Голова Національного банку Кирило Шевченко заявив, що залишає пост "через причини, пов'язані зі здоров'ям". Нардеп Ярослав Железняк запевняє, що новим головою НБУ стане екс-керівник Ощадбанку Андрій Пишний. Про що говорять такі зміни? До чого вони можуть спричинити? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Кирило Шевченко. Фото: з відкритих джерел
Зміна керівника на позиції головного банкіра країни навряд чи здатна внести будь-які зміни в найближчій перспективі економіки нашої країни
Економіст, співзасновник "Студії здорового глузду" та "Рух Україна 30" Андрій Гарнат розмірковує так:
"Відхід головного банкіра – це лише зовнішній технічний фактор прояву процесів, які незримо для більшості громадян відбуваються всередині банківського сектора, і тон, який задає Національний банк".
За словами експерта, у фінансовій сфері України вже кілька каденцій поспіль бенкет правлять спекулянти.
"І, схоже, керівництво головного регулятора (НБУ) тому сприяє за своєю доброю волею та інтересом, – вважає Андрій Гарнат. – Використання таких тонких інструментів монетарної політики як короткострокові та довгострокові кредити рефінансування банків, депозитні сертифікати, облігації зовнішньої державної позики давно є ланкою в ланцюжку фінансових спекуляцій як зовнішніх, так і внутрішніх гравців. Мета – отримання максимального прибутку, попри наслідки. Тоді як Нацбанк, крім макроекономічної стабільності, має забезпечувати, у зв'язку з Мінфінів та Мінекономіки, комплексні умови для зростання економіки, розвитку реального сектору та експансії економіки на зовнішні ринки".
Експерт констатує: зміна керівника на позиції головного банкіра країни в поточній парадигмі фіскальної та монетарної політики, а також виявленого ставлення держави до бізнесу навряд чи здатна внести якісь суттєві зміни у найближчій перспективі в економіці нашої країни, яка, наголошує Андрій Гарнат, ще з часів передвиборчих обіцянок поточної влади та "корона-кризи", чекає на більш радикальні, продумані та економічно обґрунтовані дії, спрямовані на відновлення економіки, зростання ВВП вище статистичної похибки та реального піднесення добробуту громадян.
Голова НБУ – просто виконавець, менеджер
Глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко вважає, що жодних особливих змін у зв'язку з відходом Шевченка не передбачається.
"У НБУ, та й практично скрізь, працює спільний апарат, а не одна людина. Отже, нічого не зміниться, включаючи монетарну політику", – пояснює він.
За словами Олександра Охріменка, будь-який глава НБУ дотримуватиметься курсу, заданого урядом та Офісом президента.
"У нас ходять міфи, ніби керівництво Нацбанку мало не самостійне у прийнятті своїх рішень. Я вас благаю! Голова НБУ – просто виконавець, менеджер. Є установка – тримати курс. І він виконує. Робить ті ж валютні інтервенції тощо", – констатує експерт.
Нам потрібні Хімарси у сфері грошово-кредитної політики
Економіст Ярослав Романчук вважає, що справи в України не дуже добрі. Наша країна за оцінкою фінансової відкритості опинилася на 169 місці з показником мінус 1,93. Це найгірший показник у світі. Україна в одній групі з Венесуелою Анголою, Бурунді, Еритреєю, Ганою, Іраном, Сирією, Гвінеєю.
"Це навіть не ліве кейнсіанство. Це грубий марксизм-дирижизм, практична реалізація стратегії самоізоляції та внутрішнього поглинання Олігархатом-Схематозом. Україна з погляду фінансових потоків – найзакритіша країна у світі. Вона сама себе відгородила потужною залізною завісою правових, адміністративних, регуляторних бар'єрів та заборон", – зазначив експерт.
За його словами, сьогодні в Україні є новий голова Національного банку. Спадщина йому дісталася вкрай токсична та несприятлива. Україна входить до Топ-20 найбільш неблагополучних країн світу з інфляції, а також є абсолютним аутсайдером фінансової відкритості.
"Якщо новий голова Нацбанку діятиме так, як усі його попередники в останні 20 років, на Україну чекає посилення фінансового лихоліття, грошова деградація та руйнівна інфляційно-девальваційна спіраль. Час ручного управління грошово-кредитним, фінансовим ринком минув. Україні потрібні надійні зарубіжні інститути, зокрема гроші. Нам потрібні Хімарси у сфері грошово-кредитної політики. Побудувати потужну, конкурентоспроможну економіку України на монополії гривні, синдикаті "Нацбанк-Великі банки-уряд" не можна. Ні теоретично, ні практично. Залишилося дізнатися, що думає з цього приводу нове керівництво Нацбанку та старе керівництво інших органів державної влади", – наголосив Ярослав Романчук.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Зеленський лаконічно відреагував на "закони" Путіна про анексію.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.