comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Бізнес фінанси Після весняного локдауну 14% закладів харчування не відкрилися: що може або має зробити держава для підтримки
commentss НОВИНИ Всі новини

Після весняного локдауну 14% закладів харчування не відкрилися: що може або має зробити держава для підтримки

Усього за рік карантину ресторанний бізнес втратив майже 40% працюючих закладів

18 травня 2021, 22:52

Після весняного локдауну 14% закладів громадського харчування так і не відкрилися. Усього за рік карантину ресторанний бізнес втратив майже 40% працюючих закладів.

Після весняного локдауну 14% закладів харчування не відкрилися: що може або має зробити держава для підтримки

Заклади громадського харчування (фото з відкритих джерел)

Що допомагає деяким представникам цього виду бізнесу вижити і навіть розвиватися під час кризи? Що може (має) зробити держава для підтримки? З цими питаннями порталу "Коментарі" допомогли розібратися експерти.

Президент міжнародного ресторанного холдингу L'KAFA GROUP Усама Кафа вважає, що нині складно говорити про певні дати, щось загадувати на тривалий термін.

"Мислити починаєш більш короткими часовими проміжками, всі плани скоротилися в рази, — пояснює він. — Звичайно, у нас є стратегія, по якій ми рухаємося. Але залежно від новин у нашій країні — наші рішення і дії дуже гнучкі, ми тримаємо "руку на пульсі", тим самим оперативно реагуючи на нововведення.
До весняного локдауну 2021 року ми себе почували досить добре, вийшли на прибуток 60%. Звичайно, навесні трохи "похитнулися", але зараз вже знову впевнено ростемо. Якщо уявити, що в нашій країні більше не буде карантинних обмежень і повних локадунов, сміливо можу заявити, що повністю ми б відновилися до жовтня. Нас наздогнала нова реальність і потрібно вміти адаптуватися і розвиватися в ній".

Усама Кафа підкреслює, що попри корона-кризу, з'являються і нові ресторанні заклади, хоча закрилося, звичайно, більше.

"Є низка причин, чому одні виживають і навіть розвиваються, а інші — ні. Перше — це команда, люди, які поруч із ресторатором. Якщо вони підтримують, надихають, горять ідеєю і роботою разом з тобою — ви витримаєте всі випробування.
Друге — фінанси, фінансова "подушка". Оскільки про заробітки мови в цей рік практично не було, власник бізнесу повинен нести гроші "з-під подушки", щоб зуміти втримати і розвинути бізнес. Ті, у кого ці гроші були, зуміли втриматися, іншим — на жаль, не вдалося.
Третє — це вміння домовлятися, вести справи і налагоджувати комунікацію. Це твої партнери, підрядники і люди, з якими ти співпрацював і продовжуєш. Люди, які у складний час протягнули руку допомоги і підставили міцне плече.
Ще важливо вчасно помічати, який ресторан варто "відпустити", а який краще відкрити / оновити. Час змінюється, формати застарівають, світ стає іншим, і важливо встигати за всім новим, щоб заклади залишалися прибутковими, а не навпаки", — пояснює Усама Кафа.

За його словами, ресторани можуть вижити, якщо будуть давати гостям те, чого вони хочуть. А вони, підкреслює експерт, хочуть атмосфери.

"Платять же не стільки за їжу, скільки за сукупність факторів: їжа, обслуговування, атмосфера, ставлення, відповідність ціна-якість. За все це гості готові платити, якщо їм там подобається. І вони чекають моменту, коли закінчиться локдаун. Виходячи з нової реальності у нас, рестораторів і ресторанних компаній, рішення одне — заробляти зараз, коли локдаунов немає. Максимально залучати гостей, закривати борги, створювати "подушку безпеки". Краще закрити кілька закладів, які тягнуть тебе вниз, аніж залишитися потім банкрутом і без нічого.
Важливо не боятися, — впевнений Усама Кафа. 
Від держави допомоги особливо чекати не доводиться, а тому порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. У кожного закладу є свої постійні гості, які хочуть до тебе завжди. А в сьогоднішній складний час вони особливо готові підтримувати свої улюблені ресторани і кафе. Ось тільки завдяки таким гостям, а також команді професіоналів, яка кожного дня намагається і придумує варіанти ефективної роботи для прибутку і інтересу гостей, можливо втриматися і навіть розвиватися у такий складний час".

