що рішення обгрунтоване з огляду на інфляцію в Україні. З іншого боку, банкіри не прогнозували такого росту.

"Без підвищення ставки, на жаль, в умовах війни не обійтись. Нацбанк й так довго тримав без змін. Втім невпинна інфляція примусила регулятора піти на цей непопулярний крок. Щоправда, ставка перевищила всі очікування банкірів. 25% як механізм для стримування цін хороший показник. Втім — це удар по банківському сектору. Ставки за кредитами для бізнесу зростуть. Тож про помірно дешеві позики для малого та середнього бізнесу зараз слід забути. А важливе джерело доходу банків — ставка — зведене на нівець. Складно в умовах війни робити однозначні висновки, але те, що банківська система має запас ліквідності — говорить про те, що кроки Національного банку поки що правильні, як на мене", — зазначає експерт.

Зросла не лише облікова ставка, а й ставка за депозитними сертифікатами

Фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький говорить, що були різні варіанти щодо збільшення облікової ставки. Однак, на його думку, це було варто зробити, щоб не спричиняти додатковий тиск на національну валюту.

"Рішення щодо підняття облікової ставки було очікуваним. Проте достатньо неочікуваним була радикальність підняття. У Нацбанку було два шляхи: піднімати ставку поступово, але тоді в учасників ринку буде формуватися вичікувальна позиція, або підвищити суттєво. Був обраний другий варіант. І він є достатньо логічним, адже інфляція до кінця року прогнозується на рівні 20%. Якщо ставку, наприклад, взагалі не підіймати або тримати нижче інфляції, то люди, бажаючи зберегти накопичення, будуть переводити їх в долар та євро. А це шлях додаткового тиску на гривню і поступове спустошення золотовалютних резервів на покриття попиту (бо, на жаль, зараз експорт обмежений, а валюта надходить в основному через грантову і кредитну підтримку партнерів)", — наголошує Богдан Слуцький.

З іншого боку, він додає, що НБУ також збільшив ставку за депозитними сертифікатами, а це спричинить ріст ставки за військовими облігаціями.

"Водночас викликає питання, що паралельно суттєво підвищили ставку за депозитними сертифікатами — до 23% річних (облікова — 2%).  Депозитні сертифікати — це інструмент, в якому комерційні банки зберігають надлишки ліквідності (тобто тих коштів, у яких в даний момент часу немає потреби). Як правило, ставка за таким інструментом встановляється на невисокому рівні (значно нижче інфляції), щоб це був своєрідний штраф для комерціних банків, які проводять надто консервативну політику, не достатньо кредитуючи реальний сектор економіки (бізнес, населення). До сьогоднішнього рішення ставка за депозитним сертифікатом була 9% річних, відсьогодні — 23% річних. Враховуючи таку ситуацію, Міністерство фінансів буде змушене підвищити ставку за військовими облігаціями мінімум до рівня 20-23% річних, бо ставки за цими паперами без підвищення не будуть мати великого попиту серед покупців (зокрема серед банків, бо у них є альтернатива покласти тепер в депозитні сертифікати під 23% річних)", — пояснює фінансово-економічний оглядач.

За його словами, тепер поступово зростатиме дохідність депозитів та кредитів. Якщо з кредитами це нормальна практика, то з депозитними вкладами є певний ризик що держбюджет недоотримає кошти.

"Як показує практика, після значного зростання облікової ставки вартість кредитів зростає швидше, ніж ставки за депозитами, адже вартість залучення ресурсів стає дорожчою для банківських установ. Але в нашому випадку зараз банкам достатньо важко знайти для себе платоспроможного клієнта для видачі кредиту з мінімальним ризиком для себе. В кожній області неоднакова безпекова ситуація, деяка раніше отримана в забезпечення застава зруйнована через війну, а брати нову під видачу кредитів — додаткові ризики. Без мотивуючої підтримки держави видавати кредити бізнесу банки продовжать тримати значну ліквідність у військових облігаціях, ставки за якими незабаром зростуть (але це не так погано, бо це підтримка держбюджету з фінансування дефіциту), гірший варіант — це коли банки почнуть нарощувати присутність у депозитних сертифікатах з дохідністю 23% річних, а виплати відсотків по них (які здійснює Нацбанк) — це майбутні недоотримання в державний бюджет", — підкреслив Богдан Слуцький.

Вища облікова ставка обіцяє зростання кредитних ставок

Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio наголосив, що Нацбанк зараз таким чином рятує банківський сектор.

"НБУ ухвалив рішення про підвищення ставки з 10% до 25% з метою порятунку банківського сектора, підтримки економіки та спроби уникнути інфляційного тиску. Так, вища облікова ставка обіцяє зростання кредитних ставок. За умови, що понад 80% портфеля роздрібних кредитів банківської системи – це споживчі кредити, рішення правильне. Споживчі кредити ще на початку 2021 року займали 82,7%. Це кредити готівкою, кредитні картки, кредити для придбання побутової техніки, під якими відсутня застава як рухомого (як в автокредитах) чи нерухомого (іпотека) майна. Виходить, що в момент, коли люди й так не мають грошових надходжень і не мають роботи, відсутні накопичення, і вони змушені брати мікро кредити – НБУ приймає рішення підняти облікову ставку для порятунку банківського сектора. Тобто з населення в період потреби намагатимуться зібрати якнайбільше грошей", — зазначає аналітик.

Чи можливий дефолт України

На думку Олександра Болтяна, аналітика компанії Esperio, з огляду на підвищення ставок за депозитними сертифікатами буде зростати й прибутковість за депозитами. Банки можуть підвищити ставку прибутковості за довгостроковими вкладами, однак це матиме негативні наслідки.

"Завершення війни може стати моментом дефолту України. Після дефолту людям не повернуть ні вклади до ОВДП, ні вклади на депозитні рахунки. Виходить, що залучення грошей зараз не варто сприймати як щедру пропозицію НБУ. Ще минулого року НБУ запровадив підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів у розмірі 125%, а через пів року – з 1 січня 2022 року – вага ризику мала зрости до 150%. Це позначається підвищення капіталу банків, які видають беззаставні кредити фізичним особам. Це вимагатиме від банків, що кредитують населення, більшою мірою робити це за рахунок коштів акціонерів та меншою – коштом депозитів населення. Виходить, що кошти, що залучаються, істотних змін для банків зараз не привнесуть. А от якщо сектор не утримають від падіння – всі вкладники постраждають. Ризики є, і вони дуже відчутні, тому чи користуватися підвищеною прибутковістю за банківськими вкладами та ОВДП, чи не ризикувати – це рішення кожного громадянина", — наголошує аналітик.

Натомість фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький не розділяє думки щодо можливого дефолту.

"Немає підстав говорити про оголошення дефолту, адже цього року ми маємо достатньо нескладний графік обслуговування боргу. Всі платежі виконуються вчасно і в повному обсязі. Вклади українців в банках гарантуються державою (а саме Фондом гарантування вкладів) у повному обсязі на період дії воєнного стану, а після нього — до 600 тис. грн. Наприклад, сьогодні Нацбанк оголосив "Мегабанк" неплатоспроможним. І фізичні особи-вкладники, відповідно до законодавства, мають отримати свої кошти в повному обсязі. А це, згідно з даними ФГВФО, 4,4 млрд грн і майже 159 тисяч українців. По ОВДП Мінфін станом на зараз вчасно сплачує усі зобов‘язання і цей борг є суверенним, тобто на 100% гарантується державою", — зазначив він.

Як писав портал "Коментарі", що відбувається з економіками України, рф та світу.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/ua
Теги:

Новини

Всі новини