За час війни в Україні провели майже сотню успішних тендерів на Prozorro

Активні воєнні дії не завадили проводити тендера через систему Prozorro. Різниця між загальною сумою, яку держзамовники планували витратити на свої закупівлі, та сумою, на яку укладені контракти завдяки тендерним процедурам, склала 6 млрд грн, пишуть "Коментарі".

Провели за час війни 94 тисячі тендерів на 120 млрд грн

Усього ж в електронній системі Prozorro прозвітували про понад 2 мільйони укладених договорів на 311 млрд грн. У липні 2022 року уряд повернув обов’язкові закупівлі через електронну систему, тут провели майже вполовину менше угод в порівнянні з довоєнним періодом. Таке скорочення можна пояснити як зменшенням видатків на некритичні потреби, як і тим, що закупівлі для потреб оборони та критичної інфраструктури здійснюються без використання Prozorro.

З 24 лютого 2022 року Кабмін змінював правила здійснення публічних закупівель, аби адаптувати їх під нову реальність, яка вимагає швидшого забезпечення потреб у період воєнного стану. Так завдяки новій процедурі — відкритим торгам з особливостями, запровадженій постановою №1178, вдалося скоротити середню тривалість тендера майже вдвічі — до 22 днів. А процедуру запиту ціни пропозиції в Prozorro Market можна провести вдвічі швидше. Важливим є і той фактор, що замовники тепер можуть використовувати Prozorro Market без обмежень по сумі, що дозволяє суттєво зняти адміністративне навантаження. Відтак і обсяг закупівель в електронному каталозі зріс утричі, порівняно з 2021 роком — до 1,2 млрд грн.

"Попри всі складнощі й виклики, електронна система закупівель Prozorro працює без збоїв та демонструє гнучкість і здатність змінюватись, навіть в умовах воєнного часу, — зазначає заступниця Міністра економіки України Надія Бігун. — Прозорі принципи та гнучкі рішення дозволять системі успішно працювати з викликами нового року, зокрема, стати обов’язковим елементом майбутньої масштабної розбудови України".

Під час повномасштабного вторгнення на Prozorro найбільше коштів витрачено на будівельні та ремонтні роботи (93,5 млрд грн), пальне та електроенергію (49 млрд грн), медичне обладнання та фармацевтичну продукцію (26 млрд грн).

Витрачалися ж найактивніше в Київській, Львівській та Дніпропетровській областях, найпасивніше — в Луганській та Херсонській.

У п’ятірку закупівель з найбільшою очікуваною вартістю потрапили: генпідрядні роботи з завершення будівництва першої і будівництво третьої черги Дністровської ГАЕС (35,5 млрд грн), апаратура для проєкту реконструкції другої черги Дніпровської ГЕС (2,4 млрд грн), 28 тис. тонн дизпалива для АТ “Укрзалізниця” (35 млн дол.) та 25 тис. тонн дизпалива для АТ “Укртранснафта” (31,5 млн євро), а також реконструкція мосту на автомобільній дорозі Сахновщина — Ізюм — Куп’янськ — КПП “Піски” на Харківщині (понад 1 млрд грн).

У п’ятірку конкурентних тендерів з найбільшими сумами договору за період з 24 лютого потрапили: закупівля електроенергії ПАТ “Закарпаттяобленерго” (668,5 млн грн), ремонти автошляхів на Львівщині: 1820,2 км  (517,5 млн грн) та 1043,6 км автомобільних доріг місцевого значення (440 млн грн), капітальний ремонт мосту через р.Тетерів в Іванківському р-н. на Київщині (447,3 млн грн), ремонт автомобільної дороги Феневичі — Бородянка — Макарів — Бившів на Київщині (444,2 млн грн).

 Це лише та інформація, яка відображається в системі, адже з початком повномасштабного вторгнення замовникам дозволили публікувати звіт про закупівлю після завершення воєнного стану. Восени ця норма лишилася лише для оборонних замовників, тоді як для решти повернувся обов’язок звітувати про закупівлі — з можливістю приховувати чутливі дані.