Після весняного локдауну 14% закладів харчування не відкрилися: що може або має зробити держава для підтримки

Після весняного локдауну 14% закладів громадського харчування так і не відкрилися. Усього за рік карантину ресторанний бізнес втратив майже 40% працюючих закладів.

Заклади громадського харчування (фото з відкритих джерел)

Що допомагає деяким представникам цього виду бізнесу вижити і навіть розвиватися під час кризи? Що може (має) зробити держава для підтримки? З цими питаннями порталу "Коментарі" допомогли розібратися експерти.

Президент міжнародного ресторанного холдингу L'KAFA GROUP Усама Кафа вважає, що нині складно говорити про певні дати, щось загадувати на тривалий термін.

Усама Кафа підкреслює, що попри корона-кризу, з'являються і нові ресторанні заклади, хоча закрилося, звичайно, більше.

За його словами, ресторани можуть вижити, якщо будуть давати гостям те, чого вони хочуть. А вони, підкреслює експерт, хочуть атмосфери.

Бізнес-вумен, співвласниця київського Відьма-бару "Лиса гора" Олеся Остафієва зазначає, що хоч і закрилося близько 40% закладів, а й відкрилося 10-20% нових.

Говорячи про допомогу держави, вона пояснила, що нині вона підтримує лише персонал і то, лише якщо це — невеликий локдаун.

Економічний експерт, координатор громадської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат акцентує увагу на тому, що сфера громадського харчування після введення низки карантинів постраждала найбільше.

"На відміну від інших сфер, кафе і ресторани найчастіше мають приміщення у тривалій оренді, які обладнані за власні кошти. І це не дозволяє оперативно з'їхати з площ, перечекати і потім швидко розгорнути роботу в тому ж місці. А місце для такого бізнесу має ключове значення, — підкреслює Андрій Гарнат. — Багато підприємств були змушені зазнавати збитків, оплачувати оренду і заробітну плату, при цьому не ведучи господарської діяльності. До травневих свят кожен сьомий заклад не дожив".

За словами експерта, під час карантину далеко не всім учасникам ринку вдалося успішно трансформуватися на виробництво і доставку їжі на виніс. Концепція багатьох кафе і ресторанів насамперед передбачала відвідування їх клієнтами як частину культурної програми.

Тому, вважає він, уряду в найкоротші терміни варто розглянути комплексну програму, спрямовану на реальну підтримку малого та середнього бізнесу в усіх галузях.

Нагадаємо, економіст Олександр Охріменко вважає, що обмежувальні заходи, які вводяться, часто безглузді і швидше створюють проблеми всім і вся, аніж реально стримують поширення захворювання.

За його словами, колапс у Києві показує, наскільки не має сенсу такий локдаун. Місцевій владі, так і центральній, варто було б сконцентруватися на роботі медустанов і мінімізувати заборони, які "б'ють" по бізнесу.