Бізнес-вумен, співвласниця київського Відьма-бару "Лиса гора" Олеся Остафієва зазначає, що хоч і закрилося близько 40% закладів, а й відкрилося 10-20% нових.

"Виживати у цей складний період — це зміцнювати концепцію, ядро гостей, які будуть постійні, лояльні, готові повертатися відразу після карантину", — підкреслює Олеся Остафієва.

Говорячи про допомогу держави, вона пояснила, що нині вона підтримує лише персонал і то, лише якщо це — невеликий локдаун.

"Але держава ніяк не підтримує бізнес. Він виживає лише на тих ресурсах, які були. Або закривається", — резюмує Олеся Остафієва.

Економічний експерт, координатор громадської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат акцентує увагу на тому, що сфера громадського харчування після введення низки карантинів постраждала найбільше.

"На відміну від інших сфер, кафе і ресторани найчастіше мають приміщення у тривалій оренді, які обладнані за власні кошти. І це не дозволяє оперативно з'їхати з площ, перечекати і потім швидко розгорнути роботу в тому ж місці. А місце для такого бізнесу має ключове значення, — підкреслює Андрій Гарнат. — Багато підприємств були змушені зазнавати збитків, оплачувати оренду і заробітну плату, при цьому не ведучи господарської діяльності. До травневих свят кожен сьомий заклад не дожив".

За словами експерта, під час карантину далеко не всім учасникам ринку вдалося успішно трансформуватися на виробництво і доставку їжі на виніс. Концепція багатьох кафе і ресторанів насамперед передбачала відвідування їх клієнтами як частину культурної програми.

"Після зняття карантину заклади громадського харчування зіткнулися з іншою проблемою — знижена купівельна спроможність клієнтів, які теж за час карантину втратили частину своїх доходів і тимчасово відмовляють собі у витратах не першої необхідності.
По суті, для того, щоб допомогти підприємствам громадського харчування вийти з кризи і компенсувати збитки, розплатитися зі взятими на час карантину кредитами, уряд повинен надати галузі безпрецедентні податкові пільги. Але тут є ризик обґрунтованого обурення інших галузей, оскільки весь український бізнес (і сфера громадського харчування, і сфера послуг, й інші) зазнав суттєвих втрат і знаходяться в досить важкому фінансовому становищі", — зазначає Андрій Гарнат.

Тому, вважає він, уряду в найкоротші терміни варто розглянути комплексну програму, спрямовану на реальну підтримку малого та середнього бізнесу в усіх галузях.

"При цьому варто врахувати помилки попередніх програм, таких як "Доступне кредитування 5-7-9", яке більшість компаній так і не змогла отримати, — каже експерт. — Також варто розуміти, що податкові пільги спричинять за собою недоїмку до бюджету, але вона нівелюється залученням бріджевого фінансування (прогресивний і прямий спосіб забезпечення оперативного і гнучкого фінансування між кредиторами і позичальниками, що дозволяє бізнесам уникнути довгих бюрократичних процесів і кредитних обмежень, властивих у наш час класичним банкам, — прим. ред.), ніж слід потурбуватися заздалегідь.
З огляду на складність вирішення поставлених завдань і вже показаний низький професіоналізм економічного блоку команди, яка стоїть біля важелів управління державою, ймовірність успішного вирішення украй низька. Тому бізнесу потрібно готуватися виживати самостійно. Втім, так було завжди".

Нагадаємо, економіст Олександр Охріменко вважає, що обмежувальні заходи, які вводяться, часто безглузді і швидше створюють проблеми всім і вся, аніж реально стримують поширення захворювання.

За його словами, колапс у Києві показує, наскільки не має сенсу такий локдаун. Місцевій владі, так і центральній, варто було б сконцентруватися на роботі медустанов і мінімізувати заборони, які "б'ють" по бізнесу.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments.ua
comments.ua
comments.ua
comments.ua

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!