ЗМІ: чинна система валютних обмежень Пишного спонукає бізнес тікати в офшори

Чинна система валютних обмежень НБУ дає більше можливостей бізнесу з іноземною холдинговою структурою, ніж компаніям, які зберегли власність і центр ухвалення рішень в Україні. Сьогодні внаслідок валютних обмежень, встановлених НБУ, компанія, яка зберегла корпоративну власність в Україні, опиняється в гіршому становищі, ніж бізнес, який заздалегідь переніс центр власності до іноземної юрисдикції. Адже на заваді резидентам стоїть Постанова правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року. Про це йдеться в аналітичному огляді від РБК-Україна. 

Андрій Пишний. Фото: з відкритих джерел

Там зауважили: питання полягає не в самому існуванні валютних обмежень, а в тому, що за чотири з половиною роки система перетворилася на складну конструкцію з десятків винятків, різних дат відліку, спеціальних лімітів, індивідуальних дозволів та додаткових вимог. "Національний банк поступово дозволив оплачувати імпорт робіт і послуг, репатріювати дивіденди за 2023-2025 роки в межах загального ліміту 1 млн євро на місяць, проводити окремі операції в межах "інвестиційного", "позикового" та "донатного" лімітів. З 11 серпня 2026 року НБУ додатково дозволив формувати ліміт за рахунок прямих благодійних внесків українських компаній на користь військових частин ЗСУ та Національної гвардії. Компанії також отримали можливість передавати "інвестиційний" і "додатковий" ліміти пов’язаним юридичним особам у межах однієї бізнес-групи. Ці рішення загалом є позитивними, однак вони не усувають головної суперечності", — зауважують автори матеріалу. 

Там вказують на те, що воєнний стан дозволяє застосовувати тимчасові заходи захисту, однак не скасовує необхідності оцінювати їхню пропорційність та обґрунтованість. Але не кожна інвестиція за кордон є втечею капіталу. 

На думку авторів огляду, наразі потрібно оцінювати не паспорт власника, а економічний зміст операції. Адже валютні обмеження не можуть бути незмінними лише тому, що вони були виправданими в лютому 2022 року. Обмеження мають еволюціонувати разом зі станом економіки, структурою зовнішньої торгівлі та потребами українського бізнесу.

У аналітичному огляді РБК-Україна наголосили, що головним критерієм має бути не те, кому належить компанія – резиденту чи іноземному холдингу, – а економічний зміст операції. Тобто, чи створює вона попит на валютному ринку; чи спрямована на розвиток українського експорту; чи є прозорими джерела коштів і структура власності; чи повернуться доходи від інвестиції в Україну; чи не використовується операція для прихованого виведення капіталу.

Журналісти нагадують, у серпні 2026 року НБУ заявив про розширення механізму стимулюючої валютної лібералізації. Окрім чинного "донатного" ліміту, компанії отримали "додатковий" ліміт, який формується за рахунок прямих благодійних внесків військовим частинам ЗСУ та Національної гвардії з 10 серпня 2026 року. Такі внески мають бути підтверджені аудиторським звітом компанії "великої четвірки" та відповідними документами. Також компанії зможуть передавати "інвестиційний" та "додатковий" ліміти або їх частину іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи.